Гірчак зміїний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гірчак зміїний
Bistorta officinalis Sturm61.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Persicaria
Вид: Гірчак зміїний
Біноміальна назва
Persicaria bistorta
(L.)

Гірча́к змії́ний (лат. Persicaria bistorta (L.), Polygonum carneum (C. Koch), Bistorta officinalis (Raf.); народні назви ракові шийки, змійовик, криве зілля, черевна трава, бляшечки, горлець, дикуша, левурда, рачинець, рачки, ужовник) — рослина з родини гречкових, яку донедавна відносили до роду Polygonum, а тепер — до роду Persicaria, а інколи і до роду Bistorta під назвою Bistorta officinalis.

Ботанічні характеристики[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 30—100 см. Кореневище гадюкувато-зігнуте, в розрізі червонувато-буре, від нього відходять корені. Прикореневі листки з довгими крилатими черешками, знизу сіруваті, стеблове листя з розтрубами, всі листки загострені. Суцвіття — густий колос на вершку стебла, складається з рожевих квіток. Плід — сім'янка. Цвіте з кінця травня до середини липня.

Поширення[ред.ред. код]

Росте на вологих луках, лісових вогких галявинах, в зелено-вільхових і жерепнякових заростях.

Медичне застосування[ред.ред. код]

З лікувальною метою використовують кореневище. Воно містить 15—20 % дубильних речовин, 0,5 % галової кислоти, 0,45 % глюкози, парарабін, 30 % крохмалю, 10 % білкових речовин, барвники, каротин, вітамін С. Замінює імпортну ратану.

Застосування у народній медицині[ред.ред. код]

В народній медицині кореневища відомі як сильно в'яжучий засіб. Застосовується при поносах всередину і для промивань. Рідкий екстракт призначається по 30—40 капель на прийом, відвар (15—20 г на 200 г води) — по столовій ложці 3—4 рази на день. Крім того, в народній медицині використовують кореневище як в'яжучий засіб при лікуванні ран, кровотеч, чиряків, при захворюванні сечового міхура.

При каменях жовчного і сечового міхурів п'ють відвар з кореневища (20 г на 1 л води, варять 15 хв), п'ють 0,5 склянки три рази в день.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.