Марка (грошова одиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марка
Зображення
Названо на честь марка

Марка (лат. Marca, Marcha, Marha, Marcus) — грошова одиниця та одиниця розрахунку в багатьох країнах Європи. Свою назву отримала від вагової марки, яка слугувала еталоном для виготовлення монет. Термін МАРКА походить від злиття трьох німецько-тевтонських діалектів на основі класичної латинської мови — Marca, Marcha, Marha, Marcus і вперше з'являється в термінології в ІХ столітті[1]. Дослівно українською мовою означає як ЗНАК. На початку свого існування марка слугувала мірою ваги і відповідала 8 унціям, проте протягом середньовіччя курс змінювався залежно від регіону[2].

Станом на 2017 рік в обігу знаходиться конвертована марка Боснії і Герцеговини

Історія[ред. | ред. код]

Середні віки. Новий час[ред. | ред. код]

Англія та Шотландія[ред. | ред. код]

Шотландія, Мерк 1577 року, Яків VI

В Англії марка (англ. mark) ніколи не карбувалась як монета, однак активно використовувалась як грошова розрахункова одиниця. Вперше марка з'явилась в Англії у X столітті та мала, ймовірно, данське походження. У той час вона була еквівалентною 100 пенні. Після нормандського завоювання 1 марка стала відповідати ⅔ фунта стерлінгів, тобто дорівнювали 13 шилінгам й 4 пенні. В Шотландії марка (шотл. merk) як грошова й вагова одиниця була запозичена з Англії. В обігу в XVI—XVII століттях, окрім інших грошових одиниць, в Шотландії знаходилась срібна монета Мерк[3].

Німеччина[ред. | ред. код]

Державна марка Ганзейських Вільних міст Любека, Гамбурга, Вісмара та Люнебурга, 1549 року

У північній Німеччині (передусім, в Гамбургу) й Данії марка (нім. mark) використовувалась і як розрахункова грошова одиниця, і як монета, що відповідала 16 шилінгам. У 1871 році, після об'єднання Німеччини та уніфікації її грошової системи, марку було прийнято як офіційну грошову одиницю Німецької імперії.

Сундіш-марка — розрахункова одиниця для монет, які були виготовлених у Вільному Ганзейському місті Штральзунді з 1319 року. З введенням у 1359 році любецької марки на землях Померанії сундіш-марка поступово вийшла із обігу[4].

Курант-марка — загальна одиниця рахунку по відношенню до срібних грошей, яка була основною в північних землях ганзенських міст та в сусідніх державах до введення Золотого стандарту у 1871 році[5].

Державна марка — загальна назва срібних монет Любека, Гамбурга, Вісмара та Люнебурга, яка була прийнята за рішенням союзу Вільних Ганзейських міст від 29 грудня 1502 року. У 1566 році державну марку закріпили більш вагомою валютою союзу — талером[6].

Любецька марка — з 1502 року грошова одиниця Ганзейського міста Любека. Останні марки Любека карбувалися у 1914 році[7].

Гамбурзька марка — грошова одиниця Вільного Ганзейського міста Гамбург, яка бере свій початок карбування з 1325 року. До монетних реформ 1871—1873 років еталоном для визначення ваги, чи вмісту щирого срібла слугували вагова, курант- та любекська марки. У 1921—1924 році в період гіперінфляції виготовлялися останні металеві та паперові власні марки Гамбурга у вигляді токенів та нотгельдів[8].

Банківська марка — обчислювальний термін, який використовувався банкірами Гамбурга у своїх записах у співвідношенні до різних валют та дорогоцінних металів після заснування Гамбурзького депозитного банку в 1619 році. Термін Банківська марка використовувався банком до самого його закриття в 1875 році[9].

Аахенська марка — розрахункова, а згодом грошова одиниця міста Аахена, яка карбувалася з 1615 по 1754 роки. У 1920—1923 роках під час гіперінфляції в Аахені виготовлялися металеві та паперові марки-нотгельди[10].

Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська марка — грошова одиниця Шлейзвіг-Гольштейн-Готторпського герцогства, яка карбувалася лише 1 рік у 1681 році для розрахунків з Данією для виплати компенсації за користування володіннями[11]

Бремен-Фердінська марка — грошова одиниця Бремен-Фердінського герцогства, яка карбувалася у 1611—1617 роках Йоганом Фредеріком (1596—1634) та після закінчення Тридцятирічної війни під Шведським управлінням з 1660. Остання марка була викарбувана в 1675 році[12].

Ольденбурзька марка — грошова одиниця Великого герцогства Ольденбурга яка карбувалася за часів герцога Антона Ґюнтера (1603—1667) та після об'єднання Німеччини в 1874—1914 роках. Останні марки Ольденбургу виготовлялися у вигляді нотгельдів у 1917—1921 роках[13].

Скандинавія[ред. | ред. код]

Королівство Швеція, 16 марок, 1607 (Період карбування 1607—1608, 1610—1611 роки) року. Золото (0.9790). Вага 4,9557 г.

Данська марка — давня грошова одиниця Королівства Данії, яка почала карбуватися з 1529 року. З 1 січня 1875 року данську марку змінила данська крона[14].

Шведська марка — грошова одиниця Шведського королівства, яка карбувалася в період з 1536 по 1755 рік. З 1620 року в державі діяла біметалева монетна система, за якою обігові монети були відповідними за вартістю водночас до мідної та срібної вагових одиниць. 1776 року була проведена грошова реформа, згідно з якою шведська валюта стала підпорядковувалась єдиній ваговій одиниці — срібній марці. З обігу була остаточно вилучена обігова марка та деякі інші дрібні монети[15].

Норвезька марка — давня грошова одиниця королівства Норвегія, яка карбувалася під управлінням королівства Данія в період з 1523 по 1788 роки[16].

Латвія[ред. | ред. код]

1 марка, 1573 року. Лівонія

Ризька марка — грошова одиниця міста Риги, яка карбувалася недовгий період Ризьким архієпископством, Лівонським орденом та Вільним містом Рига в середині XVI століття[17].

Лівонська марка — грошова одиниця Лівонії яка карбувалася недовгий період в 60-70-ті роки XVI століття, та на початку XVIII століття. З 1582 року, після закінчення Лівонської війни для Лівонського герцогства карбували монети за грошовою системою Речі Посполитої, яка зберігалася довгий час і після отримання статусу Шведського домініону. У 1705 році на шведських монетах зразка 1660-1690-х років пуансоном надкарбовувалася монограма шведського короля Карла ХІІ — монети слугували для розрахунків з військами у Лівонії[18].

Новітній час[ред. | ред. код]

5 марок, 1894 (А), Ag, Ново-Гвінейська Компанія

Німецька імперія[ред. | ред. код]

Срібні та золоті марки Німецької імперії почали карбуватися після об'єднання німецьких земель в єдину державу — Німецьку імперію. При цьому кожен володар невеликих німецьких держав, що увійшли до складу імперії, залишав за собою свій титул і номінальну владу[19].

Фінляндія[ред. | ред. код]

Фінляндська марка — грошова одиниця Фінляндії у 1860—2002 роках. У 2002 році фінляндську марку замінили на Євро[20].

Німецька Нова Гвінея[ред. | ред. код]

Марка Нової Гвінеї — грошова одиниця Нової Гвінеї, яка знахолася в обігу під час колонізації Німецькою імперією 1884—1915 роках[21].

Період Першої Світової війни[ред. | ред. код]

Європа[ред. | ред. код]

Обер-ост, 100 марок, 1918 рік

Німецька ост-марка — грошова одиниця введена в обіг німецькою окупаційною владою 4 квітня 1918 року для підконтрольованих східних територій: Гродно, Ковеля, Курляндії, Сувалки та Вільнюсу. Пізніше неофіційно марка використовувалась і в Естонії[22].

Марка Західної добровольчої армії — тимчасові розмінні знаки добровольчої армії генерала Бермондт-Авалова, що знаходилися обігу з 24 жовтня 1919 року в місті Мітава, Латвія[23].

Мітавська марка — грошові знаки, або боргові розписки Мітавського органу міського самоврядування, введені в обіг 12 серпня 1915 року[24].

Мемельська та Хайдекрузька марки — грошові знаки (нотгельди) Мемельського краю, які були введені в обіг Мемельським торговим домом в 1922 році з дозволу ради послів Антанти. До цього часу, в 1917—1921 роках, на території Мемельського краю в обігу знаходилась Хайдекрузька марка[25][26].

Колонії Німеччини в Африці[ред. | ред. код]

Камерун, 50 марок зразка 1914 року, цупкий картон

Марка Камеруну — грошова одиниця Німецької Західноафриканської колонії Камерун, яка перебувала в обігу з 1914 року. В 1920 році марка була вилученою повністю з обігу[27].

Марка Німецької Південно-Західної Африки — грошові знаки, які виготовлялися адміністрацією Німецької Південно-Західною Африкою та Віндгукською Торговою Компанією[28].


Марка Південно-Західної Африки — грошові знаки (товарні купони, нім. Gutschein), які виготовлялися після колонізації Німецькою імперією Південно-Західної Африки в період з 1916 по 1918 роки. Пізніше купони витіснив з обігу південноафриканський фунт[29].

Республіки[ред. | ред. код]

Естонська марка — грошова одиниця Естонської республіки, яка карбувалася з 1918 по 1928 роки[30].

Литовська марка — грошова одиниця Литви, що знаходилася в обігу з 26 лютого 1919 до 2 жовтня 1922 років. У 1922 році литовську марку замінили на лит[31].

Гіперінфляція[ред. | ред. код]

10 пфеннігів, 1920, цинк, Данциг

Польська марка — грошова одиниця Польщі в 19171924 роках, яку замінив злотий[32].

Данцигська паперова марка — грошова одиниця місцевого органу самоурядування міста Данциг, а з 1920 року Вільного міста Данциг. Була введена в обіг в 1914 році в часи нестачі грошей завдяки гіперінфляції під час та після Першої світової війни[33].

Паперова марка — Неофіційна назва грошової одиниці Веймарської республіки періоду гіперінфляції з 1919—1923 років[34].

Довоєнний та повоєнний періоди[ред. | ред. код]

Окупаційні 50 рейсмарок, 1942 рік

Рентна марка — грошова одиниця Веймарської республіки з'явилася в обігу з 15 жовтня 1923 року. Вилучена з обігу в 1948 році[35].

Райхсмарка — грошова одиниця Німецького рейху та Союзних окупаційних зон в Німеччині протягом 1924—1948 років[36].

Окупаційна рейхсмарка — квитки і монети рейховських кредитних кас (нім. Reichskreditkassen), що випускалися Третім рейхом для окупованих територій в 1940—1945 роках.

Марка лодзинського гетто — грошові знаки, які виконували роль бонів-токенів у Лодзинському гетто в період 1940—1944 роках[37].

Післявоєнний період[ред. | ред. код]

2 марки ФРН, 1951 рік

Марка Союзного військового командування — грошові знаки, які виготовлялися союзним військовим урядом окупаційних територій (англ. Allied Military Government for Occupied Territories абрівіатура AMGOT), для військовців, що перебували у Тризонії та в зоні радянської окупації після таємної операції з кодовою назвою «Wild Dog» у 1944 році[38].

Марка НДР — грошова одиниця Німецької Демократичної Республіки. Була внутрішньою неконвертованою валютою. Ввезення та вивезення за межі країни заборонялося і каралося штрафом[39].

Марка ФРН — грошова одиниця німецьких держав починаючи з XVI століття. Вільноконвертована валюта Федеративної республіки Німеччина до введення євро в 2002 році[40].

Намібійська марка, як і Калахар — не введена в обіг намібійська валюта, яка повинна була замінити південноафриканський ранд[41].

Обігова марка[ред. | ред. код]

1 контрамарка, 1998, Боснія та Герцеговина

1 січня 1999 року марка ФРН була замінена на євро. Марка обмінювалася за курсом 1,95583 марки за 1 євро. В цьому ж році, був встановлений курс обміну і для фінляндської марки: 5,94573 фінських марок дорівнювали 1 євро. З 2002 року євро стало повноцінної валютою для цих країн, які є законним платіжним засобом на всій території єврозони.

Єдина валюта в марках, яка залишилася в обігу — це конвертована марка Боснії і Герцеговини з 1995 року. Із заміною німецької марки на євро конвертована марка прив'язана до євро у співвідношенні 1.95583 марки до 1 євро[42].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. John Simpson, Edmund Weiner. Oxford English Dictionary. 1989. P. 21,730. ISBN 978-0-19-861186-8
  2. See Charles du Fresne, sieur du Cange, Gloss. med. et infim. Lat., s.v. Marca for a full list.
  3. Scots Money (англ.). Шотландські монети. Архів оригіналу за 9 червня 2016.
  4. Sundische Mark (нім.). Сундіш марка. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  5. Kurantmark (нім.). Курант-марк. Архів оригіналу за 15 березня 2017.
  6. Staatsmark (нім.). Державна марка. Архів оригіналу за 7 березня 2016.
  7. Lübeck Muenzverein (нім.). Любекська монетна система. Архів оригіналу за 15 березня 2017.
  8. Muenze Hamburg (нім.). Гамбургський монетний двір. Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  9. Mark Banco (нім.). Що нас вчить історія: Банківська марка. Архів оригіналу за 15 березня 2017.
  10. Aachener Münzen (нім.). Аахенські монети. Марка. Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
  11. Dieter Lohmeier. Kleiner Staat ganz groß – Schleswig-Holstein-Gottorf. — Boyens : Heide, 1997. — ISBN 3-8042-0793-6.
  12. Dannenberg, Hans-Eckhard and Heinz-Joachim Schulze (eds.) (1995–2008). Geschichte des Landes zwischen Elbe und Weser (вид. 3 vol., vol. 1 Vor- und Frühgeschichte (1995), vol. 2 Mittelalter (einschl. Kunstgeschichte) (1995), vol. 3 Neuzeit (2008), (Schriftenreihe des Landschaftsverbandes der ehem. Herzogtümer Bremen und Verden; vol. 7)). Stade: Landschaftsverband der ehem. Herzogtümer Bremen und Verden. ISBN (vol. 1) ISBN 978-3-9801919-7-5, (vol. 2) ISBN 978-3-9801919-8-2, (vol. 3) ISBN 978-3-9801919-9-9.
  13. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — С. 669-672. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  14. Denmark (дан.). Історія Королівства Данія. Архів оригіналу за 18 червня 2016.
  15. NORDISK FAMILJEBOK (швед.). Енциклопедія Скандинавської спадщини. Архів оригіналу за 5 грудня 2017.
  16. Norge Marck (норв.). Норвезька марка. Архів оригіналу за 28 червня 2017.
  17. The Free City of Riga (1561-1581) (латис.). Вільне місто Рига (1561-1581). Архів оригіналу за 26 лютого 2017.
  18. Livonia Coins (латис.). Середньовічні лівонські монети. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016.
  19. Holtferich C.-L. (1990). The monetary unification process in nineteenth-century Germany: relevance and lessons for Europe today. Cambridge (англ.). The monetary unification process in nineteenth-century Germany: relevance and lessons for Europe today. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  20. Historia Lliset Rahat (фін.). Історичні фінляндські банкноти і монети. Банку Фінляндії. Архів оригіналу за 3 березня 2007.
  21. Coin and Banknote Collection Special Pieces (англ.). Bundesbank. Монети та банкноти Нової Гвінеї.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. Regional-Occupation of Lithuania WWI (англ.). Окупація Литви у Першу Світову війну.
  23. П. Р. Бермондт-Авалов. (1925). Im-Kampf-gegen-den-Bolschewismus. Гамбург (нім.). Боротьба з більшовизмом. Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  24. Krause Publications (англ.). Coins. Papermoney. Архів оригіналу за 15 грудня 2016.
  25. Memel Mark (англ.). Каталог банкнот. Мемель. Архів оригіналу за 13 січня 2017.
  26. Heydekrug Mark (англ.). Марка Хейдекруга.
  27. Каталог банкнот Німецького Камеруну. 1914 рік (укр.). Каталог банкнот Німецького Камеруну. 1914 рік.
  28. World_Paper_Money (укр.). Каталог банкнот 1914 року.
  29. World_Paper_Money (укр.). Каталог банкнот 1915-1918 року.
  30. Eesti history (англ.). Історія Естонії. Архів оригіналу за 20 квітня 2012.
  31. Lito-atsiradimo-istorija (лит.). Історія Литви. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
  32. Marka polska (пол.). Марка польська. Архів оригіналу за 15 квітня 2016.
  33. 10 пфеннігів Данцигу першого випуску (пол.). 10 пфеннігів Данцигу першого випуску. Архів оригіналу за 1 лютого 2017.
  34. Німеччина після Першої світової війни: розвиток та відновлення (ua) . Німеччина після Першої світової війни: розвиток та відновлення. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
  35. Економічний ренесанс 1924 - 1929 (укр.). Економічний ренесанс 1924 - 1929. Архів оригіналу за 5 березня 2017.
  36. Reichsmark (англ.). Райхсмарка. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
  37. lodzighetto (нім.). Лодзинське гетто. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  38. Окупаційні банкноти (англ.). Окупаційні банкноти. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
  39. DDR-B (нім.). Галерея банкнот Німецької Демократичної Республіки. Архів оригіналу за 8 листопада 2017.
  40. Німецька марка ФРГ 1948 року. Історія та галерея банкнот (англ.). Німецька марка ФРГ 1948 року. Історія та галерея банкнот. Архів оригіналу за 7 липня 2014.
  41. Amptelike webwerf van die Bank of Namibia (англ.). Банк Намібії. Архів оригіналу за 10 березня 2011.
  42. Центральний банк Боснії і Герцеґовини (босн.) (хор.) (серб.) (англ.). Центральний банк Боснії і Герцеґовини. Архів оригіналу за 15 липня 2015.