Данська марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Данська марка (дан. Marck Danske, пізніше Mark Danske) — давня грошова одиниця Королівства Данії, яка стала карбуватися з 1529 року.

Історія[ред. | ред. код]

Данська монета номіналом у 4 марки, 1694 р., Кристіан V

Після завоювання Англії в XI столітті Канутом Великим, Данія успадкувала від англійців монетарну систему. Під час правління у Данії (1396-1439) Еріка Померанського в обігу були любекські марки і як одиниці обліку прирівнювались до 16 шилінгів, які в свою чергу розмінювалися на 192 пфеніги. З 1529 року, під час правління Фредеріка І, данська марка згадується викарбувана у сріблі[1]. З 1616 року стали додавати дешевші метали до срібла і данська марка стала рівноцінною з любекською. Почали карбуватися монети номіналами в ¼, ½, 1, 2, 4 данських марок. У 1625 році в королівстві Данія була встановлена наступна монетарна система: 12 пфенінгів = 1 скіллінгу, 16 скіллінгів = 1 марці, 6 марок = 1 рігсдалеру, 8 марок = 1 кроні. Пізніше данська марка закріпилася рігсдалером[2]. З 1739 року 6 данських марок прирівнювалися до 1 спайсдалера[3]. З 1 січня 1875 року данську марку змінила данська крона, яка складалася зі 100 ере.


Банкноти[ред. | ред. код]

1 марка, 1713 року
2 марки, 1713 року
3 марки, 1713 року

З 1713 року існувало паралельно дві різні системи: курант-рігсдалери (знецінені, в банкнотах) і спейс-рігсдалери (1 спейс-рігсдалер = 437 кельнської марки зі щирого срібла, тобто 9¼ спейс-рігсдалери = 1 кельнській марці). 8 квітня 1713 року, відповідно до указу про виготовлення паперових грошей, в обігу з'явилися банкноти номіналами в 1, 2 та 3 данські марки.

Монети[ред. | ред. код]

Див. також Данська крона[ред. | ред. код]

Данська марка була тісно пов'язана з появою крони, яка карбувалася з 1618 по 1771 року. 4 данські марки дорівнювали 1 кроні. Данська вагова марка (з 1689 року — 234,54 гр. щирого срібла) була трохи важчою за кельнську (233,85 гр. щирого срібла) марку. До 1616 року монети номіналами в марках мали майже щирий вміст срібла 860/1000 проби. В 1616 році карбувалися монети номіналами в ¼, ½, 1, 2, 4 данських марок. У 1 данській марці було 14,5 гр. срібла. З 1643 до 1645 року були набагато важчими монетами зі вмістом срібла 22,3 гр. в одній данскій марці. Але вміст чистого срібла відповідав лише 594 пробі. В період карбування 1659-1689 загальна вага збереглася, але монета стала тоншою, вміст щирого срібла відповідав 672 пробі, вага марки була 15 гр. З 1692-1726 з вагою 15 гр. карбувалися монети номіналами в 4 данські марки. З тим самим вмістом, пізніше, виготовлялося 6 данських марок, а в 1025 тонких заготівлень вмісту щирого срібла було лише 22,5 гр[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pierer's Universal-Lexikon, Band 4. Altenburg 1858, S. 687—696.
  2. Pierer's Universal-Lexikon, Band 10. Altenburg 1860, S. 897. online, abgerufen 17. September 2013
  3. Grosses vollständiges Universal-Lexicon Aller Wissenschafften und Künste. online [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.], abgerufen 19, 1254 cт.
  4. Ersch, Gruber (1887) Allgemeine Enzyklopädie der Wissenschaften und Künste in alphabetischer Reihenfolge, Zweite Section N-H, herausgegeben von August Leskien, Vierzigster Teil, S. 73

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]