Арпад Генц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гьонц Арпад)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арпад Генц
Göncz Árpád
угор. Göncz Árpád
Арпад Генц Göncz Árpád
Арпад Генц
Göncz Árpád
Угорщина Президент Угорщини
4 серпня 1990 — 4 серпня 2000
Попередник Матьяш Сюреш
Наступник Ференц Мадл
Народився 10 лютого 1922(1922-02-10)
Будапешт, Угорщина[1]
Помер 6 жовтня 2015(2015-10-06) (93 роки)
Будапешт, Угорщина[2]
Похований Обудайський цвинтарd[3]
Відомий як політик, письменник, перекладач, поет, адвокат
Громадянство Угорщина Угорщина
Національність угорець
Alma mater Будапештський університет (1944)[4]
Політична партія Альянс вільних демократів
Батько Lajos Gönczd
У шлюбі з Mária Zsuzsanna Göntérd
Діти Кінга Генц
Професія літератор
Релігія католицька церква
Нагороди
Кавалер орденського ланцюга Заслуг Угорщини
Кавалер орденського ланцюга Заслуг Угорщини
Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Орден Серафимів
Орден Білого Орла (Польща)
Орден Білого Орла (Польща)
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Кавалер ордена Зірки Румунії
Кавалер ордена Зірки Румунії
Орден Подвійного білого хреста
Орден Подвійного білого хреста
Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу
Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу
Велика зірка почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Велика зірка почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Орден Громадянських заслуг ступеню Великого Хреста
Орден Громадянських заслуг ступеню Великого Хреста
Орден Вітовта Великого
Орден Вітовта Великого
Мальтійський Національний орден Заслуг
Мальтійський Національний орден Заслуг
Орден Свободи (Португалія)
Орден Свободи (Португалія)
Підпис
gonczarpad.hu

Арпад Генц[5][6], також Арпад Гьонц[7] (угор. Göncz Árpád; 10 лютого 1922, Будапешт — 6 жовтня 2015, Будапешт) — угорський державний і політичний діяч, літератор, Президент Угорщини (1990—2000).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Будапештський університет в 1944 році і був призваний на військову службу, але дезертував і брав участь в антифашистському опорі. По закінченні війни брав участь у політичному житті Угорщини, ставши лідером молодіжного крила партії Незалежної партії малоземельних селян, пізніше партія була розпущена. Генц довгий час був робітником. Під час повстання 1956 року брав участь в акціях, спрямованих на повалення радянської влади в Угорщині. Після придушення повстання в 19571963 роках перебував в ув'язненні.

Після звільнення почалася літературна кар'єра Генца. Він відомий, насамперед, як драматург. Також плідно працював у сфері літературного перекладу. Зокрема, переклав на угорську мову трилогію «Володар перснів» Толкіна.

В 1988 році вступив в партію Альянс вільних демократів. У 1990 році обраний до угорського парламенту, в травні — серпні 1990 року голова Національної асамблеї. 4 серпня 1990 року обраний президентом Угорщини, після переобрання у 1995 році, залишався на цій посаді до 4 серпня 2000 року.

У 2012 році, у 90-річчя від дня народження, було вирішено створити фонд Арпада Генца на підтримку творчої інтелігенції, письменників, літературних перекладачів.[8]

Був одружений, мав чотирьох дітей. Його дочка Кінга Генц в 20062009 роках займала пост міністра закордонних справ Угорщини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119359987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ідентифікатор PIM
  3. Politikamentes temetésen búcsúztatták Göncz ÁrpádotIndex, 2015.
  4. Meghalt Göncz ÁrpádIndex.hu Zrt., 2015.
  5. Тисменяну, В. Поворот у політиці [Текст]: східна Європа від Сталіна до Гавела / В. Тисменяну ; пер. А. Д. Гриценко. — К. : Мегатайп, 2003. — С. 273. — ISBN 5-85722-102-1
  6. Чепурко, О. О. Посібник до вивчення курсу «Зовнішня політика України» [Текст]: [для студентів ден. та заоч. форм навчання] / О. О. Чепурко. — Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2015. — С. 41. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. 
  7. Ткач Д. І. Роль особистого фактора у започаткуванні українсько-угорських стосунків / Д. І. Ткач // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — 2012. — Вип. 1. — С. 70-82. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. 
  8. Помер Арпад Гьонц — колишній президент Угорщини // 7 днів.info. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]