Марка Нової Гвінеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марка Ново-Гвінейської Компанії

Neu-Guinea Compagnie Mark (нім.)

5 марок, 1894 (А), Ag, Ново-Гвінейська Компанія
5 марок, 1894 (А), Ag, Ново-Гвінейська Компанія
Територія обігу
Емітент Німецька Нова Гвінея
Похідні та паралельні одиниці
Дробові 100 ново-гвінейських пфенігів
Монети і банкноти
Монети 1, 2, 10 ново-гвінейських пфенігів, ½, 1, 2, 5, 10, 20 ново-гвінейських марок
Історія
Дата 1894
Початок вилучення 1899 (1911)
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Берлінський монетний двір

Марка Нової Гвінеї (нім. Deutsch Neu-Guinea Mark), або Марка Ново-Гвінейської компанії — грошова одиниця Нової Гвінеї, яка була в обігу під час колонізації Німецькою імперією. 1 марка дорівнювала 100 пфенігам.

Історія[ред. | ред. код]

Купон на 5 марок, зразка 1915 року, виданий австралійською владою (Treasury Note)

З 1884 року, із самого початку колонізації на Архіпелазі Бісмарка (назва колонізаторами земель Нової Гвінеї), німці зберігали статус-кво щодо вводу в обіг валюти. 19 січня 1887 року було прийнятим рішення пустити в обіг Німецьку золоту марку. Монети надійшли до Нової Гвінеї з додатком інструкцій. У них наголошувалося передусім на тому, що марка перебуватиме повноцінно в обігу, а іноземна валюта більше не використовуватиметься. Але на території колонії були інші правила. Бронза ніколи не була в ціні, а з переплавленого срібла чи золота робилися сувеніри на продаж. У 1889 році компанія, нарешті, з'ясувала, що вести подвійний бізнес неперспективно. Ново-Гвінейська компанія ухвалила рішення карбувати власну монету. У 1891 році Рейхстагом перший запит було відхилено. Дозвіл на власні грошові знаки компанія отримала в 1894 році. Співвідношення Ново-Гвінейської марки та німецької золотої марки було 1:1. Нові монети повністю відповідали світовому золотому стандарту. Автором ескізів став провідний медальєр і гравер Еміль Вайганд (нім. Emil Weigand). На аверсах монет від 10 пфенігів був зображений райський птах під час шлюбного ритуалу.[1]. 1, 2 та 10 пфенігів карбувалися в бронзі, ½, 1, 2, 5 марок у сріблі, 10 та 20 марок у золоті. Але тиражі цих монет були невеликими на відміну від німецької марки.

Нестабільність на торгових та промислових об'єктах, упродовж колоніального періоду, призвела до банкрутства компанії. Рейхстаг приймає рішення взяти опіку над землями як протекторатом. Щоб утримати якимось чином робітників та підприємців, Рейхстаг обіцяє сплатити компанії компенсацію в 4 мільйони марок. Отже, з 1 квітня 1899 року компанія втратила право на карбування власних монет[2]

Все ж таки монети компанії були в обігу до 1911 року. 15 квітня 1911 року монети демонетизували повністю. Під час Першої світової війни Німецька Нова Гвінея повністю переходить під контроль Австралії. З 1914 до 1915 року Австралія друкує купівельні купони (англ. Treasury Note) номіналами в 5, 10, 20, 50 і 100 марок, які в нинішньому часі дуже дорогі та рідкісні серед боністів. В 1915 році купівельні купони замінюються на австралійський фунт.

Монети[ред. | ред. код]

Аверс Реверс Номінал Роки карбування Метал Монетний двір Діаметр, мм Вага, г Тираж Гурт Примітки
1 пфеніг 1894 0,950 мідь, 0,040 олово, 0,010 цинк A 17,5 2 33.000 гладкий
2 пфеніги 1894 0,950 мідь, 0,040 олово, 0,010 цинк A 19,5 3,3333 17.000 гладкий Така ж як і 1 пфеніг зразка 1894
10 пфенігів 1894 0,950 мідь, 0,040 олово, 0,010 цинк A 29,5 10 24.000 гладкий
½ марки 1894 Ag, 900 A 2,778 2,7780 16.000 126 зарубок Така ж як і 5 марок зразка 1894
1 марка 1894 Ag, 900 A 5,556 5,5560 33.000 140 зарубок Така ж як і 5 марок зразка 1894
2 марки 1894 Ag, 900 А 28 11,1110 13.000 140 зарубок Така ж як і 5 марок зразка 1894
5 марок 1894 Ag, 900 A 27,778 27,7780 19.000 192 зарубки
10 марок 1895 Au, 900 А 3, 982 3,9820 2.000 116 зарубок Така ж як і 20 марок зразка 1895
20 марок 1895 Au, 900 A 22,5 7,9650 1.500 126 зарубок

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mira, W.J.D. From Cowrie to Kina. Spink & Son (Australia), 1986, 332 pp.
  2. Souter, G. New Guinea: the Last Unknown. Angus and Robertson, Sydney, 1963.

Література[ред. | ред. код]

  • Krause, Chester L., and Clifford Mishler. Standard Catalog of World Coins: 1801—1991 (18th ed. ed.). — Krause Publications, 1991. — ISBN 0873411501.
  • Pick, Albert. Standard Catalog of World Paper Money: General Issues. Colin R. Bruce II and Neil Shafer (editors) (7th ed.). — Krause Publications, 1994. — ISBN 0-87341-207-9.
  • Kurt Jaeger. Die deutschen Münzen seit 1871, 17. Auflage. — Basel : H. Gietl Verlag & Publikationsservice GmbH Münzen und Medaillen AG, 2001.
  • Mira, W.J.D. From Cowrie to Kina. — Spink & Son (Australia), 1986.

Джерела[ред. | ред. код]