Евальд Дитко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дитко.
Ф
Евальд Дитко
Особисті дані
Повне ім'я Евальд Ян Дитко
Народження 18 жовтня 1914(1914-10-18)
  Завенже, Німецька імперія
Смерть 12 червня 1993(1993-06-12) (78 років)
  Катовиці, Польща
Зріст 169 см
Вага 69 кг
Громадянство Польща Польща
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Польща «Напжуд 1912» (Завенже)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1930—1939 Польща «Домб» (Катовиці) ? (?)
1937 → Польща «Мошциска» ? (?)
1939—1942 Німеччина «1 ФК Каттовіц» ? (?)
1942—1943 Німеччина «ТуС Ноєндорф» ? (?)
1945 Польща ВМКС (Катовиці) ? (?)
1945—1950 Польща «Баїлдон» (Катовиці) ? (?)
1950 Польща «Зв'язковец» (Пщина) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1935—1939 Польща Польща 22 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
Польща «Баїлдон» (Катовиці)
Польща «Гурник» (Сусниця)
Польща ЦКС (Челядзь)
Польща «Рух» (Р)
Польща ББТС (Бельсько-Бяла)
Польща «Гурник» (Берестя)
Польща «Домб» (Катовиці)
Польща «Напжуд» (Янув)
Польща «Погонь» (Лазиска)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Евальд Ян Дитко (пол. Edward Jan Dytko; 18 жовтня 1914, Завенже, Німецька імперія — 12 червня 1993, Катовиці, Польща) — польський футболіст, виступав на позиції півзахисника. Учасник Олімпійських ігор 1936 року та чемпіонату світу 1938 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Довоєнний період[ред. | ред. код]

Евальд Дитко народився в 1914 році як громадянин Пруссії[1]. Батьки — Ян та Вікторія Гузек. Після об'єднання Верхньої Сілезії з Польщею отримав польське громадянство[1]. У 1928—1930 та 1933—1939 роках працював на Гуті Байдона, а в 1930—1933 роках — на копальні «Готтвальд». Футболом розпочав займатися в клубі «Напжуд 1912» (Завенже). Ще в юнацькому віці приєднався до клубу «Домб» (Катовиці). У 1936 році Дауб вийшов до вищої ліги, проте наступного року змушений був залишити турнір через зняття очок у зв'язку з підозрою в корупції[2].

Незважаючи на цей скландал Дитко залишався основним опорним півзахисником національної збірної, до складу викликався з 1935 по 1939 рік й зіграв 22 матчі. До того ж став єдиним гравцем збірної, який виступав у нижчому дивізіоні. У 1936 році разом з польською кадрою на олімпійських іграх дійшов до півфіналу. У 1938 році брав участь у чемпіонаті світу, де дійгов до 1/8 фіналу. На цій стадії поляки зазнали єдиної поразки, у додатковий час поступилися з рахунком 5:6 збірній Бразилії[3]. Востаннє в футболці національної збірної виходив 27 серпня 1939 року у Варшаві проти Угорщини.

Тричі грав проти збірної Німеччини, де поляки не зуміли перемогти своїх опонентів: у 1935 році у Вроцлаві (0:1), 1936 році — у Варшаві (1:1), перша гра Йозефа Хербергера як тренера Райху, у 1938 році — у Хемніці (1:4). В останньому з цих матчів Евальд прпинив гру достроково, отримавши травму після зіткнення з Гельмутом Шеном[4].

У липні 1939 року він був одним із учасників «Алкогольної справи»: до тренувального табору національної команди прийшли скаути провідних Варшавських клубів. Вночі декілька гравців з Верхньої Сілезії в сильному алкогольному сп'янінні, включаючи найкращого бомбардира кадри Ернста Вілмімовського та Дитка, підписали контракти з ними на наступний сезон[5].

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Евальда було викликано на міжнародний товариський матч проти Югославії, який повинен був відбутися 6 вересня 1939 року[6]. Проте через вторгнення Німеччини на територію Польщі матч так і не відбувся. Як польський призовник потрапив до німецького полону, проте як колишній громадянин Рейху був звільнений та повернувся до Верхньої Сілезії, східна частина якої була в складі Рейху. Як і всі інші колишні польські футболісти з Верхньої Сілезії, він також отримав Фолькслист.

Голова Катовицького округу НСРПН Георг Йошке відправив Ервіна Ница та Ернста Вілимовського до «1 ФК Каттовіц»[7]. Йошке також очолював футбольний клуб німецької общини в Польщі. Дитко був запрошений на перший навчальний збір для гравців з Верхньої Сілезії, проведений тренером рейху Гербергером наприкінці червня 1940 року в Катовицях[8]. Він також був запршений для виступів у Гаулізі Сілезія[9].

У травні 1942 року був зарахований до полку піхоти Вермахту в Кобленці[10]. Там, завдяки протекції місцевої футбольної зірки Йозефа Гаушеля, потрапив до найсильнішого клубу регіону, «ТуС Ноєндорф»[11]. Один проти одного вони протистояли з 1936 по 1938 рік у Ландслізі.

За декілька місяців до завершення війни Евальд потрапив до медичної авіації[10], його перевели до Греції, де він потрапив до американського полону. Потім перебував у таборі для війсковополонених в Австрії.

По завершенні Другої світової війни[ред. | ред. код]

По завершенні війни повернувся до Катовиць. Як і інші жителі Верхньої Сілезії, змушений був виправдовуватися перед офіцером безпеки контрольованого комуністами польського МГБ, особливо за виступи в німецьких клубах. Згодом на власний захист заявив, що добровільно здався американським властям, але все одно потрапив під варту. Був звільнений лише після підписання декларації про лояльність до нового режиму[12].

Спочатку виступав за поліцейську команду «Гвардія» (Катовиці), але потім був переведений до «Баїлдону» (Катовиці). Після видання «Указу від 10 листопада 1945 року Про зміну та визначення імен і прізвищ» Дитко змушений був змінити своє прізвище з «непольським звучанням». Відтепер в офіційних документах мав ім'я Едвард Ян[13].

У 1950 році завершив кар'єру гравця та отримав тренерський диплом. Потім декілька років тренував команди з Верхньої Сілезії, проте на тренерській ниві особливих успіхів не досяг. За освітою — металург.

Він помер 13 червня 1993 року в Катовицях і був похований на кладовищі в Дембі.

Література[ред. | ред. код]

  • Andrzej Gowarzewski: MISTRZOSTWA POLSKI. LUDZIE (1918—1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б 75 lat PZPN. Księga jubileuszowa. Wydawnictwo Andrzej Gowarzewski. Katowice 1994, S. 53.
  2. ↑ Przegląd Sportowy, 18. Januar 1937, S. 1. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2018.
  3. ↑ Die großen Spiele: Entstehung einer Legende. fifa.com (Deutsch) . Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 29 серпня 2012.
  4. ↑ Teodor Peterek: Z butami piłkarskimi na boiskach Europy. Chorzów 1957. S. 10.
  5. ↑ Kattowitzer Zeitung, 12. August 1939, S. 8.
  6. ↑ «Ilustrowany Kuryer Codzienny», 30. August 1939, Beilage «Kuryer Sportowy», S. 2.
  7. ↑ Kattowitzer Zeitung, 23. November 1939, S. 10.
  8. ↑ Kattowitzer Zeitung, 25. Juni 1940, S. 6.
  9. ↑ Kattowitzer Zeitung, 2. Januar 1940, S. 4.
  10. ↑ а б Deutsche Dienststelle, GZ II C2 — 111014/209, S. 1.
  11. ↑ Der Kicker, 23. Februar 1943, S. 4–5.
  12. ↑ 90 lat Śląski ZPN Katowice. Wyd. A. Gowarzewski. Katowice 2010, S. 47.
  13. ↑ Dekret z dnia 10 listopada o zmianie i ustaleniu imion i nazwisk, Dz.U.R.P., nr.56, poz.310, 1945; vgl.: Matthias Kneip: Die deutsche Sprache in Oberschlesien. Dortmund 1999, S. 169—171.

Посилання[ред. | ред. код]

в Альбанський • в Фонтович • в Мадейський • з Галецький • з Мартина • з Щепаняк • з Сітко • пз Цебуляк • пз Дитко • пз Гура • пз Котлярчик • пз Васевич • пз В. Пєц • н Ґад • н Киселінський • н Матіяс • н Муселяк • н Петерек • н Р. Пєц • н Шерфке • н Водаж • н Восталь • Тренер: Юзеф Калужа
Польща
1 Бром (в) • 2 Мадейський (в) • 3 Галецький • 4 Гємса • 5 Щепаняк • 6 Твуж • 7 Дитко • 8 Гура • 9 Лис • 10 Ниц • 11 В. Пєц • 12 Васевич • 13 Баран • 14 Цебуля • 15 Габовський • 16 Корбас • 17 Лико • 18 Піонтек • 19 Р. Пєц • 20 Шерфке • 21 Вілімовський • 22 Водаж • Тренер: Юзеф Калужа
Польща
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Евальд_Дитко&oldid=41986127