Грядунова Олександра Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грядунова Олександра Павлівна
Народження 24 квітня (6 травня) 1898
Бердянськ
Смерть 7 жовтня 1974(1974-10-07) (76 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльність художниця
Вчитель Гончар Іван Тарасович
Відомі учні Духота Василь Іванович, Протор'єв Валерій Семенович, Протор'єва Надія Юхимівна, Кияницина Людмила Миколаївна і Коваленко Володимир Миколайович
Член Національна спілка художників України

Олександра Павлівна Грядуно́ва (нар. 6 травня 1898, Бердянськ — пом. 7 жовтня 1974, Київ) — українська радянська майстриня керамічного розпису і педагог; член Спілки радянських художників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 24 квітня [6 травня] 1898(18980506) року в місті Бердянську (нині Запорізька область, Україна). У середині 1930-х років працювала художницею у Київських центральних експериментальних майстернях. Упродовж 1937—1938 років навчалася у Київському художньо-промисловому училищі у Івана Гончара.

Протягом 1940—1950-х років працювала на заводі «Керамік». Одночасно у 1950-ті роки викладала у Київському художньо-промисловому училищі. Серед учнів: Василь Духота, Людмила Кияницина, Валерій Протор'єв, Надія Протор'єва.

Жила в Києві, в будинку на вулиці Січневого повстання, № 5, квартира № 20. Померла в Києві 7 жовтня 1974 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі декоративного мистецтва (художня кераміка). Серед робіт: декоративні вази, зокрема з гербом УРСР; «Жовтню — 50 років» (1967), куманці, прибори для пиття, блюда, тарелі з орнаментними мотивами і портретами революційних діячів, зокрема Долорес Ібаррурі (1939), Володимира Леніна (1939), сувеніри та інше.

Брала участь у республіканських виставках з 1936 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1938 року.

Окремі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві.

Література[ред. | ред. код]