Глазовський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глазовський повіт
Герб повітового центру
Губернія Вятська губернія
Центр Глазов
Створений 11 вересня 1780 року
Площа 23 035
Населення 363 745 осіб (1890)
Густота 15.8 осіб / км²

Гла́зовський пові́т (Глазовский уезд) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала з 11 вересня 1780 року до 1 серпня 1929 року.

У складі Казанської губернії[ред. | ред. код]

У 1775 році Катерина II почала реформу місцевого управління. Була створена система намісництв, підпорядкованих генерал-губернаторам. Глазовський повіт був утворений за указом Сенату 11 вересня 1780 року «Про створення Вятського намісництва з 13 повітів». Одночасно село Глазово було перейменоване в місто Глазов і стало центром повіту. З моменту утворення повіт відносився до Вятського намісництва, що перебувало у складі Казанської губернії.

У складі Вятської губернії[ред. | ред. код]

У 1796 році згідно з указом Павла I Вятське намісництво було виокремлене з Казанської губернії і наділене статусом окремої губернії. З цього року Глазовський повіт став частиною нової Вятської губернії, яка проіснувала до 1929 року. На 1917 рік повіт мав найбільшу кількість волостей — 45[1].

У складі Вотської автономної області[ред. | ред. код]

4 листопада 1920 року декретом ВЦВК та Раднаркому РРФСР у складі Вятської губернії була утворена Вотська автономна область, до якої 5 січня 1921 року був віднесений і Глазовський повіт у складі 26 волостей[2]. Інші волості, які лишились у Вятській губернії, утворили Омутнинський повіт.

Декретом від 8 грудня 1921 року був затверджений новий поділ Вотської АО. Із складу Глазовського повіту був виділений Дебьоський повіт (який проіснував до 1923 року). В 1924 році проводиться чергова реформа, в результаті якої проходить укрупнення волостей — з 26 лишилось тільки 15[3]. В 1929 році проходила чергова адміністративна реформа по заміні губерній на області, в результаті якої повіти були замінені на райони і 1 серпня Глазовський повіт припинив своє існування.

Населення[ред. | ред. код]

За даними на 1890 рік населення повіту становило 363 745 осіб, з них росіяни — 197 102, удмурти — 140 691, бесерм'яни — 10 449, татари та комі-перм'яки — 7 926. На 1926 рік населення становило 277 314 осіб, з них міського населення — 7 165.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Афанасьєвська, Балахнинська, Балезинська, Бельська, Биковська, Бісеровська, Васильєвська, Верхосунська, Воронинська, Георгієвська, Гординська, Гиїнська, Єжовська, Єлганська, Єловська, Залазнинська, Ігринська, Карсовайська, Ключевська, Леденцовська, Лемська, Лудошурська, Липська, Люкська, Люмська, Нижньо-Уканська, Омутнинська, Пермська, Пишкетська, Пісковська, Поломська, Понінська, Порезька, Пудемська, Рибаковська, Сардикська, Святицька, Святогорська, Тольєнська, Унінська, Ухтимська, Юкаменська, Юрська, Юсовська, Ягошурська
  2. Балезинська, Валамазька, Васильєвська, Гиїнська, Єжовська, Єловська, Зуринська, Ігринська, Ключевська, Липська, Лудошурська, Люкська, Люмська, Нижньо-Уканська-Юрська, Ново-Волковська, Пишкетська, Поломська, Понінська, Пудемська, Святогорська, Селеговська, Тольємська, Тортимська, Юкаменська, Юсовська, Ягошурська
  3. Балезинська, Глазовська, Дебьоська, Єжевська, Зуринська, Кур'їнська, Липська, Поломська, Понінська, Пудемська, Святогорська, Уканська, Юкаменська, Юсовська, Ягошурська

Посилання[ред. | ред. код]

  • Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона, том 82. — Санкт-Петербург, 1890–1907
  • Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 32-34. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
  • Территориальное административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 г. Издательство Главного Управления Коммунального Хозяйства НКВД. Москва. 1926 г.
  • Губернии и уезды РСФСР по данным к 1 марта 1921 года. — Издательство Наркомата внутренних дел, 1921.