Татари
| Татари Татарлар |
|
|---|---|
|
Руслан Чагаєв • Дінара Сафіна Габдулхай Ахатов • Алсу • Дініяр Білялетдінов • Габдулла Тукай |
|
| Загальна кількість | 7 млн |
| Найбільші розселення |
|
| Мова | татарська мова |
| Релігія | іслам православ'я |
Татари — тюркомовний народ, який проживає в усьому світі, а особливо в Україні, Росії, Білорусії та інших країнах Східної Європи і Азії. Переважна більшість дотримується мусульманського віровчення.
Загальна кількість яких наприкінці 20 ст. складала більш як 10 мільйонів осіб, та мешкали вони в основному порядку в західній-центральній Росії вздовж центральної течії р. Волги та її притоки р. Ками, а звідти на схід до Уральських гір. Крім того татари мешкають у Казахстані та, меншою мірою, у західному Сибіру.
Розмовляють татари татарською мовою.
Державне утворення — республіка Татарстан.
Народні релігії: мусульманство і частково православне християнство. Расовий тип: європеоїди
Зміст |
Походження назви [ред.]
Походження назви «татари» пов'язане з поширеною в XIII—XIX ст. назвою Великого Степу — Велика Тартарія. Ця назва використовувалася стосовно усіх жителів Степу і громадян різних держав на його территорії незалежно від їх походження, мови і віросповідання. Таким чином в документах того часу в поняття «татари» могли включатись як тюркомовні мусульмани (основне населення Великого Степу) так і монголомовні буддисти, китайці, місцеві євреї чи навіть слов'яномовні козаки-християни, які проживали у Степу. Також саме від назви «татари» в сенсі «степовики» походить одне з назв Ординського царства (Монгольської імперії) — царство Татарське.
В XVIII—XIX ст., у зв'язку зі значними суспільними перетвореннями, які відбувалися у Степу і зростанням впливу Російської та Китайської імперій, в офіційних документах назву татари стали вживати переважно відносно тюркомовних мусульман, нащадків булгар, кипчаків, ногайців, козаків-казахів та ін., що сприяло формуванню єдиного татарського народу і використанню назви «татари» в якості самоназви.
У східнослов'янських мовах поняття тата́ри традиційно вживається для позначення всіх представників тюркомовних народів, які є нащадками корінних жителів Великого князівства Руського, царства Ординського, Великого князівства Литовського і царства Руського. Найважливіші серед них — волзькі татари, або просто татари, які складають основну частину населення республіки Татарстан.
Вперше назва татар з'явилася серед кочових племен, що мешкали на північному сході Монголії та теренах навкруги озера Байкал починаючи з 5-го століття н. е. На відміну від монголів, ці народи спілкувалися тюркською мовою та вони, вірогідно, були спорідненими з народами Кумак та Кипчак. Пізніше, на початку ХІІІ-го століття деякі групи цих тюркських кочівників стали частиною армії монгольського завойовника Чингісхана, відбулося злиття монгольських та татарських підрозділів, і монгольські завойовники Русі та Угорщини для європейців стали відомими як татари (або тартари).
Історія [ред.]
Після розпаду імперії Чингісхана татари стали ототожнюватися головним чином із західною частиною монгольських володінь, яка охоплювала більшу частину сучасної Європейської Росії та називалася Золотою Ордою. У XIV ст. ці татари були навернені до Сунітського ісламу. Розділена зсередини та через різнобічні іноземні тиски наприкінці XIV ст. Золота Орда розпалася на незалежні татарські ханства Казані та Астрахані на Волзі, Сибірське ханство у західному Сибіру, та Крим. Росія підкорила перші три з ціх ханств у 16 сторіччі, але Кримське Ханство стало васальним відносно оттоманських турків, доки його не було приєднано до Росії Катериною Великою у 1783 році.
У своїх ханствах татари розвинули складну суспільну організацію, їхня знать зберегла своє громадянське та військове лідерство у російські часи; окремі класи громадян були купцями та землеробами. На чолі уряду був хан татарської держави (Казанського ханства), частина сім'ї якого, за угодою, що було підписано у XVI ст., прирівнювалась до Російської знаті. Ця стратифікація у межах татарського суспільства продовжувалась до Російської Жовтневої Революції 1917 року.
Протягом IX—XV століть татарська економіка базувалася на землеробстві та скотарстві, ця тенденція продовжується й понині. Ще в татар розвинена традиція майстерності по дереву, кераміці, шкірі, тканині та металу. Крім того протягом довгого часу вони були відомі як купці. Під час XVIII та XIX століть вони займали привілейовані позиції в межах Російської Імперії як комерційні та політичні агенти, вчителі та адміністратори на одержаних територіях (до складу Російської Імперії) у Центральній Азії.
Татари в часи Ординського царства [ред.]
Під час утворення Ординського царства, в його складі опинилося багато тюркомовного люду Великого Степу, частина якого сповідувала іслам. Серед них зокрема були колишні піддані Волжської Булгарії, Булгарського каганату. Вважається, що саме спільнота тюркомовних булгар, які сповідували іслам, так само як частина тюркомовних вільних людей Степу, відомих під назвами кипчаки та козаки стали предками сучасного татарського народу.
З часом, царство Ординське розпалося на окремі частини, від нього відокремилися Кримське, Казанське, Астраханське, Казахське та Сибірське ханство, а також Велике князівство Московське. В цей час в кожному з цих державних утворень вже існували татарські спільноти.
Татари і Велике князівство Литовське [ред.]
В процесі розвалу Ординського царства, зокрема після битви на Куликовому полі, багато татар стали підданими Великих князів Литовських, особливо багато їх переселилося в часи Вітовта. Значна частина їх з часом прийняла православну і католицьку віри і стали засновниками багатьох шляхетських і козацьких родів на землях сучасних України, Білорусі і Польші. Інша частина, зберігши іслам стала основою для утворення спільноти так званих староруських, білоруських або литовських татар, яка існує і в наш час.
Татари і Московське царство [ред.]
Зростання впливу Великого князівства Московського й утворення Московського царства стало можливим значною мірою за рахунок підтримки татар. Таким чином від самого початку Руське царство (потім — Московська імперія, згодом перейменована в Російську) створювалося за значної підтримки татар — тюркомовних людей мусульманської віри, про що часто забувають. Навіть розгром Казанського ханства військами Івана Грозного, який у сучасній татарській історії розглядають як велику національну трагедію, відбувався за значної підтримки його татарських підданих.
Таким чином, татари від самого початку склали найбільшу за чисельністю спільноту тюркомовних мусульман у складі Московського царства і Московської та Російської імперії. У подальшому, татарські піддані Росії багато зробили для поширення її культурного впливу на схід, зокрема у Середній Азії. Татарські купці налагоджували торгівлю Росії з мусульманським світом, татарські вчені, філософи і богослови ініцювали будівництво шкіл, поширення грамотності, а також різних наук на основі ісламського віровчення і філософії. З часом, у XIX—XX ст. у Росії, під впливом імперської політики, про це було забуто.
Важливо пам'ятати, що у XIX ст. назва «татари» для більшості тюркомовних мусульман Російської імперії була зовнішньою назвою, екзоетнонімом, так їх називали переважно руськомовні люди, у той час як самі себе вони називали — булгар (булгари), казанли (казанці), киримли (кримці), меселман (мусульмани) тощо. Лише в процесі формування єдиної татарської нації в XIX ст. назва «татари» стала загальноприйнятою.
Татари у Росії [ред.]
Більш ніж 1.5 мільйонів казанських татар зараз мешкає у Волзькому та Уральському регіонах, та вони становлять прибл. половину населення у республіці Татарстан. Вони відомі як Волзькі татари і є найбільш забезпеченими та індустріально розвиненими з-поміж татарських груп. Майже ще мільйон татар мешкає у Казахстані та Центральній Азії, у той час коли кількість Сибірських татар є лише прибл. 200 тис. осіб, та мешкають вони розкидано у Західному Сибіру.
Див. також [ред.]
- Кримські татари
- Волзькі татари
- Сибірські татари
- Українські татари
- Татари в Україні
- Православні татари
- Булгари
- Волзька Булгарія
Примітки [ред.]
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Национальный состав населения по регионам России
- ↑ по данным сайта общества «Ватаным» по состоянию на 2000 год.http://www.vatanym.ru/?an=vs309_mp3
- ↑ Итоги переписи населения Казахстана 2009 г.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Tatar Ethnic People in all Countries
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 (русская версия)
- ↑ Численность постоянного населения Кыргызской Республики по национальностям
- ↑ Populaţia după etnie la recensămintele din perioada 1930—2002, pe judeţe
Джерела [ред.]
- (рос.) Отдел рукописей, редких и старопечатных книг // Татарская електронная библиотека
- Вікіпедія татарською мовою
- татарсько-російсько-татарський словник
- татарська бібліотека російською мовою
- Шамаїль

