Гронтковський Антон Діонісієвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антон Діонісієвич Гронтковський
пол. Grontkowski Antoni s.Dyonizego
Ім'я при народженні Antoni Grontkowski
Народження 1 листопада 1901(1901-11-01)
хутір Шабатів, Волинська губернія
Російська імперія
Смерть 4 січня 1987(1987-01-04) (85 років)
Київ, Україна
Країна СРСР СРСР
Польща Польща
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Військо Польське
Рід військ інтендант
Роки служби 19391955
Звання полковник
Нагороди
СРСР:
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Польща: |- | |Орден Відродження Польщі (Польща) |- | |Срібний Хрест Заслуги з Мечами (Польща) |- | |Срібний Хрест Заслуги (Польща) |- | |Медаль за Нісу, Одру, Балтику (Польща) |- | |Медаль за Варшаву (Польща) |-

| |Медаль за Перемогу та Волю (Польща)

Гронткóвський Антóн Діонісієвич пол. Grontkowski Antoni s.Dyonizego, рос. Гронтковский Антон Дионисиевич) (нар. 01 (14) листопада 1901, хутір Шабатів, смт Полянка, Баранівська волость, Новоград-Волинський повіт Волинської губернії, Російська імперія[1]  — пом. 04 січня 1987, Київ, Україна) — радянський офіцер в Війську Польськім, фінансист, заступник міністра фінансів ПНР (1950–1954).

Біографія[ред. | ред. код]

Походить із збіднілого польського роду шляхтичів-однодворців. Народився в родині машиніста парового млину на місцевому лісопильному заводі. З лютого 1917 року працює бухгалтером після закінчення 7-річної комерційної школи в Умані. В 1925 році одружився з Малюжинською Софією Олександрівною (рідна сестра Миколи Олександровича Малюжинського із м. Любар, Житомирська область). В 1931 році переїхав до Києва, а в 1939 році був мобілізований на Радянсько-Фінську війну 1939–1940 рр. (12.1939 — 04.1940 — начальник фінансової частини транспортного батальйону).

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

07.1941 — 06.1942 — начальник 261 автохлібзаводу, 217-я Унечська Червонопрапорна орденів Леніна та Суворова стрілецька дивізія, Резерв Ставки ВГК, потім Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)
06.1942 — 08.1942 — начальник фінансової частини польового хірургічного шпиталю 7-ї Ударної армії
12.1942 — пройнятий до лав КПРС
08.1942 — 09.1943 — начальник фінансової частини польового хірургічного шпиталю 62-й Армії (оборона Сталінграду)
Легко поранений та контужений на р. Дон та під Сталінградом (1942).

Військо Польське[ред. | ред. код]

12.09.1943 — відряджений у 1-шу армію (Військо Польське) в званні ст.лейтенанта інтендантської служби, приймає безпосередню участь у створенні та організації фіннасової частини 1-шої піхотної дивізії імені Т. Косцюшка (командир - полковник З. Берлінг).
12.09.1943 — 13.08.1944 — начальник фінансової частини польового хірургічного шпиталю 1-ї Армії ВП
13.08.1944 — 16.05.1945 — начальник фінансової частини 3-й гаубичної артбригади ВП
16.05.1945 — 30.11.1945 — начальник фінансової частини 5 артилерійської дивізії ВП
30.11.1945 — 17.03.1947 — начальник фінансової частини санітарної секції Сілезьського військового округу[pl]
17.03.1947 — 01.06.1950 — начальник фінансового відділу Військово-морського флоту ПНР[2].
01.06.1950 — 30.09.1950 — начальник відділу організації та планування Фінансового Управління Міністерства Національної Оборони (Ministerstwo Obrony Narodowej) ПНР
30.09.1950 — 26.07.1954 — Замісник Міністра фінансів, начальник фінансово-економічного Управління Міністерства фінансів Польської Народної Республіки[3].
26.07.1954 — відряджений до Радянської Армії у зв'язку із заміною польським офіцером[4].

Радянська Армія та відставка[ред. | ред. код]

Міністр фінансів (1952-1960) ПНР Tadeusz Dietrich вручає державну нагороду ПНР Гронтковському А. Д.

26.07.1954 — 15.12.1954 — начальник фінансового управління Стратегічних військових аеродромів, Прибалтійський військовий округ
15.12.1954 — 01.03.1955 — інфаркт, лікування в шпиталі, відправлений у відставку в званні полковника за станом здоров'я.

Після відставки[ред. | ред. код]

1957–1968 — головний бухгалтер Київського медичного інституту, Київського кабельного заводу.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Архів:ДАЖО/178/3/191 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  2. Archiwum Marynarski Wojennej, sygn.AMW:102/50/70k.281
  3. Archiwum Marynarski Wojennej, sygn.AMW:273/52/35k.56
  4. Centralne Archiwum Wojskowe, sygn.TAP497/58/7671 Grontkowski Antoni