Добре темперований клавір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Титульнуй лист рукопису
Фуга ля-бемоль мажор з другої частини ДТК

Добре темперо́ваний клаві́р (нім. Das wohltemperierte Klavier), BWV 846—893, — цикл творів Й. С. Баха, що складається із двох зошитів, в кожному з яких зібрано 24 прелюдії і фуги у 24 тональностях (12 мажорних і 12 мінорних). Повна назва збірки 

«Добре темперований клавір, або прелюдії й фуги у всіх тонах і півтонах, що стосуються як терцій мажорних, так і терцій мінорних. Для користі й використання охочого до навчання музичного юнацтва, як і для особливого займання тих, хто вже досяг успіхів у цьому навчанні; складене й виготовлене Йоганном Себастьяном Бахом — у цей час капельмейстером і директором камерної музики великого князя Анхальт-Кетенського».

В наш час цикл нерідко називають абревіатурою — ДТК. Перша частина була написана Бахом 1722 року, друга — значно пізніше, 1744. Повна назва, наведена вище, була написана на титульному аркуші автографа першої частини; друга частина була озаглавлена просто як «24 прелюдії й фуги».

Історія створення циклу[ред.ред. код]

Спроби написати збірник творів у різних тональностях робилися і до Баха. Зокрема відома збірка «Ariadne musica» органіста Йоганна Фішера, опублікована в 1702 р. і перевидана в 1715 р. — вона являє собою набір з 20 прелюдій і фуг в 10 мажорних й 9 мінорних тональностях й однієї тональності фригійського ладу, плюс 5 хоральних ричеркарів. Пізніше Бах запозичив звідси тему для фуги мі мажор із другого тому ДТК. Збірник «Exemplarische Organisten-Probe» (1719 р.) Йоганна Маттесона також включав вправи в усіх тональностях. Бах також міг знати про «Фантазії» з «Музичного лабіринту» Фрідріха Суппіга, що в якісному порівнянні далекі від роботи Баха.

Перша частина була складена під час перебування Баха в Кетені, а друга — коли Бах служив у Лейпцизі. Існує легенда, за якою перша частина була створена дуже швидко, «одним махом», перебуваючи в якімсь місці, де інструмент був йому недоступний і де він дуже від цього нудьгував.

Деякі з творів у збірнику є переробленими версіями вже написаного Бахом: так, наприклад, теми перших 12 прелюдій, крім прелюдії мі-бемоль мажор, зустрічаються вже в збірнику п'єс, написаних Бахом для свого сина Вільгельма Фридемана в 1720 р. Прелюдія до-дієз мінор спочатку писалася в до мажорі, але потім Бах змінив її тональність, просто дописавши до ключа сім дієзів і виправивши відповідні знаки альтерації в тексті твору.

Подальша доля ДТК[ред.ред. код]

Обидві частини були широко поширені в рукописному виді, але типографським способом збірник був виданий тільки в 1801 р. Причина цього в тому, що стиль, у якому писав Бах, вийшов з моди по смерті композитора, і більшість його творів було забуто. В епоху класицизму поліфонічне письмо поступається гомофонно-гармонічному, отже поліфонічна творчість Баха не представляла інтересу. Однак вже наприкінці XVIII століття творчість Баха стає об'єктом інтересу композиторів, зокрема В.А. Моцарта (в пізній період) і Л. ван Бетховена, що назвав ДТК «музичною Біблією».

1801 року ДТК був виданий одночасно у Лейпцизі, Бонні та Цюриху. [1] Пізніше Р. Шуман писав: «Грай ретельно фуги більших майстрів, і насамперед Й. С. Баха; „добре темперований клавір“ повинен стати твоїм хлібом насущним».

Перший аудіозапис циклу здійснив швейцарський піаніст Едвін Фішер у 1933-36 роках. Пізніше на фортепіано ДТК записували Г.Гульд (1962–1965) С.Ріхтер (1970–1972), А.Шифф (1984) та інші піаністи. На клавесині ДТК вперше записала Ванда Ландовська на початку 1950-х років.


Символіка[ред.ред. код]

На думку Болеслава Яворського та численних його послідовників музика Добре темперованого клавіру просякнута символікою християнських образів. Численні музично-риторичні фігури, цитування протестантських хоралів, асоціації з кантатами, месами, що виявляються дослідниками у музиці Добре-темперованого клавіру дозволяють зробити висновок про те, що композитор використовував їх свідомо, прагнучи досягти втілення християнської образності в цьому циклі. Як зазначає Г. Бесселер, "експресивна мелодика бахівської кантати близько 1720 року проникає до клавірної музики... Хоча слова тексту тепер відпадають, залишається дієвою область афектів, з якими була спочатку пов'язана експресивна мелодика: уявлення про страждання та смерть Ісуса Христа"[2]

Детальний аналіз, проведений Б. Яворським дозволив досліднику виділити в ДТК кілька сюжетно-смислових пластів, пов'язаних з основними віхами Євангелії:

I. Старий заповіт

  • d-moll I тому — Гріх і спокута
  • G-dur II тому — рай і гріхопадіння. Спокуса Єви змієм.

II. Різдво

III. Діяння Христа

  • cis-moll II тому — Христос у пустелі. Спокуса Христа сатаною
  • a-moll I тому — Водохреща в Йордані
  • gis-moll II тому — Зустріч з самаритянкою
  • f-moll II тому — Христос у Марії та Марфи
  • Fis-dur II тому — Воскресіння Лазаря
  • d-moll II тому — Вигнання торговців із храму. «Він могутніх скидає з престолу та принесеш смиренні» (фуга)
  • F-dur I тому — Чудо на рибній ловлі
  • F-dur II тому — Вхід до Єрусалиму

IV. Страсний тиждень

  • fis-moll II тому — Таємна вечеря cis-moll I тому — Моління про чашу
  • a-moll II тому — Поневіряння Христа. Побиття Христа
  • h-moll II тому — Суд Пілата
  • g-moll II тому — Бичування Ісуса. «Се людина»
  • fis-moll l тому — Несення хреста
  • h-moll I тому — Хід на Голгофу
  • gis-moll I тому — Розп'яття. Сім слів Спасителя на хресті.
  • c-moll II тому — Хресна мука
  • dis-moll II тому — Страждання на хресті
  • f-moll I тому — Stabat Mater
  • b-moll I тому — Голгофа. Смерть Ісуса
  • cis-moll I тому — Зняття з хреста. Плащаниця
  • b-moll II тому — Положення в труну

V. Урочистий великодній цикл

VI. Догматичний цикл.

Носина В.Б. «Символика музыки И. С. Баха». М., Классика-XXI, 2006. С. 11 – 24

Аудіо[ред.ред. код]

  • Виконання на фортепіано - Carlos Gardels. Власність проекту Musopen
  • Виконання на фортепіано - Kristian Cvetković
  • Виконання на фортепіано - Raymond Smullyan
  • Виконання на фортепіано - Samuel Cormier-Iijima
  • Виконання на фламандському клавесині - Martha Goldstein
  • Виконання на фламандському клавесині - Martha Goldstein
  • Виконання на фортепіано - Raymond Smullyan
  • Виконання на фортепіано - Raymond Smullyan
  • Виконання на фортепіано - Raymond Smullyan
  • Виконання на фортепіано - Оксана Євсюкова
  • Ave Maria Ш. Гуно, заснована на прелюдії №1 з I тому, аранжування для фортепіано і віолончелі. Виконує John Michel

Виноски[ред.ред. код]

  1. http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3870/is_200607/ai_n16522881] Broderip, Wilkinson and the first English edition of the '48'
  2. Бесселер Г. Бах как новатор С. // Избранные статьи музыковедов ГДР. М., 1960. С. 107, 81.

Посилання[ред.ред. код]