Бабур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бабур

Захіредді́н Муха́ммед Бабу́р (*14 лютого 1483 — †26 грудня 1530) — нащадок Тамерлана, син правителя Фергани Омар-шейха. Засновник Імперії Великих Моголів.

Вигнаний внаслідок міжусобних воєн з Середньої Азії, осів в Афганістані, звідки 1525 року розпочав похід до Індії. Розбивши 1526 року військо Ібрагіма Лоді, султана Делі, заснував Імперію Великих Моголів.

Відомий як письменник. Мемуари — «Бабур-наме» — пам'ятка староузбецької літератури, що не втратила своєї історичної і художньої цінності до наших днів.

Автор «Дивану» — збірки ліричних віршів, в яких відбилась туга за батьківщиною; окремі вірші перекладені українською мовою.

Написав також трактати з поетики, музики, військової справи, дидактичний твір «Мубаїн».

Його донька Гульбадан Бегам в стилі «Бабур-наме» склала історичний твір «Хумаюн-наме».

Твори[ред.ред. код]

Російські переклади:

  • Бабур-наме. Ташкент, 1958
  • Лирика. М., 1957

Література[ред.ред. код]