У 1775 році Катерина II почала реформу місцевого управління. Була створена система намісництв, підпорядкованих генерал-губернаторам. Глазовський повіт був утворений за указом Сенату 11 вересня1780 року «Про створення Вятського намісництва з 13 повітів». Одночасно село Глазово було перейменоване в місто Глазов і стало центром повіту. З моменту утворення повіт відносився до Вятського намісництва, що перебувало у складі Казанської губернії.
У 1796 році згідно з указом Павла I Вятське намісництво було виокремлене з Казанської губернії і наділене статусом окремої губернії. З цього року Глазовський повіт став частиною нової Вятської губернії, яка проіснувала до 1929 року. На 1917 рік повіт мав найбільшу кількість волостей — 45[1].
У складі Вотської автономної області[ред. | ред. код]
Декретом від 8 грудня1921 року був затверджений новий поділ Вотської АО. Із складу Глазовського повіту був виділений Дебьоський повіт (який проіснував до 1923 року). В 1924 році проводиться чергова реформа, в результаті якої проходить укрупнення волостей — з 26 лишилось тільки 15[3]. В 1929 році проходила чергова адміністративна реформа по заміні губерній на області, в результаті якої повіти були замінені на райони і 1 серпня Глазовський повіт припинив своє існування.
За даними на 1890 рік населення повіту становило 363 745 осіб, з них росіяни — 197 102, удмурти — 140 691, бесерм'яни — 10 449, татари та комі-перм'яки — 7 926. На 1926 рік населення становило 277 314 осіб, з них міського населення — 7 165.
Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона, том 82. — Санкт-Петербург, 1890–1907
Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 32-34. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
Территориальное административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 г. Издательство Главного Управления Коммунального Хозяйства НКВД. Москва. 1926 г.
Губернии и уезды РСФСР по данным к 1 марта 1921 года. — Издательство Наркомата внутренних дел, 1921.