Аренський Антон Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аренський Антон Степанович
рос. Антон Аренский
Основна інформація
Дата народження 12 (24) липня 1861[1]
Місце народження Новогород, Російська імперія[2][3][4]
Дата смерті 25 лютого (10 березня) 1906[4][3][…] (44 роки)
Місце смерті Зеленогорськ, Виборзька губернія, Російська імперія[4]
Причина смерті туберкульоз
Поховання Тихвінське кладовищеd
Роки активності 18821905
Громадянство Російська імперія
Віросповідання православна церква
Професії композитор, диригент, музичний педагог, викладач університету, піаніст
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова[6]
Вчителі Римський-Корсаков Микола Андрійович[6]
Відомі учні Скрябін Олександр Миколайович, Альтшулер Модест Ісакович, Рахманінов Сергій Васильович і Feodor Koenemannd[7]
Інструменти фортепіано
Жанри опера
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського[8]
Діти Pavel Arenskyd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Анто́н Степа́нович А́ренський (30 червня (12 липня) 1861, Новгород — 12 лютого (25 лютого) 1906, біля Теріокі, нині м. Зеленогорськ Ленінградської області Росії) — російський композитор, піаніст, диригент і педагог.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Закінчив Петербурзьку консерваторію (1882) по класу композиції у Миколи Римського-Корсакова.

У 1883—1895 викладав у Московській консерваторії; 1895—1901 — керівник петербурзької Придворної співацької капели.

Серед учнів Аренського — Рейнгольд Глієр.

Творчість[ред. | ред. код]

Хоч творчості Аренського бракувало справжньої глибини, проте в цілому він ішов за традиціями прогресивної російської реалістичної музики. Його творчості властиві правдивість, виразність, задушевність, висока майстерність, на ній помітно позначився вплив Петра Чайковського.

В останні роки життя Аренський часто гастролював, побував також і в Україні (Харків, Київ, Катеринослав (нині Дніпро), Одеса).

Твори[ред. | ред. код]

На українську тему написав фантазію на теми І. Рябініна для фортепіано з оркестром (1899), в якій розробив мелодію київської билини «Про Вольгу та Микулу».

Теоретичні праці Аренського — підручники з гармонії та аналізу музичних форм.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аренский, Антон Степанович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 61.
  2. Г. Риман Аренский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 48–49.
  3. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118875655 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б в Arensky, Anton Stephanovitch // The Encyclopædia Britannica — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXX Abbe to English History. — P. 191.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. а б Who's Who in Music: A Biographical Record of Contemporary Musicians — 2 — London, NYC: 1915. — P. 6.
  7. Г. Риман Кёнеман // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 618.
  8. Who's Who in Music: A Biographical Record of Contemporary Musicians — 2 — London, NYC: 1915. — 6 p.

Література[ред. | ред. код]