Юзеф Калужа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юзеф Калужа
Юзеф Калужа
Юзеф Калужа
Юзеф Калужа у футболці «Краковії»
Особисті дані
Повне ім'я Юзеф Ігнацій Калужа
Народження 11 лютого 1896(1896-02-11)
  Перемишль, Австро-Угорщина
Смерть 11 жовтня 1944(1944-10-11) (48 років)
  Краків, Генеральна губернія
Зріст 166 см
Вага 68 кг
Прізвисько Пан професор[2][3]
Громадянство Австро-Угорщина
Польща Польща
Позиція нападник
Юнацькі клуби

1909—1911
1911—1912
«Полонія» (Краків)
РКС (Краків)
«Краковія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1912—1931 /Польща «Краковія» 97 (84)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1921—1928 Польща Польща 16 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1927—1928
1930
1931
1932—1939
Польща «Краковія»[4]
Польща «Легія»[3][4]
Польща Польща
Польща Польща
Звання, нагороди
Нагороди
срібний Хрест заслуги

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юзеф Ігнацій Калужа (пол. Józef Ignacy Kałuża; 11 лютого 1896, Перемишль, Австро-Угорщина — 11 жовтня 1944, Краків, Генеральна губернія) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника в «Краковії», гравець збірної, учасник олімпійських ігор, головний тренер збірної Польщі в 1932—1939 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 лютого 1896 року в Перемишлі, у родині з військовими традиціями. Його батько Анджей був офіцером австрійської армії. З 1903 року родина мешкала в Кракові[5].

За професією був учителем польської мови і літератури, також іноді займався журналістикою[2][6]. Освіту здобув у 1911—1915 роках в учительській семінарії Кракова. Строкову службу проходив в австрійській армії. Працював учителем у загальноосвітній школі на вулиці Гжегоржецькій[5]. В період керівництва збірної публікував статті та коментарі в краківській газеті «Raz, dwa, trzy»[5].

У футбол розпочав грати у дитячій школі перемиської «Полонії». Потім перейшов до Робочого клуб Кракова. З 1911 року футболіст Краковії[3].

Один з найкращих гравців довоєнної «Краковії»[6][7]. В її складі провів 404 матчі в різних турнірах. Відзначився у них 465 голами[2][7]. Дебютував за Краковію 7 квітня 1912 року. Останній раз зіграв у складі команди 25 травня 1931 року[8].

У складі збірної Польщі брав участь у 16 офіційних матчах (загалом, включаючи офіційно невизнані, в 21). Відхначився 7 (8) голами[2][4]. Забив перший м'яч національної збірної на території Польщі: 3 червня 1923 року в матчі з командою Югославії (1:2)[9].

Декілька разів протягом кар'єри намагався перейти на тренерську роботу. У 1922 році успішно завершив переговори з краківською «Віслою», але в підсумку залишився в «Краковії»[10], де був тимчасовим граючим тренером[4]. Також, паралельно з грою за Краковію був тренером у варшавській «Легії» в 1930 році[3][4].

По завершенні футбольної кар'єри, став тренером. У 1932 році був призначений тренером збірної Польщі[2]. Домігся зі збірною її перших великих успіхів, які до 1970-х років залишалися недосяжними. У 1936 році привів збірну Польщі до 4 місця на Олімпійських іграх в Берліні. Під його керівництвом збірна вперше пробилася на чемпіонат світу 1938 року. На посаді тренера провів останній передвоєнний матч збірної зі збірною Угорщини, віце-чемпіонами світу, виграний поляками з рахунком 4:2[2][4][6][11].

Під час війни один з небагатьох керівних діячів PZPN, які залишилися в Польщі[9]. Відповів відмовою на пропозицію про співпрацю з окупаційною адміністрацією[5][6].

Помер 11 листопада 1944 року в Кракові, після важкої хвороби, яка була викликана інфекцією[2]. Ліки (пеніцилін), яке могло б його врятувати, було недоступно полякам в окупованому Кракові[2][6][9]. Похований на Новому Підгірському кладовищі[8]. Його похорони стали масовою антинацистською маніфестацією[2][6].

Пам'ять[ред. | ред. код]

З 1946 року протягом декількох років розігрувався футбольний кубок ім. Юзефа Калужі між чемпіонами воєводств[7].

Ім'я Юзефа Калужі носить вулиця в краківському районі Блони, на якій стоїть стадіон клубу «Краковія». Також його ім'ям названа вулиця в Перемишлі, поруч зі старим стадіоном «Полонії» (Перемишль) (з'єднує набережну Вільсона й вулицю Спортивну)[8][9]. Також вулиця Юзефа Калужі є в подкраковской селі Тенчинок (між вулицями Замкова і Монджика)[12].

До 70-річчя від дня смерті футболіста (2014 рік) було прийнято рішення розпочати збір коштів на спорудження біля стадіону Краковії пам'ятника Юзефу Калужі[9][13][14].

Під час опитування уболівальників на честь 95-річчя спортивного клубу «Краковія» (різні види спорту) в 2001 році, був названий найкращим спортсменом «Краковії» за всю її історію[15].

Краківська загальноосвітня школа спортивного резерву носить імена Генріка Реймана та Юзефа Калужі[16].

Досягнення[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Olympedia — 2006.
  2. а б в г д е ж и к Piłkarskie legendy — Józef Kałuża. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  3. а б в г JÓZEF KAŁUŻA. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  4. а б в г д е ЮЗЕФ КАЛУЖА. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  5. а б в г Józef Kałuża zostaje zawodnikiem Cracovii. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 грудня 2018.
  6. а б в г д е Józef Kałuża (1896—1944). Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 24 грудня 2018.
  7. а б в Sportowy Kalendarz Biograficzny. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  8. а б в Józef Kałuża. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  9. а б в г д Pod stadionem Cracovii stanie pomnik Józefa Kałuży!
  10. Józef Kałuża. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  11. Selekcjonerzy reprezentacji Polski. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 24 грудня 2018.
  12. Ulica Józefa Kałuży. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 24 грудня 2018.
  13. Powstanie pomnik Józefa Kałuży. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  14. Budujemy pomnik Kałuży!. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  15. Pierwszy Józef Kałuża
  16. Zespół Społecznych Szkół Ogólnokształcących Mistrzostwa Sportowego w Krakowie. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 24 грудня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Mieczysław Szymkowiak. Młodość jest najpiękniejsza. «Historia polskiej piłki nożnej». 2, s. 5. Warszawa: TM-SEMIC sp. z o.o.. ISSN 340235.
  • Józef Hałys: Polska Piłka Nożna. Kraków: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1986, s. 906—908. ISBN 83-03-00804-8.

Посилання[ред. | ред. код]