Енергоміст до Криму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Керченська протока. Знімок зі супутника.

Енергоміст до Криму (рос. Энергомост в Крым) — неофіційна назва групи енергетичних об'єктів з енергопостачання окупованої АР Крим з материкової частини Росії.

Проект включає в себе ЛЕП Ростовська АЕС — Сімферополь. Одна з ділянок буде прокладена по дну Керченської протоки. У 2017 році номінальну потужність планується збільшити до 850 МВт. До 2018 року планувалося завершити останню чергу будівництва: ЛЕП «Ростовська — Андріївська — Вишестеблієвська (Тамань)».

До підстанції «Тамань» робоча напруга становитиме 500 кВ, далі — повітряні та кабельні лінії 220 кВ.

На першому етапі буде побудована розподільна підстанція «Тамань» з відведенням від лінії 220 кВ Вишестеблієвська — Слов'янська.

Через енергетичну блокаду Криму з 22 листопада і, як результат, введення надзвичайного стану в Криму через масові відключення електропостачання, будівництво в авральному порядку прискорили. 2 грудня Путін особисто увімкнув першу лінію на 200 Мегават. Попри пропагандистські заяви, спочатку цей потік не вплинув на стан у Криму. Фактично, до 15 грудня електроенергії з Росії вистачало максимум на Керч та Феодосію. І то з перебоями.[1]

У ніч з 7 на 8 грудня,після запуску відремонтованої ЛЕП Каховка-Титан, 120 МВт електрики з України було подано заводу Фірташа "Кримський Титан", Армянську і частині Євпаторії, однак з 30 грудня 2015 року Україна повністю припинила поставку електроенергії Криму.

Після запуску другої нитки енергомоста 15 грудня, ліміти на подачу електроенергії в міста Криму збільшилися. Були переглянуті графіки відключень світла в будинках, відтак відключення проводилися лише на годину під час ранкових і вечірніх пікових навантажень. У багатьох будинках світло перестали відключати зовсім, на вулицях увімкнули освітлення. Були знову запущені тролейбуси в Севастополі, Сімферополі, Алушті, однак лише на міських маршрутах і на маршруті Сімферополь-Перевальне.

Попри запуск другої лінії енергомоста та загального поліпшення ситуації з подачею електроенергії, ситуація в Криму залишалася важкою. 30 грудня 2015 року Україна повністю припинила постачання електроенергії до Криму через останню справну (відремонтовану) ЛЕП Каховка-Титан. Оскільки розподільні мережі були розраховані на постачання електроенергії з боку Джанкоя, а не з Керчі, відбувались часті аварії на Кримських ЛЕП. Керівництво Крименерго екстрено організувало створення оперативних ремонтних бригад для швидкого реагування на ці аварії.

Найбільші проблеми з електропостачанням відчували Ялта і Джанкой, які навіть після запуску енергомоста (особливо після повного припинення подачі електроенергії по ЛЕП Каховка-Титан) відчували сильний дефіцит подачі електроенергії, в результаті якого не вдалося запустити тролейбус і довелося знову відключити від електроенергії канатну дорогу Місхор-Ай Петрі, з метою перенаправлення електроенергії, призначеної їй, в міські ліфти.

Практично всі міста Криму (окрім Феодосії та Керчі) також відчували дефіцит подачі електроенергії, однак у набагато менших обсягах.

За повідомленнями Reuters[2] після 11 травня 2016 року, коли була запущена четверта лінія енергомоста, потужностей стало вистачати на потреби Криму.[3] Із врахуванням власної генерації електроенергії 11 травня потужність енергосистеми Криму зросла до 1270 МВт, при тому, що влітку очікується пік споживання 1100—1150 МВт. Із врахуванням резервних потужностей, котрі є на півострові, потужність складає 1800 МВт.[4] 18 травня самопроголошений Голова Республіки Крим Сергій Аксьонов підписав наказ про відміну надзвичайного стану на півострові.[5]

Правова основа[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 1 ратифікованого договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, врегулювання питань, що відносяться до акваторії Керченської протоки, здійснюється за угодою між сторонами[6][7][8][9]. А відповідно відсутність угоди є порушенням договору[8].

Будівництво[ред. | ред. код]

Восени 2014 був оголошений конкурс на будівництво енергомоста через Керченську протоку. У параметрах конкурсу вказувалося, що він повинен бути розрахований на робочу напругу 220 кВ, бути побудований до жовтня 2016 року, а його вартість не повинна перевищувати 13,8 млрд рублів.

Було подано 6 заявок від чотирьох компаній. Заявки двох компаній були визнані не відповідними конкурсній документації, в результаті до торгів були допущені: АТ "ВО «Технопромекспорт»" і ВАТ «Стройтрансгаз».

Для видачі потужності в енергосистему Криму планується будівництво магістральної ЛЕП Керч — Сімферополь протяжністю 240 км. У вересні 2014 року були розпочаті підготовчі роботи для її будівництва[10].

До грудня 2014 року на території Криму була обрана траса і оформлені земельні ділянки[11].

У першому кварталі 2015 планувалося завершити Головдержекспертизу[11]. У 2015 році в Криму планується побудувати 250 км ЛЕП від Керчі до Феодосії[12].

Зовнішні медіафайли
Зображення
Амфора з нафтою V ст. д.н.е.
Термінал на кримському березі
Натяжка ЛЕП-220 під Керчю
Відеофайли
Етапи будівництва


У Краснодарському краї під час археологічних розкопок, що випереджають будівництво енергомоста в Крим була виявлена ​​амфора V століття до н. е. наповнена нафтою. При цьому всі попередні знахідки амфор з нафтою в цьому регіоні відносилися до більш пізнього часу.

У Криму на ділянці від Керчі до Феодосії було знайдено 35 об'єктів архітектурної спадщини.[13]

11 жовтня 2015 судно-кабелеукладач JIAN JI 3001 прибуло в Керч. Після укладання кабелю в барабан 17 жовтня судно вирушило до місця робіт. [1] [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 15 листопада 2015 у Wayback Machine.] [3] [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]

Закінчення будівництва першої черги потужністю 350 МВт спочатку планувалася до кінця 2016 року[11], але згодом було оголошено, що будівництво першої черги потужністю до 300 МВт планується завершити до кінця 2015 року[14]. Повністю завершити будівництво енергомоста в Крим планувалось на початку 2018[11].

Опис[ред. | ред. код]

Основною метою будівництва є забезпечення зв'язку енергосистеми Криму з Єдиною енергосистемою Росії. Обрана конфігурація також вирішує питання видачі додаткової потужності Ростовської АЕС та дозволяє підвищити надійність постачання споживачів в Криму і на Кубані. Загальна вартість будівництва складе 47 млрд рублів.[15]

Лінія електропередач буде складатися з наступних основних елементів[16][17] :

  • ЛЕП 220 кВ «Кафа — Сімферопольська»[18]:
    • Планується будівництво нової ЛЕП протяжністю 116,2 км[18], робоча напруга — 220 кВ, будівництво вестиметься в габаритах 330 кВ[18], план — 2017 рік, вартість — 1, 8 млрд рублів[18],
    • На існуючій ЛЕП від Феодосії до Сімферополя планується реконструкція 7 км в габаритах 330 кВ.

На першому етапі точкою підключення до ОЕС Півдня стане розподільна підстанція РП 220 кВ «Тамань» з заходами від ПЛ 220 кВ «Вишестеблієвська — Слов'янська»[19]. У 2016 році будуть побудовані підстанції:

У Криму точками підключення стануть підстанції:

ЛЕП Ростовська — Андріївська — Вишестеблієвська[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
ПС 500/330/220 кВ Ростовська (опис)

Офіційне найменування: «ВЛ 500 кВ Ростовська — Андріївська — Вишестеблієвська (Тамань) з розширенням ПС Ростовська і будівництвом ПС 500 кВ Андріївська із заходами ПЛ 500 кВ Тихорецьк — Кримська на II і ПЛ 220 кВ Вітамінкомбінат-Брюховецька і Вітамінкомбінат-Слов'янськ».

Будівництво ЛЕП 500 кВ: «Ростовська — Андріївська» і «Ростовська АЕС — Ростовська» було заплановано ще до початку робіт з енергомосту, з метою забезпечення транзиту потужності через ПС 500 кВ Ростовська в енергосистему Краснодарського краю.

Перша ділянка Ростовська — Вишестеблієвська є найбільш протяжною і дорогою. Так, згідно тендеру[20], який оголосив ЦІУС ЄЕС в листопаді 2015 року, тільки на підготовку проектної документації закладено 583 млн рублів. Разботка проекту вестиметься аж до кінця 2016 року. Таким чином, на будівництво даної ділянки з моменту затвердження проекту виділяється більше 1 року.

ЛЕП Кубанська — Тамань[ред. | ред. код]

У 2015 році почалося будівництво ЛЕП 500 кВ «Кубанська — Тамань». Вона стане першою з двох ліній 500 кВ, що живитимуть ПС «Тамань». Завершити будівництво планується в 2016 році одночасно із завершенням будівництва 3-ї і 4-ї кабельно-повітряної ліній. Що дозволить збільшити передану потужність в Крим до 850 МВт.

У роботах з будівництва ЛЕП та ПС 500 кВ «Тамань» брали участь студентські будівельні загони Московського енергетичного інституту.[21]

Підстанція Тамань[ред. | ред. код]

Відправною точкою для кабельно-повітряної лінії в Крим стане розподільна підстанція РП 220 кВ «Тамань», розташована на схід підстанції ПС 220 кВ «Вишестеблієвська», побудованої в 2008–2010 роках.

Підстанція «Вишестеблієвська» має робочу напругу 220/110/10 кВ, її потужність становить 250 МВА. Одночасно з підстанцією було завершено будівництво ЛЕП 220 кВ «Слов'янська — Вишестеблієвська» протяжністю 110 км.[22] Другою живильної лінією стала ЛЕП 220 кВ «Кримська — Вишестеблієвська»[23]. Пізніше ЛЕП «Кримська — Вишестеблієвська» була розрізана і побудоване заходження на 220 кВ «Бужора» (Анапа)[24]. Будівництво об'єктів велося в рамках підготовки до олімпіади в Сочі[23].

ПС 220/110 кВ «Вишестеблієвська» була побудована в 1,5 км на північний захід ПС 110 кВ «Вишестеблієвська»[23].

В грудні 2015 року розподільна підстанція РП 220 кВ «Тамань» повинна стати точкою підключення ізольованою територіальної енергосистеми Криму до ЄЕС Росії (ОЕС Півдня).

У рамках будівництва енергомоста в Крим планується будівництво нової підстанції ПС «Тамань» на напругу 500/220 кВ та будівництво двох ЛЕП 500 кВ від ПС «Р-500» («Ростовська») і ПС «Кубанська».

Будівництво ОРУ 500 кВ на ПС 220 кВ Тамань з установкою на ньому першого автотрансформатора 500/220 кВ 3 x 167 МВА і ШР 500 кВ (3 x 60 Мвар) планується завершити в березні 2016 року.[16] До червня 2016 року планують завершити будівництво ВЛ 500 кВ Кубанська — Тамань з установкою на ПС 500 кВ Тамань другого автотрансформатора.[16] Встановлення третього автотрансформатора і ШР 500 кВ (3 x 60 Мвар) планується в грудні 2017 року, одночасно із завершенням ВЛ 500 кВ Ростовська — Тамань.[16]

Кабельно-повітряні лінії[ред. | ред. код]

Для з'єднання енергосистеми Криму та ОЕС Півдня буде побудовано чотири кабельно-повітряні (КВЛ) лінії 220 кВ. Три лінії «Тамань — Кафа» і одна лінія «Тамань — Камиш-Бурунська».[18].

Точкою підключення до ОЕС Півдня стане РП «Тамань», в Криму точками підключення стануть: нова підстанція ПС Кафа і розширена ПС Камиш-Бурунська.

Основні елементи кабельно-повітряних ліній:

  • Дві дволанцюгові ЛЕП до створу Керченської протоки — 50 км,
  • Пункт перетоку ПП-1 Кубань,
  • Чотири кабельні лінії (A, B, C, D) по чотири кабелі в кожній: три робочі (A, B, C) і один резервний (P). Загальна протяжність — 14,5 км:
    • Підземні кабелі перетином 1 200 мм²
    • Термінал
    • Морські кабелі перетином 1000 мм² — 13,5 км[25]
    • Термінал
    • Підземні кабелі перетином 1 200 мм²
  • Пункт перетоку ПП-2 Крим,
  • Повітряні лінії на Керченському півострові:
    • Дволанцюгова ЛЕП від Керченської протоки до підстанції «Кафа» (ланцюги № 1 та № 2) — 120 км,
    • ЛЕП від Керченської протоки до підстанції «Кафа» № 3 — 120 км,
    • ЛЕП до підстанції Камиш-Бурунської ТЕЦ — 15 км,

Кабельний перехід через Керченську протоку[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Загальна схема прокладки кабелю
Схема прокладки на Керченському березі
Морський кабель
Навантаження кабелю на судно

Підводний кабельний перехід через Керченську протоку буде включати в себе чотири лінії. Для кожної лінії буде прокладено чотири кабелі: три робочі по одному на кожну з фаз і один резервний. Прокладка і заглиблення буде здійснюватися за допомогою баржі-кабелеукладача, буксованого кабелезаглублювача пристроєм гідророзмиву «Плуг», човна-коректувальника і катера-штовхача[25]. Перехід будується в північній частині Керченської протоки.

Прокладка кабелю під водою на основній ділянці буде здійснюватись в окремих траншеях із заглибленням до 2,5 м і відстанню між кабелями 10 м. На підході до берега кабелі будуть укладатися в загальній траншеї[25].

Загальна довжина кабельного переходу складе 13480 м. Всього на морській ділянці буде укладено 220800 м кабелю, на сухопутному — 16480 м.[25] Перетин морського кабелю — 1000 мм², кабелю на сухопутній ділянці — 1200 мм ².

Використання кабелю на сухопутних ділянках обумовлено великим перепадом висот. Через можливі зсувні процеси його прокладка здійснювалася за допомогою горизонтального направленого буріння.

Кабельні лінії стануть частиною проектованих двоколових[18] кабельно-повітряних ліній (КПЛ) 220 кВ Тамань — Кафа і КПЛ 220 кВ Тамань — Камиш-Бурун[25]. Планується, що одна гілка ЛЕП піде з боку Приозерного, друга від Юркіно у напрямку до Феодосії, третя пройде через Щолкіно[25].

Реакція України[ред. | ред. код]

Прокуратура АР Крим, що тимчасово функціонує в м. Одеса, наприкінці листопада 2015 року відкрила кримінальне провадження щодо китайської компанії, яка прокладає підводний кабель з території РФ на територію окупованого півострова. Провадження відкрито за частиною 2 статті 332-1 Кримінального кодексу (Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію) за фактом незаконного, на порушення санкцій, заходу в Камиш-Бурунський порт кабелеукладача JIAN JI +3001 під прапором Китаю (компанія-судновласник і оператор — Shanghai Foundation Engineering Group Co, Ltd)[26].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Путін зізнався, що "увімкнув" Крим не дуже вдало. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 13 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Путин: любая блокада России будет прорвана, так же как и блокада Крыма — Известия. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 13 травня 2016.
  4. ↑ Совещание по вопросам энергообеспечения Крыма. Официальный сайт Президента России (11 травня 2016). Перевірено 11 травня 2016.
  5. ↑ Сергей Аксёнов своим распоряжением отменил режим ЧС в Крыму [Архівовано 19 травня 2016 у Wayback Machine.], 18 травня 2016
  6. ↑ Договір між Україною та Російською Федерацією про співробі... | від 24.12.2003. Перевірено 27 листопада 2015.
  7. ↑ Китайцам грозит 5 лет украинской тюрьмы за прокладку кабелю в оккупированный Крым. https://plus.google.com/b/116699980639406409904/.+Перевірено 27 листопада 2015.
  8. ↑ а б Невидимый коридор. https://plus.google.com/b/116699980639406409904/.+Перевірено 27 листопада 2015.
  9. ↑ Невидимый коридор - Внутренняя политика Украины – аналитика, статьи, эксклюзивы - gazeta.zn.ua (27 листопада 2015). Перевірено 27 листопада 2015.
  10. ↑ У Криму розпочато роботи з будівництва нової ЛЕП, яка з'єднає півострів з енергосистемою Росії. Кримінформ (29 вересня 2014). Перевірено 3 грудня 2014.
  11. ↑ а б в г Будівництво енергомоста Тамань - Крим почнуть в 1 кварталі 2015. Кримінформ (22 грудня 2014). Перевірено 22 грудня 2014.
  12. ↑ У Керчі готові до будівництва альтернативної електролінії з материка. KERCH. COM.RU (16 травня 2015). Перевірено 16 травня 2015.
  13. ↑ Під Енергоміст від Керчі до Феодосії знайшли 35 стародавніх поселень і захоронений. KERCH.COM.RU (12 жовтня 2015). Перевірено 26 жовтня 2015.
  14. ↑ Олег Зеленін. Енергоміст в Крим до 300 МВт планується прокласти до кінця року. ТАСС (22 травня 2015). Архівовано з першоджерела 13 червня 2015.
  15. ↑ Карта-схема об'єктів Енергоміст. Міністерство енергетики РФ (2015).
  16. ↑ а б в г д " Наказ Міненерго Росії від 09.09.2015 N 627 " Про затвердження схеми і програми розвитку Єдиної енергетичної системи Росії на 2015 - 2021 роки ". Консультант Плюс. Перевірено 22 жовтня 2015.
  17. ↑ Кримські влада обіцяє: відключень більше не буде. KERCH.COM.RU (22 грудня 2014). Перевірено 22 грудня 2014.
  18. ↑ а б в г д е ж и к л П О С Т А Н О В Л Е Н Н від 15 червня 2015 No 589. УРЯД РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ. — Про внесення змін у федеральну цільову програму Соціально - економічний розвиток Республіки Крим та м.Севастополя до 2020 року '. Перевірено 30 червня 2015.
  19. ↑ Про підготовку до проходження суб'єктами електроенергетики осінньо-зимового періоду 2015-2016 років в Південному федеральному окрузі (24 вересня 2015). Перевірено 22 жовтня 2015.
  20. ↑ 583 млн рублів виділяється на проектування високовольтної лінії з Ростовської області в Тамань в рамках будівництва енергомоста в Крим. rostender. info. Перевірено 24 листопада 2015.
  21. ↑ Студентські будзагони ФСК ЄЕС допоможуть у будівництві енергооб'єктів в Краснодарському краї. ФСК ЄЕС (15 липня 2015). Перевірено 24 жовтня 2015.
  22. ↑ ВАТ «ФСК ЄЕС» завершило будівництво підстанції 220 кВ Вишестеблієвська та лінії електропередачі 220 кВ Слов'янська - Вишестеблієвська. ФСК ЄЕС (17 березня 2010). Перевірено 6 липня 2015.
  23. ↑ а б в ПС Вышестеблиевская. ЭнергоПроект. Перевірено 6 липня 2015.
  24. ↑ МЕМ Півдня приступили до будівництва заходів лінії 220 кВ Кубанська Вишестеблієвська на ПС 220 кВ «Бужора». chelzeo.ru. Перевірено 6 липня 2015.
  25. ↑ а б в г д е До Криму тягнуть енергоміст: фотографії та відео робіт. KERCH.COM.RU (4 липня 2015). Перевірено 6 липня 2015.
  26. ↑ Китайцям загрожують 5 років в'язниці за прокладку кабелю в окупований Крим // Українська правда. — 26.11.2015. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Події


Право
Україна
Крим
РФ
Іноземні,
міжнародні
Влада
Україна
Росія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енергоміст_до_Криму&oldid=40368321