Німецька марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Німецька Марка
Deutsche Mark
з 21 червня 1948 до 31 грудня 2001
Країна: Німеччина
Ділиться на: 100 Пфеніг
ISO-4217-Code: DEM
Інші коди: DM, D-Mark
Курс:
(1.1.1999)
1 EUR = 1,95583 DEM

Німе́цька ма́рка, (нім. Deutsche Mark-Дойчмарка)— одна з основних грошових одиниць на території німецьких держав починаючи з XVI століття. Вільноконвертована валюта Федеративної республіки Німеччина до введення євро в 2002 році.

В обігу була представлена монетами та банкнотами наступних номіналів: Монети (Münzen) — 1, 2 та 5 DM, Паперові гроші (Banknoten) — 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 DM.

Після заснування Федеративної Республіки Німеччина 23-го травня 1949 р. була єдиною валютою у ФРН та західному Берліні до 31-го грудня 2001 р.

Під час валютної реформи 1948 р. дойчмарка замінила Рейхсмарку. Під час економічної, валютною та соціальної унії з НДР 1-го липня 1990 р. вона, ставши єдиною законною формою платні, також замінила «марку НДР».

Видатну роль у повоєнному реформуванні німецької економіки та валютної системи, становленні повоєнної марки та захисту її від гіперінфляції відіграв Людвіґ Ерхард (Ludwig Erhard), федеральний міністр економіки у 1949 — 1963, бундесканцлер у 1963 — 1966 рр.

На думку фахівців Німецька марка була таким же об'єднувальним фактором у єднанні німців у єдину державу як і національна мова та територія.

Посилання [ред.]

Література [ред.]