Гідроксид магнію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гідроксид магнію
Hydroxid hořečnatý.PNG
Ідентифікатори
Номер CAS 1309-42-8
Властивості
Молекулярна формула Mg(OH)2
Молярна маса 58,320 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвні кристали
Густина 2,37 г/см³
Тпл 350 °C
Розчинність (вода) 0,00069 г/100 г H2O[1]
Структура
Кристалічна структура гексагональна
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
–924,7 кДж/моль
Ст. ентропія So298 63,18 Дж·моль–1·К-1
Теплоємність, cop 77,11 Дж·моль–1·К-1
Пов'язані речовини
Інші аніони оксид магнію, хлорид магнію
Інші катіони гідроксид кальцію
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гідрокси́д ма́гнію, ма́гній гідрокси́д — неорганічна сполука складу Mg(OH)2. Білі кристали, які погано розчиняються у воді. Сполука проявляє слабкі осно́вні властивості.

Застосовується в якості препарату для зниження кислотності шлункового соку та як антидот при отруєннях арсеном. Проміжна сполука у синтезі металевого магнію.

Поширення у природі[ред.ред. код]

Мінерал брусит

Мінерали, до складу яких входить гідроксид магнію, є доволі малопоширеними. Серед таких мінералів найбільше значення має брусит. Окрім основної сполуки, Mg(OH)2, в ньому можуть знаходитися домішки MnO, FeO, Fe2O3.[2] Брусит утворюється в результаті гідролізу розчинних у лугах природних сполук магнію.

Також Mg(OH)2 зустрічається у складі мінералу гідромагнезиту, який за складом наближений до суміші гідроксиду та карбонату магнію, — 4MgCO3·Mg(OH)2·2H2O.[3]

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Гідроксид магнію є білими кристалами, які погано розчиняються у воді і не проводять струм. Активно осушує повітря шляхом поглинання води і вуглекислого газу. Добре розчиняється в солях амонію.

Отримання[ред.ред. код]

З огляду на малу поширеність гідроксиду магнію у мінеральних покладах, його добувають іншим шляхом. Для потреб промисловості Mg(OH)2 отримують преципітацією морської води та розсолів. Вперше добування гідроксиду з морської води застосували у 1865 році на узбережжі французького Середземномор'я.

В лабораторних у мовах гідроксид магнію мож на синтезувати спаленням металевого магнію у парі води:

\mathrm{ Mg + 2H_2O \xrightarrow{t}  Mg(OH)_2 + H_2}

Також застосовується осадження малорозчинного гідроксиду при взаємодії солей магнію з лугами і гідроксидом амонію.

\mathrm{ MgCl_2 + 2NaOH \xrightarrow{} Mg(OH)_2 + 2NaCl\downarrow}
\mathrm{ MgCl_2 + 2NH_4OH \xrightarrow{} Mg(OH)_2 \downarrow + 2NH_4Cl}

Однак, осадження за допомогою гідроксиду амонію відбувається неповністю через постійне зменшення іонів OH-.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Гідроксид магнію розкладається при нагріванні понад 350 °C вакуумі і при 800 °C — на повітрі:

\mathrm{ Mg(OH)_2 \xrightarrow{t} MgO + H_2O}

Сполука є слабкою основою, взаємодіє з кислотами, солями амонію та кислотними оксидами (активно поглинає з повітря вуглекислий газ):

\mathrm{ Mg(OH)_2 + 2HCl \xrightarrow{} MgCl_2 + 2H_2O}
\mathrm{ Mg(OH)_2 + H_2SO_4 \xrightarrow{} MgSO_4 + 2H_2O}
\mathrm{ Mg(OH)_2 + 2NH_4Cl \xrightarrow{} MgCl_2 + 2NH_3 + 2H_2O}

При нагріванні реагує з деякими неметалами, які в результаті утворюють відповідні гідриди:

\mathrm{ 2Mg(OH)_2 + 2S \xrightarrow{} 2MgO + 2H_2S + O_2 }
\mathrm{ 2Mg(OH)_2 + 2Se \xrightarrow{} 2MgO + 2H_2Se + O_2}
\mathrm{ 6Mg(OH)_2 + 4P \xrightarrow{} 6MgO + 4PH_3 + 3O_2}

Комплексоутворення з неорганічними лігандами для катіону Mg2+ нехарактерне (нестійкі комплекси з оксигеновмісними молекулами відомі для галогенідів магнію[4]), тож в лугах Mg(OH)2 нерозчинний.

Застосування[ред.ред. код]

Препарати «Маалокс» та «Альмагель»

Гідроксид магнію застосовується в якості проміжної сполуки у синтезі металевого магнію. Застосовується для очистки цукру, води у котельнях, у виготовленні зубних паст.

У медицині[ред.ред. код]

Гідроксид магнію широко використовується в якості антацидного засобу при підвищеній кислотності шлункового соку (при гастритах, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки). Входить до складу препарату «Маалокс» (акронім від «магній алюміній оксид»), а також його аналогу «Альмагелю», які знижують кислотність.

Нейтралізуючи хлоридну кислоту, що міститься у шлунку, перетворюється на хлорид магнію, який має послаблюючу дію. Застосовується при отруєнні кислотами та сполуками арсену.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. При 20 °C
  2. Mineralogical Society of America — Brucite (англ.)
  3. Mineralogical Society of America — Hydromagnesite (англ.)
  4. Коттон Ф., Уилкинсон Дж. Современная неорганическая химия. Ч.2. Химия непереходных элементов / Пер. с англ. под ред. Астахова К.В. — М.: Мир, 1969. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL): CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5.
  • Seeger M. Magnesium compounds // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim: Wiley-VCH, 2005. — P. 23. — DOI:10.1002/14356007.a15_595.pub2.
  • Рипан Р., Чертяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М.: «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с.
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М.: ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с.
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М.: Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0.
  • Фармацевтична хімія / П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
  • Химическая энциклопедия: В 5 т./ Гл. ред. И. Л. Кнунянц. Т. 2: Даффа реакция — Меди сульфат. — М.: Сов. энцикл., 1990. — 671 с.: ил., табл. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-035-5. (рос.)
Розчинність кислот, основ і солей у воді
H+ Li+ K+ Na+ NH+4 Ba2+ Ca2+ Mg2+ Sr2+ Al3+ Cr3+ Fe2+ Fe3+ Ni2+ Co2+ Mn2+ Zn2+ Ag+ Hg2+ Hg2+2 Pb2+ Sr2+ Sn2+ Cu+
OH P P P - P М Н М Н Н Н - Н Н Н Н - - - Н Н - Н
F P Н P P Р М Н Н М Р Н Н Н Р Р М Р Р М М Н Р Р ?
Cl P P P P Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Н Р Н М - Н Р
Br P P P P Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Н М Н М Р H Р
I P P P P Р Р Р Р Р Р ? Р - Р Р Р Р Н Н Н Н М Н -
S2− P P P P - Р М Н Р - - Н - Н Н Н Н Н Н - Н Н Н Н
SO2−3 P P P P Р М М М Н ? ? М ? Н Н Н М Н Н Н Н ? Н ?
SO2−4 P P P P Р Н М Р Н Р Р Р Р Р Р Р Р М - Н Н Р Р Р
NO3 P P P P Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р - Р - Р Р
NO2 P P P P Р Р Р Р Р ? ? ? ? Р М ? ? М ? ? ? ? ? ?
PO3−4 P Н P P - Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н ? Н Н Н Н
CO2−3 М Р P P Р Н Н Н Н - - - - Н Н - - Н - Н - - ? -
CH3COO P Р P P Р Р Р Р Р - Р Р - Р Р Р Р Р Р М Р - Р Р
CN P Р P P Р Р Р Р Р ? Н Н - Н Н Н Н Н Р Н Р - - Н
SiO2−3 H Н P P ? Н Н Н Н ? ? Н ? ? ? Н Н ? ? ? Н ? ? ?