Джеррі Малліган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеррі Малліган
англ. Gerry Mulligan
Основна інформація
Повне ім'я англ. Gerald Joseph Mulligan
Дата народження 6 квітня 1927(1927-04-06)[1][2][…]
Місце народження Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4][5]
Дата смерті 20 січня 1996(1996-01-20)[1][2][…] (68 років) або 19 січня 1996(1996-01-19)[6] (68 років)
Місце смерті Деріан[7][5]
Роки активності 1946 — 1996
Громадянство США[4][8]
Професії композитор, саксофоніст, джазмен, аранжувальник, диригент, піаніст, лідер гурту, кінокомпозитор, студійний музикант, музикант, співак
Освіта West Philadelphia Catholic High Schoold
Інструменти саксофон[7][9], Баритон-саксофон[4][9] і soprano saxophoned[4]
Жанри джаз, Кул-джаз[10] і big band musicd[9]
Лейбли Pacific Jazz Recordsd
Нагороди
geocities.com/BourbonStreet/Delta/1724/
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джеррі Малліган (англ. Gerry Mulligan 6 квітня 1927 — 20 січня 1996) — американський джазовий саксофоніст, композитор, аранжувальник, один із засновників стилю «кул-джаз» та популяризаторів баритонового саксофона.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Малліган починав з фортепіано, а потім опанував кларнет і різні види саксофонів. Спочатку він заслужив репутацію відмінного аранжувальника. 1944 року Малліган писав аранжування для радіо-оркестру Джонні Ворінгтон. 1946 року переїхав до Нью-Йорку і приєднався штатним аранжувальником до оркестру Джина Крупи; його найвідомішою роботою на той період є аранжування композиції «Disc Jockey Jump». Паралельно виступав як саксофоніст, грав на альт-саксофоні.

У 1948 році вперше Джеррі Малліган виступив на баритон-саксофоні у складі нонету Майлза Девіса. Частина записів, зокрема згодом вийшла в компіляційному альбомі «Birth of the Cool», зокрема три композиції авторства Маллігана, і три — аранжовані ним. Творчість цього нонету згодом була оцінена як початок нової течії джазу — джазу західного узбережжя.

У 1951 Малліган випустив свій перший власний альбом Mulligan Plays Mulligan, в якому починає викристалізовуватись власний, мелодійний стиль Маллігана. У 1952—1953 році Малліган разом з трубачем Четом Бейкером, басистом Бобом Вітлоком і барабанщиком Чіко Гамільтоном створив квартет, який не звикло для тих часів обходився без піаніста. Записи цього квартету були видані на LP Gerry Mulligan Quartet лейблом Pacific Jazz. Цей колектив розпався у 1953 році, коли Джеррі Маліган був ув'язнений на 6 місяців за торгівлю наркотиками.

Після виходу з в'язниці, Малліган продовжував виступи з тромбоністом Бобом Брукмейєром. 1958 року на Ньюпортском джазовому фестивалі виступив у складі оркестру Дюка Еллінгтона і протягом 1957-60 років записав окремі альбоми з Телоніусом Монком, Полом Дезмондом, Стеном Гетцем, Беном Вебстером і Джонні Ходжесом та іншими. Протягом 1960-64 рр. Малліган очолював свій оркестр «Concert Jazz Band», який давав йому можливість писати музику, грати на саксофоні і іноді — на фортепіано. Оркестр на той час включав Боба Брукмейера, Сімса, Кларка Террі і Мела Льюїса (Brookmeyer, Sims, Clark Terry, Mel Lewis). 1964 року біг-бенд розпався, але Малліган продовжував гастролювати з квартетом Дейва Брубека (1968-72 рр.), деякий час грав на сопрано-саксофоні, очолював в середині 70-х секстет, який включав вібрафоніста Дейва Семюелс, і в 1968 році імпровізував спільно на записи зі Скоттом Хемілтоном.

У 1958 Малліган починає працювати в кіно. Він починав з ролей у фільмах I Want to Live! (1958 — у складі комбо джаз), Rat Race (1960 — в якому він виступає як тенор-саксофоніст), Subterraneans (1960) і Bells Are Ringing (1960). Згодом Малліган почав писати музику до кінофільмів, зокрема «I Want to Live» і «The Subterraneans», A Thousand Clowns (1965 — головна тема), екранізації бродвейській комедії Luv (1967), французьких фільмів La Menace (1977) і Les Petites galères (1977 — з Астором П'яццоллою) і I'm Not Rappaport (1996 — головна тема).

У 1974 році Малліган співпрацював зі знаменитим аргентинським музикантом Астором П'яццоллою. Під час запису сесій в Мілані, Джеррі зустрів свою майбутню дружину, графиню Франка Рота Борджин Балдовінетті, фотожурналістку і позаштатного кореспондента.

У 1970-х і 1980-х роках Малліган працює над створенням репертуару для баритон-саксофона. На замовлення Джеррі Маллігана у 1973 році Малліган доручив композитору Франку Прото написати концерт баритон-саксофона, який виконав з симфонічним оркестром Цинцинаті. 1977 року Канадська радіомовна корпорація замовила Гаррі Фрідману написати концерт для саксофона з оркестром, який Малліган виконав з Симфонічним оркестром CBC. 1982 року Зубін Мета запросив Джеррі Маллігана в нью-йоркську філармонію виконати партію сопрано-саксофона в «Болеро» М. Равеля. 1984 року Джері доручив Гаррі Фрідману написати The Sax Chronicles, яку в 1984 році виконав із Лондонським симфонічним оркестром. У квітні того ж року, Малліган був солістом New American Orchestra в Лос-Анджелесі на прем'єрі Spring Wings Патрика Вільямса.

Останнім записом Маллігана став квартетний альбом «Dragonfly», записаний влітку 1995 року, що вийшов на лейблі Telarc. Востаннє Малліган виступив у 1995 році — на 13-му щорічному плавучому джазовому фестивалі у Норвегії. Малліган помер у місті Дарієн, штат Коннектикут, 20 січня 1996 року, у віці 68 років, після ускладнень внаслідок операції на коліні. Після смерті Маллігана його бібліотека та численні особисті речі (включаючи позолочений баритон-саксофон Conn) були передані до Бібліотеки Конгресу[11] .

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1951 — Mulligan-Baker
  • 1951 — Historically Speaking
  • 1951 — Mulligan Plays Mulligan
  • 1951 — Gerry Mulligan Blows
  • 1952 — Gerry Mulligan Quartet [Pacific Jazz]
  • 1952 — Gerry Mulligan with Paul Chambers
  • 1953 — Gerry Mulligan Quartet, Vol. 1
  • 1953 — Lee Konitz and the Gerry Mulligan Quartet
  • 1953 — Gerry Mulligan and His Ten-tette
  • 1953 — Lee Konitz Plays with the Gerry Mulligan Quartet
  • 1953 — Revelation
  • 1954 — Gerry Mulligan in Paris, Vol. 1
  • 1954 — California Concerts, Vols. 1 & 2
  • 1954 — Paris Concert
  • 1954 — California Concerts, Vol. 2
  • 1954 — California Concerts
  • 1954 — Pleyel Concert (June 1954)
  • 1955 — A Profile of Gerry Mulligan
  • 1955 — Mainstream, Vol. 2
  • 1955 — Mainstream of Jazz
  • 1955 — Original Mulligan Quartet
  • 1955 — Presenting the Gerry Mulligan Sextet
  • 1955 — Presenting the Sextet
  • 1956 — At Storyville
  • 1957 — Gerry Mulligan Quartet/Paul Desmond Quintet
  • 1957 — Live in Stockholm (1957)
  • 1957 — Mulligan and Getz and Desmond
  • 1957 — Gerry's Time
  • 1957 — Gerry Mulligan Meets Stan Getz
  • 1957 — Blues in Time
  • 1957 — Mulligan Meets Monk
  • 1957 — Reunion with Chet Baker
  • 1957 — The Mulligan Songbook
  • 1957 — Lee Konitz with the Gerry Mulligan Quartet
  • 1957 — Desmond Meets Mulligan
  • 1958 — What Is There to Say?
  • 1958 — Play Phil Sunkel's Jazz Concerto Grosso
  • 1958 — I Want to Live
  • 1959 — Gerry Mulligan Meets Ben Webster
  • 1959 — New Gerry Mulligan Quartet (May 19, 1959)
  • 1960 — Concert Jazz Band
  • 1960 — The Gerry Mulligan Concert Jazz Band on Tour
  • 1960 — Genius of Gerry Mulligan
  • 1960 — Gerry Mulligan Meets Johnny Hodges
  • 1960 — Nightwatch
  • 1961 — Presents a Concert in Jazz
  • 1961 — Gerry Mulligan and the Concert Jazz Band
  • 1961 — Concert in Jazz
  • 1961 — Gerry Mulligan and the Concert Jazz Band at the Village Vanguard
  • 1961 — Holiday with Mulligan
  • 1962 — Jeru
  • 1962 — Spring Is Sprung
  • 1962 — Gerry Mulligan and His Quartet
  • 1962 — The Gerry Mulligan Quartet [Verve]
  • 1962 — Gerry Mulligan [1963]
  • 1962 — Zurich 1962
  • 1963 — Butterfly with Hiccups
  • 1963 — Night Lights
  • 1963 — Timeless
  • 1965 — Feelin' Good
  • 1965 — If You Can't Beat 'Em, Join 'Em
  • 1966 — Something Borrowed, Something Blue
  • 1966 — With Guest Soloist Zoot Sims
  • 1966 — Concert Days
  • 1969 — Jazz Fest Masters
  • 1971 — Age of Steam
  • 1974 — Carnegie Hall Concert
  • 1974 — Summit — Reunion Cumbre
  • 1974 — Carnegie Hall Concert, Vol. 2
  • 1974 — Gerry Mulligan [1974]
  • 1974 — Gerry Mulligan/Astor Piazzolla (1974)
  • 1975 — Gerry Mulligan Meets Enrico Intra
  • 1976 — Idol Gossip
  • 1977 — Lionel Hampton Presents Gerry Mulligan
  • 1980 — Walk on the Water
  • 1982 — La Menace
  • 1983 — Little Big Horn
  • 1986 — Gerry Mulligan Meets Scott Hamilton: Soft Lights & Sweet Music
  • 1987 — Symphonic Dreams
  • 1989 — Lonesome Boulevard
  • 1989 — Konitz Meets Mulligan
  • 1991 — Plays
  • 1992 — Re-Birth of the Cool
  • 1993 — In Concert
  • 1993 — Lionel Hampton Presents Mulligan
  • 1993 — Paraiso-Jazz Brazil
  • 1994 — Dream a Little Dream
  • 1994 — Gerry Mulligan & Paul Desmond Quartet
  • 1995 — Dragon Fly
  • 1996 — News from Blueport
  • 1996 — The Original Gerry Mulligan Tentet & Quartet
  • 1997 — Concert in the Rain
  • 1997 — Two Times Four Plus Six
  • 1999 — In Sweden
  • 1999 — Olympia 19 Novembre 1960, Pt. 2
  • 1999 — Olympia, 6 Octobre, 1962
  • 2000 — Pleyel Jazz Concert, Vol. 1
  • 2001 — Jazz Casual: Gerry Mulligan & Art Pepper
  • 2001 — The Gerry Mulligan Quartets in Concert
  • 2002 — Swing House
  • 2003 — Midas Touch: Live in Berlin
  • 2006 — Gerry Mulligan Sextet
  • 2006 — Live at the Olympia Paris 1960
  • 2006 — On the Road: Live in California

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #134469100 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  7. ↑ а б Library of Congress Library of Congress Name Authority File
  8. ↑ LIBRIS — 2018.
  9. ↑ а б в Montreux Jazz Festival Database
  10. ↑ AllMusic — 1991.
  11. ↑ The Gerry Mulligan Collection. Memory.loc.gov. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеррі Малліган
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеррі_Малліган&oldid=41878143