Еркюль Пуаро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еркюль Пуаро
фр. Hercule Poirot
Портрет
Девід Суше в ролі Пуаро
Творець: Агата Крісті
Стать: чоловік
Національність: Бельгієць
Раса: Європеоїдна
Дата народження: 1 квітня 1850
Дата смерті: 6 серпня 1975
Родина: немає
Діти: немає
Роль виконує: Остін Тріво
Альберт Фінні
Пітер Устинов
Девід Суше
Констянтин Райкін
Анатолій Равикович та інші.

Еркюль Пуаро (англ. Hercule Poirot) — літературний персонаж відомої англійської письменниці Агати Крісті, один з найвідоміших вигаданих детективів. Є головним героєм 33-х романів та 51-го оповідання, що написані між 1920 і 1975 роками, і поставлених за ними фільмів, телесеріалів, театральних і радіопостановок. Пуаро, поряд з міс Марпл, є одним з двох головних персонажів творів Агати Крісті.

Зовнішній вигляд і особисті якості[ред.ред. код]

Еркюль Пуаро

Пуаро невеликого зросту, з яйцеподібною головою, чорним волоссям, яке з віком він починає фарбувати (деякі його екранні втілення зображені лисіючих або лисими), «котячими очима», строго доглянутими одягом і взуттям (часто шкіряними туфлями) і вусами, що є предметом його неабиякої гордості. Манера Пуаро одягатися з роками виявляється застарілою. Пуаро завжди тримає своє помешкання в чистоті. У його домі панує ідеальний порядок, і все стоїть на своїх місцях. Його одяг завжди чистий, на ньому немає ні єдиної порошинки. Ця майже маніакальна пристрасть до порядку допомагає йому і в розкритті злочинів. Пуаро дуже пунктуальний, носить з собою кишеньковий годинник.

Пуаро не відрізняється скромністю і відкрито називає себе великою людиною. Розслідування він намагається завершити драматичним фіналом, іноді навіть з театральними елементами.

Розкриваючи в процесі розслідування сімейні драми і любовні таємниці, навіть деякі незначні злочини, він робить їх надбанням громадськості тільки за крайньої необхідності.

За весь час проживання в Англії Пуаро жодного разу не цікавився жінками. Він сам казав, що жінки його слабкість, але він ні в кого не закохувався. Детектив закохався лише одного разу в Бельгії, коли був молодим і працював у поліції, але цей роман був невдалим.

Пуаро володіє чистою англійською мовою, але іноді говорить із сильним акцентом. Це він пояснює в романі «Трагедія у трьох діях»: коли він говорить із сильним акцентом, всі починають думати, що це простий іноземець, який навіть не вміє говорити англійською, і не звертають на нього уваги. Це допомагає Пуаро піймати вбивцю, не злякавши його.

Життя та діяльність[ред.ред. код]

Еркюль Пуаро, капітан Гастінгс, інспектор Джепп та міс Фелісіті Лемон

Є багато версій щодо появи імені Еркюль (французька форма від «Геркулес»): вказували на Еркюля Попо - образ місіс Марі Беллок Лаундс, інші говорили про Еркюля Фламбо Гілберта Честертона; прізвища Пуаро: «Месьє Пуаре, відставного бельгійського поліцейського, який живе в Лондоні» Френка Еванса Хауел, «Пуаро» по-французьки також співзвучно луку-порею.

Пуаро - бельгієць-емігрант, колишній поліцейський. За словами Агати Крісті, він народився в бельгійському місті Еллецельс 1 квітня 1850 року. Надалі письменниця воліла не згадувати дату його народження та вік, бо "дожив" він аж до 1975, що природним шляхом було б неможливе. Це був персонаж, який не старішав, хоча в книгах проходили роки й десятиліття. Він покинув рідну країну, коли вона була окупована німецькими війсками. У першій книзі про нього, яка була взагалі першим романом письменниці, «Загадкова подія в Стайлзі», пояснено, чому такий досвідчений детектив не має роботи й перебуває в сільській місцевості - адже Бельгія під час дії і написання роману (1916 рік, опублікований в 1920) була окупована Німеччиною. Агата Крісті писала у своїй «Автобіографії», що в місті Торкі, де вона жила, було багато бельгійських емігрантів.

На батьківщині він працював полісменом, приїхавши у Англію, не зміг влаштуватися на роботу, тому відкрив власну справу. Разом зі своєю напарницею міс Лемон працював як приватний детектив. Дія багатьох романів починається саме в його детективному агенстві. Останні його справи, над якими він працював як приватний детектив, описані у збірці новел "Подвиги Геракла". Надалі його приватне детективне агенство не згадувалося. Однак Пуаро все одно виступає саме як професійний приватний детектив, а не як любитель.

Пуаро стає знаменитим на всю Англію, виконуючи навіть розслідування державної важливості. Він розкриває безліч справ і майже ніколи не помиляється. Єдиної поразки він зазнав у Бельгії в 1893 року, що Агата Крісті описала в оповіданні «Коробка шоколаду» і згадала в романі «Загадка Ендхауза». Кілька разів Пуаро намагається «піти зі сцени», але злочини наздоганяють його скрізь, де б він не з'явився.

Найбільшою біографічною загадкою є вік Еркюля Пуаро. Коли він приїхав у Англію, він вже був "чоловіком у розквіті сил". Десятиліття йдуть один за одним, а він усе ще повен сил. Події романів Агати Крісті відбуваються в той же час, коли вони були написані, якщо інше спеціально не зазначено. Формально Пуаро проіснував 125 років, померши лише 6 серпня 1975 року. Еркюль Пуаро став єдиним вигаданим персонажем, на якого був наданий некролог на першій сторінці «Нью-Йорк Таймс»: «6 серпня 1975. Помер Еркюль Пуаро, відомий бельгійський детектив». [1].

Ще 1930 року Агата Крісті назвала Пуаро «нестерпним», а 1960-го «мерзенним, бундючним, втомливим, егоцентричним, малорухливим». Але читачі любили його, і Крісті не покидала персонаж, вважаючи це своїм обов'язком перед ними. Пуаро вмирає тільки за рік до смерті Агати Крісті в романі «Завіса», опублікованому 1975 року. Дія проходить у Стайлзі, там же де почалася його тріумфальна кар'єра в Англії.

Є дані про те, що романи, у яких описувалася смерть Еркюля Пуаро та Міс Марпл були написані Агатою Крісті ще в 1940-х роках. Вона не була впевнена, що виживе у Другій Світовій війні й не бажала, щоб хтось після її смерті взяв на себе "зобов'язання" продовжувати писати про видатних детективів, якими захоплювався весь світ[2].

Метод[ред.ред. код]

Ім'я Еркюль походить від античного героя Геркулеса (Геракла), але, якщо перший робить свої подвиги завдяки неймовірній фізичній силі, то Пуаро за допомогою «маленьких сірих клітинок» мозку.

Метод Пуаро полягає в тому, щоб ув'язати всі факти, якими б незначними вони не здавалися, в єдину картину. Він здатний запам'ятовувати дрібні деталі свідчень очевидців, і саме ці деталі приводять його до правильного розв'язку задачі. Прагнення до істини і відсутність скурпульозності дозволяє йому ритися в чужих речах, читати чужі листи та підслуховувати розмови. Гастінгс, як типовий англійський джентльмен, завжди протестує проти подібних методів. Пуаро також любить проводити психологічні експерименти. Такі досліди не раз дозволяли йому вичислити вбивцю. Пуаро говорить про роль детектива [3]:

« "Експерти збирають факти, а роль детектива - розгадати злочин методом логічної дедукції, правильно відновити ланцюг подій, пов'язавши їх з доказами. Але понад усе - зрозуміти психологію злочинця".  »

А в романі «Драма в трьох актах» Пуаро говорить[4]:

« "Відтворити картину злочину - ось мета детектива. Для цього необхідно складати відомі вам факти так, ніби ви будуєте картковий будиночок. Якщо якийсь факт не лягає в потрібне місце, - якщо карта не зберігає рівноваги, - треба починати заново, або вся ваша побудова завалиться."  »

Супутники[ред.ред. код]

Еркюль Пуаро та Капітан Гастінгс

-

Твори[ред.ред. код]

Виконавці ролі Пуаро[ред.ред. код]

Остін Тревор[ред.ред. код]

Перший виконавець ролі Пуаро. Вперше з'явився у фільмі «Алібі» (1931), знятому за мотивами роману «Вбивство Роджера Екройда». Також знявся у фільмах «Чорна кава» і «Смерть лорда Еджвера».

Альберт Фінні[ред.ред. код]

Виконав роль Пуаро в 1974 році у фільмі «Вбивство в східному експресі». Фільм номінувався на «Оскар», але не був нагороджений [5].

Пітер Устинов[ред.ред. код]

Пітер Устинов знявся у 6 фільмах (1978-1988) про приватного детектива: «Смерть на Нілі», «Зло під сонцем», «Побачення зі смертю», «Вбивство в трьох актах», «Дурість мерця» і «Тринадцять за обідом» ( «Смерть лорда Еджвера»).

Девід Суше[ред.ред. код]

Девід Суше вважається одним з найкращих виконавців ролі Пуаро. Знімається в телесеріалі «Пуаро Агати Крісті». Знявся в 65 серіях, за мотивами оповідань і романів. Серіал удостоївся 4 премій BAFTA і 5 номінацій на неї ж.Високо оціненним було і музичне супроводження серіалу, Крістофер Ганнінг був номінований на премію Ivon Novello за музику до серіалу і фільмів. Девід Суше три роки поспіль (з 1989 по 1992) номінувався на премію BAFTA за роль Пуаро, але так жодного разу її не отримав. Зате BAFTA одного разу дісталася Х'ю Фрейзеру за роль Гастінгса.

Інші[ред.ред. код]

  • Іен Холм (1986) - знявся в екранізації «Вбивство книгою».
  • Тоні Рендел (1965) - у фільмі «Вбивства за алфавітом».
  • Анатолій Равикович (1989) - виконав роль у фільмі «Загадка Ендхауза».
  • Альфред Моліна (2001) - у фільмі «Східний експрес».
  • Костянтин Райкін (2002) - виконав роль у фільмі «Невдача Пуаро».

Цікаві факти[ред.ред. код]

  1. Попередниками Пуаро в детективному жанрі були Огюст Дюпен Едгара По, Шерлок Холмс Артура Конан Дойля. Вказують на схожість Пуаро з інспектором Ано А. Є. В. Мейсона.
  2. На даний час права на персонаж належать онукові письменниці Метью Прітчард.

Примітки[ред.ред. код]





Піноккіо Це незавершена стаття про літературного персонажа.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.