Ельгорт Бума Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бума Борисович Ельгорт
Народився 10 лютого 1923(1923-02-10)
Вишевичі, Радомисльський повіт, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 21 вересня 1989(1989-09-21) (66 років)
Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Поховання Тернопіль
Країна  СРСР
Національність єврей
Діяльність історик
Alma mater Чернівецький державний університет
Заклад ТКМ
Посада директор
Відомий завдяки: краєзнавець, музейний працівник
Нагороди
Медаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»

Ельгорт Бума Борисович (10 лютого 1923, с. Вишевичі, нині Радомишльського району Житомирської області — 21 вересня 1989, м. Тернопіль) — український історик, музейник, краєзнавець. Нагороди СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1940—1941 роках навчався в Білгород-Дністровському учительському інституті. Учасник німецької-радянській війни.

Закінчив історичний факультет Чернівецького університету (1951). Працював директором Кременецького краєзнавчого музею (1951—1959) і Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1959—1975), викладачем Кременецького, згодом — Тернопільського педагогічного інституту (нині ТНПУ).

З ініціативи Ельгорта створено ряд краєзнавчих музеїв у містах і селах Тернопільської області. Член редколегії видання «Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська область» (1973).

Доробок[ред. | ред. код]

Автор статей на історичну тематику в енциклопедіях, наукових збірниках і періодиці; краєзнавчих нарисів «Кременець» (1969, 1977), «Заліщики» (1967), «Тернопіль» (1979; співавтор), буклета про печеру Кришталеву в селі Кривче Борщівського району Тернопільської області (1964; співавтор).

Нагороди[ред. | ред. код]

Під час німецької-радянській війни нагороджений двома медалями «За відвагу» і медаллю «За оборону Ленінграда».

Джерела[ред. | ред. код]