Гірчичник сивий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гірчичник сивий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Гірчичник (Hirschfeldia)
Moench
Вид:
Гірчичник сивий (H. incana)
Біноміальна назва
Hirschfeldia incana
Синоніми

Brassica adpressa Boiss.
Erucastrum incanum (L.) Koch
Sinapis incana L.

Гірчичник сивий[1] або гіршфельдія сива[2] (Hirschfeldia incana) — вид рослин родини капустяні (Brassicaceae). Етимологія: лат. incana — «сивий»[3]. Це єдиний вид у роді Hirschfeldia, який тісно пов'язаний з Brassica.

Морфологія[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина, дуже схожий за зовнішнім виглядом на Brassica nigra, але, як правило, коротша. Досягає висоти зростання від 20 до 100 сантиметрів. Є широка базальна розетка лопатевого біло-зеленого листя. Стебло і листя мають м'яке біле волосся. Квіти навесні і влітку, мають 4 жовті пелюстки, 6-9 мм. Плоди подовжені, 8–16 мм, тонкі, прямі або скручені. Насіння 0,7–1 мм, червонувато-коричневого кольору.

Поширення[ред. | ред. код]

Батьківщина. Північна Африка: Алжир; Лівія; Марокко; Туніс. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Росія — Дагестан. Азія: Кіпр; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Саудівська Аравія; Ємен. Європа: Україна — Крим; Албанія; Хорватія; Греція; Італія; Франція; Португалія; Іспанія. Натуралізований. ПАР; Японія; Австралія; Нова Зеландія; США; Аргентина; Чилі; Уругвай; Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Росія — європейська частина; Бельгія; Чехія; Німеччина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Ірландія; Норвегія; Велика Британія; Сербія; Словенія. Рослина є рідною для Середземномор'я, але може бути знайдена в багатьох частинах світу, як інтродукований вид. Росте в модифікованих людиною місцях проживання: дороги, канави, пустирі, поля.

Використання[ред. | ред. код]

Листя їстівне і традиційно використовувалося в деяких областях, як листовий овоч.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hirschfeldia incana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 23 липня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]