Ден Сіммонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ден Сіммонс
англ. Dan Simmons
Ден Сіммонс.png
Дата народження: 4 квітня 1948(1948-04-04) (66 років)
Місце народження: Пеорія, Іллінойс, США
Громадянство: США США
Мова творів: англійська
Рід діяльності: викладач літератури
Роки активності: з 1982
Жанр: наукова фантастика
Magnum opus: тетралогія «Пісні Гіперіона»
Премії:

World Fantasy Award, Bram Stoker Awards, Locus Award, International Horror Guild Awards, «Х'юго»

Ден Сіммонс (*4 квітня 1948, Пеорія, штат Іллінойс) — американський письменник-фантаст.

Біографія[ред.ред. код]

Ден Сіммонс ріс у невеликих містечках Середнього Заходу, в тому числі і в Браймфілді (Іллінойс), який потім став прообразом вигаданого ним Ільм-Гевена з романів «Літо ночі» (1991) і «Люта зима» (2002). У 1970 Ден отримав ступінь бакалавра за спеціальністю англійська література в коледжі Вобаша, попутно на останньому курсі завоювавши національну премію товариства «Фі-бета-гамма» за досягнення в белетристиці, журналістиці і мистецтві.

Професійним викладачем Ден став в 1971 році у Вашингтонському університеті Сент-Луїса. Після чого протягом 18 років учителював — 2 роки в Міссурі, 2 роки в Баффало, штат Нью-Йорк, один рік як старший педагог, а інший — як учитель у шостому класі, після чого 14 років викладав в Колорадо.

Наступні свої чотири роки Сіммонс-вчитель був одним з організаторів, координаторів та викладачів APEX — широкої спеціальної програми з виявлення та розвитку здібностей у особливо обдарованих дітей, яка включала в себе 19 початкових шкіл і близько 15 000 потенційних учнів. Протягом цих років він зумів завоювати премію Колорадської асоціації освіти, а також вийшов у фінал конкурсу «Викладач року штату Колорадо». Крім того, він був національним консультантом з теорії англійської мови, вів курс «Пишемо добре» і мав власний клас. 11-ти та 12-річними учнями 6-го класу Сіммонса були діти, які мали підвищені здібності до літературної творчості. В одному з інтерв'ю він заявив, що саме там він щодня впродовж півроку розповідав дітям історію «Гіперіона», а вони, в свою чергу, допомагали йому з виявленням помилок і неточностей у тонкощах цього роману. Тому, щоразу, коли хтось говорить, що «письмо неможливо викладати», Ден заявляє протилежне і на доказ наводить свій вдалий досвід. Навіть після того, як він став професійним письменником, Ден завжди з любов'ю відвідував свій коледж, клас письма, викладав письмо в Нью-Гемпширі на курсах для дорослих, і проводив власний симпозіум Windwalker Writers.

У 1995 році альма-матер Дена, коледж Вобаша, присвоїв йому ступінь почесного доктора за великий внесок в освіту і літературу.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Перше оповідання, написаний Деном, «Річка Стікс тече назад» з'явилося на світ 15 лютого 1982 року, в той самий день, коли народилася його донька, Джейн Кетрін. Тому, в подальшому, за його словами, він завжди відчував таку ж тісний зв'язок між своєю літературою і своїм життям.

Професійним письменником Сіммонс став в 1987 році, тоді ж і влаштувався у Фронт-Рейдж в Колорадо — в тому ж самому місті, де викладав протягом 14 років — разом зі своєю дружиною, Карен, дочкою, Джейн, (коли та повертається додому будинку з Гамільтонского коледжу), і собакою, Фергі, породи пемброк-велш-коргі. В основному він пише у Віндвокері — гірському маєтку, у маленькому будиночку на висоті 8400 футів у Скелястих горах, неподалік від Національного парку. 8-ми футова скульптура Шрайк — шипастого страхітливого персонажа з чотирьох романів про Гіперіон і Ендіміон — яка була зроблена його колишнім учнем, а нині другом, Клі Річісоном, тепер стоїть там поруч і охороняє будиночок.

Ден — один з небагатьох письменників, який пише майже у всіх жанрах літератури — фентезі, епічній науковій фантастиці, в жанрі романів жаху, саспенсу, є автором історичних книг, детективів і мейнстріму. Його твори видані в 27 країнах.

Багато романів Сіммонса можуть бути найближчим часом екранізовані. Наразі Сімонс веде переговори щодо екранізації «Дзвони по Хему», «Бритви Дарвіна», чотирьох романів «Гіперіона», розповіді «Річка Стікс тече назад». Він також написав оригінальний сценарій за своїм романом «Фази тяжіння», створив два телеспектаклі для малобюджетного серіалу «Монстри» і адаптатував сценарій за романом «Діти ночі» у співпраці з європейським режисером Робертом Сиглом, з яким він сподівається екранізувати і другий свій роман — «Люта Зима». Перший фільм з пари «Іліон/Олімп», взагалі був запланований до виходу в 2005 році.

У січні 2004 року було анонсовано[1], що за романами «Іліон» і «Олімп» буде знято фільм, причому Сіммонс буде як автором сценарію, так і виконавчим продюсером.

На початку 2008 року стали з'являтися чутки[2] про швидкий початок виконання робіт над фільмом за романами «Гіперіон» і «Падіння Гіперіона»[3]. До кінця року ці чутки підтвердилися[4].

Бібліографія[ред.ред. код]

Премії та нагороди[ред.ред. код]

  • 1986, World Fantasy Award в категорії «Роман» за «Пісня Калі» (Song of Kali) (1985)
  • 1989, British Fantasy Award в категорії «Роман — Премія ім. Серпень Дерлета» за «Втіха падали» (Carrion Comfort) (1989)
  • 1990, Locus Award в категорії «Роман жахів» «Втіха падали» (Carrion Comfort) (1989)
  • 1990, Bram Stoker Awards в категорії «Роман» за «Втіха падали» (Carrion Comfort) (1989)
  • 1990, Locus Award в категорії «Роман МФ» за «Гіперіон» (Hyperion) (1989)
  • 1990, Hugo Award в категорії « Роман» за «Гіперіон» (Hyperion) (1989)
  • 1991, Locus Award в категорії «Коротка повість» за «Entropy's Bed at Midnight» (1990)
  • 1991, Locus Award в категорії «Роман» за «Падіння Гіперіона» (The Fall of Hyperion) (1990)
  • 1992, Locus Award в категорії «Коротка повість» за «All Dracula's Children» (1991)
  • 1992, British Science Fiction Award в категорії «Роман» за «Падіння Гіперіона» (The Fall of Hyperion) (1990)
  • 1992, Bram Stoker Awards в категорії «Авторський збірник» за «Prayers to Broken Stones» (1990)
  • 1992, Locus Award в категорії «Роман жахів / Темне фентезі» за «Літо ночі» (Summer of Night) (1991)
  • 1993, Theodore Sturgeon Award в категорії «Найкращий НФ-оповідання» «Фотографія класу за цей рік» (This Year's Class Picture) (1992)
  • 1993, Locus Award в категорії «Роман жахів / Темне фентезі» за «Діти ночі» (Children of the Night) (1992)
  • 1993, Bram Stoker Awards в категорії «Оповідання» за «Фотографія класу за цей рік» (This Year's Class Picture) (1992)
  • 1993, World Fantasy Award в категорії «Оповідання» «Фотографія класу за цей рік» (This Year's Class Picture) (1992)
  • 1994, Bram Stoker Awards в категорії «Коротка повість» за «Death in Bangkok» (1993)
  • 1994, Locus Award в категорії «Коротка повість» за «Death in Bangkok» (1993)
  • 1995, Locus Award в категорії «Роман жахів / Темне фентезі» за «Палаюча Едем» (Fires of Eden) (1994)
  • 1998, Locus Award в категорії «Роман МФ» за «Схід Ендіміон» (The Rise of Endymion) (1997)
  • 2000, Locus Award в категорії «Повість» за «Сироти спіралі» (Orphans of the Helix) (1999)
  • 2003, International Horror Guild Awards в категорії «Роман» за «Зимові примари» (A Winter Haunting) (2002)
  • 2004, Locus Award в категорії «Роман МФ» за «Іліон» (Ilium) (2003)
  • 2006, Сигма-Ф в категорії «Переклад (Найкраще закордонне твір)» за «Іліон» (Ilium) (2003)
  • 2008, International Horror Guild Awards в категорії «Роман» за «Терор» (The Terror) (2007)

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.dansimmons.com/news/movies.htm#hyperionnew
  2. http://www.firstshowing.net/2008/04/03/dan-simmonss-hyperion-sci-fi-series-being-adapted-by-warner-bros/
  3. http://www.imdb.com/title/tt1213645/
  4. http://www.themovieinsider.com/m4713/hyperion-cantos-/

Посилання[ред.ред. код]