Джаханґір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джаханґір
Jahangir - Abu al-Hasan.jpeg
Народився 30 серпня 1569(15690830)
Фатехпур-Сікрі
Помер 28 жовтня 1627
Кашмір
Титул падишах
Термін 1605–1627
Попередник Акбар
Наступник Шах Джахан
Конфесія іслам
Батько Акбар
Матір Мар'ям-уз-замані
Рід Тимуриди
Дружина 19 дружин

Джаханґір (повелитель світу) (30 серпня 156928 жовтня 1627) — імператор імперії Великих Моголів, уламку стародавньої Монгольської, Великої Степової Імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Був сином падишаха Акбара та раджпутської князівни Хір Кунварі з клану Качваха (отримала після шлюбу ім'я Мар'ям-уз-замані). При народження отримав ім'я Салім на честь голови (шейха) суфіїв Саліма Чішти. Не виявляв нахилу до державних справ. У 1601 рцоі призванаєтсья субадаром (намісником) Гуджарату. Поки батько воював в інших частинах Індостану Салім фактично став незалежним володарем, став випускати фірмани за особистим підписом.

У 1602 році підбурив Бір Сінґха Бунделу напасти на батьківського міністра Абу-л-Фазла, що повертався з Декана до Аґри. Салім підозрював останнього у намаганні переконати Акбара передати трон онукову Хусроу. Втім у 1603 році Салім був визнаний спадкємцем трону з огляду на смерть своїх братів Мурада та Даніяла.

Володарювання[ред.ред. код]

Вступив на престол в 1605 році після смерті батька Акбара. Прийняв ім'я Нур-уд-діна Мухаммада Джаханґір-падишаха Газі. Жив в Агрі. Його правління позначене віротерпимістю і сприянню торгівлі з європейцями. При ньому англійці отримали в 1611 р. дозвіл заснувати торгові поселення в Індії. Війни його були невдалі. Так у 1621 р. була віднята персами провінція Кандагар. Велику роль відігравала його жінка Нур Джахан (світло світу), відома своєю красою віднята Д. від її попереднього чоловіка, якого Джаханґір повелів убити. Останні роки царювання відомі частими повстаннями його синів і військових. Особливо значущим був заколот Махабат-хана. Помер під час повстання сина Шах Джахана.

Відомий зокрема тим, що в 1606 за відмову внести зміни в Адіґрантх та за пітримку неуспішного претендента на трон закатував і вбив одного з вчителів-гуру сикхізму Арджана Дева.

Творчість[ред.ред. код]

Джаханґір був великим шанувальником мистецтва, літератури та архітектури. Він сам був талановитим художником. Саме йому індійське мистецтво завдячую новому стилю — Джаханґір у своїх картинах вправна адаптував досягнення європейських майстрів часів відродження. Також він сприяв формуванню школи мініатюри (так званна могольська мініатюра), яку особливо полюбляв. На жаль дотпере не збереглася жодна з картин цього падішаха.

Є автором відомої автобіографіїї «Тузук-і-Джаханґірі», де розкриваються його політичні дії, стсоунки з батьком та впливовими сановниками та аристократами імперії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Bamber Gascoigne: Die Großmoguln. Glanz und Größe mohammedanischer Fürsten in Indien. Prisma Verlag, Gütersloh 1987 ISBN 3-570-09930-X