Джон Норвіч
Джон Джуліус Купер, другий віконт Норвіч | |
---|---|
англ. John Julius Cooper, 2nd Viscount Norwich | |
Ім'я при народженні | англ. John Julius Cooper |
Народився |
15 вересня 1929 Олдем, Великий Манчестер, Велика Британія |
Помер |
1 червня 2018[1][2] (88 років) Лондон, Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Місце проживання | Велика Британія |
Діяльність | історик, телеведучий |
Галузь | історія[3], літературна діяльністьd[3] і кіновиробництво[3] |
Alma mater |
Коледж Верхньої Канади; Ітонський коледж; Страсбурзький університет |
Знання мов | англійська[4][3][5] |
Заклад | Ітонський коледж |
Членство | Society of Antiquaries of Londond, ПАРЄ і Королівське літературне товариство |
Суспільний стан | аристократія |
Титул | Viscount Norwichd |
Посада | член Палати лордів[d] і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[6] |
Батько | Дафф Купер |
Мати | Діана Купер |
У шлюбі з | Anne Frances May Cliffordd[7] і Mary Makinsd[7] |
Діти | Artemis Cooperd[8][7], Jason Cooper, 3rd Viscount Norwichd[8][7] і Allegra Hustond |
Нагороди | |
Сайт | johnjuliusnorwich.com |
Джон Джуліус Купер, другий віконт Норвіч (англ. John Julius Cooper, 2nd Viscount Norwich; 15 вересня 1929 — 1 червня 2018) — англійський історик, автор численних історичних праць і популярних путівників, телеведучий.
Біографія[ред. | ред. код]
Походження, дитинство і молодість[ред. | ред. код]
Джон Джуліус Купер — єдиний син британського політика-консерватора Даффа Купера та Діани Купер. За лінією батька є нащадком Вільгельма IV і його фактичної дружини Дороті Джордан. Джон отримав освіту в Коледжі Верхньої Канади (був туди евакуйований), Ітонському коледжі і Страсбурзькому університеті. Служив у Королівському флоті. Здобув вчені ступені в Новому коледжі (Оксфордський університет).
Кар'єра[ред. | ред. код]
Після завершення освіти працював у Міністерстві закордонних справ Великої Британії. Послідовно служив у Югославії й Лівані, був учасником британської делегації на конференції із роззброєння в Женеві. Після смерті батька в 1954 році успадкував титул віконта Норвіча, подарований Даффу Куперу 1952 року. Як віконт є членом Палати лордів британського парламенту.
У 1964 році залишив дипломатичну службу і зайнявся історією та літературою. Окрім написання книг Норвіч активно працював на BBC, де був автором і ведучим 30 документальних фільмів, зокрема таких: «Падіння Константинополя», «Сто днів Наполеона», «Кортес і Монтесума», «Старожитності Туреччини», «Максиміліан Мексиканський», «Мальтійські лицарі», «Загибель Наполеона IV в зулуській війні». Також письменник був редактором багатьох серій історичних книг; працював на радіо; активно займався громадською діяльністю, зокрема брав участь в багатьох благодійних акціях.
Твори Джона Норвіча не перекладалися українською мовою.
Нагороди[ред. | ред. код]
1992 року віконт був нагороджений Королівським Вікторіанським орденом (зазвичай надається особам, які зробили монарху особисту послугу) за кураторство виставки «Правитель» (англ. Sovereign) в музеї Вікторії та Альберта на честь сорокової річниці вступу Єлизавети II на престол.
Сімейне життя[ред. | ред. код]
Норвіч був двічі одружений, має двох дітей від першого шлюбу та доньку від позашлюбного зв'язку з американською балериною Енрікою Сомою Х'юстон (англ. Enrica Soma Huston), колишньою дружиною режисера Джона Х'юстона[9].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- The Architecture of Southern England. London: Macmillan, 1985 ISBN 978-0-333-22037-5
- Byzantium; v. 1: The Early Centuries. Viking, 1988 ISBN 0-670-80251-4
- Byzantium; v. 2: The Apogee. New York: Alfred A. Knopf, 1992 ISBN 0-394-53779-3
- Byzantium; v. 3: The Decline and Fall. Viking, 1995 ISBN 0-670-82377-5
- A Short History of Byzantium. New York: Alfred A. Knopf, 1997 ISBN 0-679-45088-2
- Fifty Years of Glyndebourne London: Cape, 1985 ISBN 0-224-02310-1
- A History of Venice. Allen Lane, 1981 ISBN 0-679-72197-5
- The Middle Sea: a History of the Mediterranean. New York: Doubleday, 2006 ISBN 0-385-51023-3
- Mount Athos (jointly with Reresby Sitwell) London: Hutchinson, 1966
- The Normans in the South and The Kingdom in the Sun, on Norman Sicily, later republished as The Normans in Sicily London: Penguin, 1992 (The Normans in the south,1016-1130; originally published:- Harlow: Longman,1967 — The kingdom in the sun, 1130—1194; originally published:- Harlow: Longman,1970) ISBN 0-14-015212-1
- Sahara London: Longmans, 1968
- Shakespeare's Kings: the Great Plays and the History of England in the Middle Ages: 1337—1485. New York: Scribner, 2000 ISBN 0-684-81434-X
- A Taste for Travel London: Macmillan, 1985 ISBN 0-333-38434-2
- Trying to Please, (autobiography). Dovecote Press, 2008
- The Twelve Days of Christmas. London: Doubleday, 1998 (spoof of the old favourite carol, «The Twelve Days of Christmas»)ISBN 0-385-41028-X
- Venice: a Traveller's Companion (an anthology compiled by Lord Norwich) London: Constable, 1990 ISBN 0-09-467550-3
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://pantheon.world/profile/person/John_Julius_Norwich
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Members A-Z since 1949 — ПАРЄ.
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ A Daughter's Life With Daddy Issues (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Джона Норвіча (англ.)