Гірчак зміїний

Гірча́к змії́ний (лат. Persicaria bistorta (L.), Polygonum carneum (C. Koch), Bistoria officinalis (Raf.); народні назви ракові шийки, змійовик, криве зілля, черевна трава, бляшечки, горлець, дикуша, левурда, рачинець, рачки, ужовник) — рослина з родини гречкових, яку донедавна відносили до роду Polygonum, а тепер — до роду Persicaria, а інколи і до роду Bistorta під назвою Bistorta officinalis.

Ботанічні характеристики

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 30—100 см. Кореневище гадюкувато-зігнуте, в розрізі червонувато-буре, від нього відходять корені. Прикореневі листки з довгими крилатими черешками, знизу сіруваті, стеблове листя з розтрубами, всі листки загострені. Суцвіття — густий колос на вершку стебла, складається з рожевих квіток. Плід — сім'янка. Цвіте з кінця травня до середини липня.

Поширення

Росте на вологих луках, лісових вогких галявинах, в зелено-вільхових і жерепнякових заростях.

Медичне застосування

З лікувальною метою використовують кореневище. Воно містить 15—20 % дубильних речовин, 0,5 % галової кислоти, 0,45 % глюкози, парарабін, 30 % крохмалю, 10 % білкових речовин, барвники, каротин, вітамін С. Замінює імпортну ратану.

Застосування у народній медицині

В народній медицині кореневища відомі як сильно в'яжучий засіб. Застосовується при поносах всередину і для промивань. Рідкий екстракт призначається по 30—40 капель на прийом, відвар (15—20 г на 200 г води) — по столовій ложці 3—4 рази на день. Крім того, в народній медицині використовують кореневище як в'яжучий засіб при лікуванні ран, кровотеч, чиряків, при захворюванні сечового міхура.

При каменях жовчного і сечового міхурів п'ють відвар з кореневища (20 г на 1 л води, варять 15 хв), п'ють 0,5 склянки три рази в день.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Література

• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)