Горовиць Олександр Йохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горовиць Олександр Йохимович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 7 (19) вересня 1876
Місце народження Київ, Російська імперія
Дата смерті 19 лютого 1927(1927-02-19) (50 років)
Місце смерті Харків, Українська СРР, СРСР
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії піаніст, музичний педагог, музичний критик
Освіта Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра, КНУ імені Тараса Шевченка і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1902)
Вчителі Ходоровський Григорій Костянтинович і Скрябін Олександр Миколайович
Заклад Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського

Олександр Йохимович Го́ровиць (нар. 19 вересня 1876, Київ — пом. 19 лютого 1927, Харків) — український піаніст, музичний педагог, музичний критик. Дядько піаністів Володимира та Регіни Горовиців.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 [19] вересня 1876(18760919) року в місті Києві (нині Україна). Навчався у Київському музичному училищі у класі Григорія Ходоровського-Мороза. Закінчив юридичний факультет Університету святого Володимира у Києві; 1902 року — Московську консерваторію, де навчався у класі Олександра Скрябіна.

З 1903 року працював у Харкові: викладачем музичного училища; з 1917 року — професор консерваторії та вищих музично-педагогічних курсів. Одночасно протягом 19031913 років працював музичним кореспондентом харківської газети «Южный край». Помер у Харкові 19 лютого 1927 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Виступав з концертами як соліст і ансамбліст у Києві, Одесі, Харкові. У репертуарі були твори Ференца Ліста, Едварда Гріга, Антона Аренського. Пропагував твори Олександра Скрябіна.

Література[ред. | ред. код]