Готтентоти

Готтентоти Khoikhoi
Похилий чоловік готтентот
Загальна кількість	біля 125 тис. осіб
Найбільші розселення	Намібія  Ботсвана  ПАР
Близькі етнічні групи	бушмени
Мова	різні койсанські мови
Релігія	християнство (протестанти), традиційні вірування

Готтенто́ти (самоназва кой-коїн "люди людей", кхої) — койсанський народ на південному заході Африки.

Чисельність, територія проживання, поділ на групи, мови і релігія

Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. чоловік), Ботсвані (25 тис. чоловік) і у ПАР (2 тис. чоловік).

Антропологічно готтентоти належать до капоїдної раси. Зараз поділяються на групи наа і метисів-рехобот (рехоботські бастери).

Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім’ї.

Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.=)

Етнічна історія

Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом XVII—XIX століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 1904-07 роках зайнялось стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.

На даному історичному етапі інкорпоруються у суспільство країн, де проживають — працюють переважно по найму на фермах європейців та в містах.

Господарство, культура і соціальна організація

Традиційне заняття — відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у XIX—ХХ століть стали освоювати землеробство.

Традиційне поселення – крааль.

Жили сільськими общинами (декілька самостійних родин). Форма влади — вождівство.