Данилевська Надія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данилевська Надія Олександрівна
Народилася 12 квітня 1960(1960-04-12) (64 роки)
Умань, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність поетка
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Нагороди
Чернігівська обласна премія імені Михайла Коцюбинського

Наді́я Олекса́ндрівна Даниле́вська (*12 квітня 1960(19600412), м. Умань, Черкаська область, УРСР) — український педагог, поетеса, збирачка фольклору; членкиня НСПУ (1999); живе та працює в Києві.

Чоловік — український поет і етнолог Микола Ткач.

З біографії[ред. | ред. код]

Надія Олександрівна Данилевська народилась в Умані.

Закінчила Ніжинський інститут імені Миколи Гоголя.

Працює (2010-і) вчителем-методистом київської ЗОШ номер 186.

Н. О. Данилевська — лауреатка Чернігівської обласної ім. М. Коцюбинського (2007) та премії «Благовіст».

З творчого доробку[ред. | ред. код]

Н. О. Данилевська зібрала близько тисячі українських народних пісень, чимало інших видів та жанрів фольклору, етнографічних даних, здійснила описи місцевих говірок Чернігівщини. Авторка понад 50 публікацій про фольклор та етнографію у періодиці (часописи та газети «Україна», «Українська культура», «Сільські обрії» тощо). У творчому доробку Надії Данилевської — малюнки та витинанки.

Більшість фольклорних записів, переважно пісень, Н. О. Данилевська видала у співавторстві з поетом і чоловіком М. Ткачем.

Вибрана бібліографія:
  • Власні поезії:
    • «Пелюстка світу» (1989; 2000);
    • «Золоті орелі» (1997);
    • «Око сопілки» (2000);
    • «У вічному продовженні» (2004);
    • «Мій полудень» (2009);
    • «Раю мій, раю, іде Коляда» (2011);
    • «Як мене забавляли» (2011);
  • Поезія (упорядкування збірок):
    • «Великдень в українській поезії» (2009);
    • «Поведу веселу Коляду» (2010).
  • Фольклор, фольклористика та етнографія:
    • «Вийди, вийди, Іванку» (1993);
    • «Влечальний міст (джерела української міфології)» (1995);
    • «Ішов Миколай» (2000);
    • «Перетик: Фольклорно-етнографічний портрет українського села» (2000);
    • «Хліб наш насущний» (2003);
    • «Ой ти, Калито, рй медовая» (2004);
    • «Просили батько, просили мати» (2005);
    • «Чумарочка рябесенька» (2011);
    • «Клен було, чим не дерево» (2014).

Є досвід публікації збірок пісень народного походження і авторських (власних та М. Ткача): «Ой ти, просо-волото» (2008), «Пісне моя» тощо.

Факт[ред. | ред. код]

  • Декілька пісень Надії Данилевської виконує хор «Гомін».

Джерело[ред. | ред. код]

  • Дмитренко М.К. Данилевська Надія Олександрівна / стаття в УФЕ том. 1, К., 2018. — С. 333