Гудрун Бурвіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гудрун Бурвіц
нім. Gudrun Margarete Elfriede Emma Anna Burwitz
нім. Gudrun Margarete Elfriede Emma Anna Himmler[1][2]
Гудруг Гіммлер (праворуч) із матір'ю.
Ім'я при народженні нім. Gudrun Margarete Elfriede Emma Anna Himmler[1][2]
Прізвисько Püppi[1][3] і Püpperlein
Народилася 8 серпня 1929(1929-08-08)[3][4][2]
Мюнхен, Веймарська республіка, Німецька імперія[5][2]
Померла 24 травня 2018(2018-05-24)[3][2] (88 років)
Мюнхен, Німеччина
Країна  Німеччина
 Третій Рейх
 Веймарська республіка
Місце проживання Мюнхен[3]
Гмунд-ам-Тегернзе[3]
Білефельд[2]
Діяльність кравчиня, секретарка, політична діячка, активістка
Галузь націонал-соціалізм
Знання мов німецька
Заклад Федеральна розвідувальна служба Німеччини[3][2]
Членство Stille Hilfed[5] і Союз німецьких дівчат[1]
Військове звання 2
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько Генріх Гіммлер[1][4][…]
Мати Margarete Himmlerd[1][4][5]
Родичі Gebhard Ludwig Himmlerd, Ernst Hermann Himmlerd, Johann Himmlerd, Agathe Rosina Himmlerd і Gerhard von der Ahéd[1]
Волосся біляве волосся[2][1]
Очі блакитні[2][1]

Гудрун Бурвіц (нім. Gudrun Margarete Elfriede Emma Anna Burwitz, нар. 8 серпня 1929(19290808) — пом. 24 травня 2018) — старша дочка рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера.

Біографія[ред. | ред. код]

По закінченню війни разом з матір'ю проживала деякий час у церковному притулку. Потім вийшла заміж за журналіста і письменника Вульфа-Дітера Бурвіца, який активно брав участь в неонацистському русі. Родина, в якій народилося двоє дітей, проживала в Мюнхені. Гудрун Бурвіц ніколи не зрікалася ідеології свого батька та постійно намагалася виправдати його злочини. З 1951 року Гудрун брала участь в діяльності об'єднання «Тиха допомога», що надавало допомогу колишнім нацистам. В 1952 році вона брала участь в створенні забороненої згодом в 1994 році організації «Вікінгюгенд» за зразком гітлерюгенду.

Гудрун (ліворуч) із батьками.

У червні 2018 року разом з звісткою про смерть, що сталась ще 24 травня[6], стало відомо, що Гудрун Бурвіц в 1961—1963 роках працювала секретарем у Федеральній розвідувальній службі Німеччини під вигаданим ім'ям. У ці роки службою керував колишній офіцер нацистської військової розвідки Рейнхард Гелен. Була звільнена в 1963 році після виявлення колишніх нацистів, які працювали на службі.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Schuster J., Kellerhoff S. F. Himmlers Nachwuchs // Die Welt / Hrsg.: S. AustWeltN24, Axel Springer SE, 2014. — вип. 27. — S. 6. — ISSN 0173-8437
  2. а б в г д е ж и к л м Schudel M. Gudrun Burwitz, ever-loyal daughter of Nazi mastermind Heinrich Himmler, dies at 88 // The Washington Post / S. BuzbeeWashington: Fred Ryan, 2018. — ISSN 0190-8286; 2641-9599
  3. а б в г д е ж Kellerhoff S. F. Heute fuhren wir ins KZ. Schön ist’s gewesen // Die Welt / Hrsg.: S. AustWeltN24, Axel Springer SE, 2018. — вип. 150. — S. 24. — ISSN 0173-8437
  4. а б в Himmler K. Die Brüder Himmler: Eine deutsche Familiengeschichte — 1 — F: S. Fischer Verlag, 2016. — 336 с. — ISBN 978-3-10-490253-1
  5. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #121082644 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Himmlers Tochter «Püppi» — Nazi bis zuletzt [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. Gudrun Burwitz, ever-loyal daughter of Nazi mastermind Heinrich Himmler, dies at 88. WashingtonPost. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Oliver Schröm, Andrea Röpke: Stille Hilfe für braune Kameraden Christoph Links, Berlin 2002 ISBN 386153231X
  • Norbert und Stephan Lebert: Denn Du trägst meinen Namen… Goldmann, München 2002 ISBN 3-442-15188-0

Посилання[ред. | ред. код]