Ерік Саті
| Ерік Саті | |
 |
|
| При народженні: | Alfred Eric Leslie Satie |
|---|---|
| Дата народження: |
17 травня 1866 |
| Місце народження: |
Онфльор |
| Дата смерті: |
1 липня 1925 (59 років) |
| Місце смерті: |
Париж |
| Рід діяльності: | композитор, піаніст |
| Роки активності: | 1892-1923 |
| Напрямок: | модерн |
Ерік Саті́ (ім'я при народженні - Alfred Eric Leslie Satie, писав своє ім'я як Erik Satie; *17 травня 1866, Онфльор — †1 липня 1925, Париж) — французький композитор і піаніст.
Автор опер, оперет, балетів, пісень та численних творів для фортепіано. Він стоїть у витоків «музики як частини інтер'єру» (musique d'ameublement), фонової музики, яку пізніше назвуть «ембієнт» (ambient). Серед учнів Еріка Саті — композитори французької шістки (Les Six)
Зміст |
Біографія [ред.]
Ерік Саті народився 17 травня 1866 року в нормандському портовому місті Онфльор. Його матір'ю була Жанна Леслі, батьком - Альфред Саті, морський брокер. Вихований в дусі англіканізму, Ерік Саті провів свою юність між Нормандією і Парижем. У 1870 році сім'я Саті залишає Онфльор і оселяється в Парижі, де батько отримує посаду перекладача. Після смерті матері у 1872 році, Ерік повертається в Онфльор, але через шість років знову їде в Париж до батька, який до того часу знову одружується з Ежені Барнече, викладачем фортепіано. Мачуха вчить Еріка основам гри на інструменті.
У 1879 році він вступає в Паризьку Консерваторію, але через два роки незадовільного навчання його відраховують. Вкінці 1885 року він поновлюється, але знову не закінчує навчання. В цей період була написана перша його відома фортепіанна п'єса - "Аллегро" (1884). Неспроможний справити хороше враження на консерваторських викладачів, Саті вступає в піхотний полк.
Через декілька тижнів служби, вирішивши, що армія - не для нього, він виходить роздягнений на двір у холодну зимову ніч, захворює запаленням легень і, таким чином, демобілізовується.
У 1887 році він оселяється на Монмартрі і пише свої "Оживи" ("ogive" - "готична арка") - чотири фортепіанні п'єси. Саті сказав, що надихнули його на ці твори вікна Нотр Даму де Парі. Примітно те, що в нотному записі цих п'єс відсутні тактові риси. Взагалі, Саті досить швидко розвинув свій особливий стиль нотації - нотації у формі інтерпретації твору.
У 1888 році він створює "Три Гімнопедії" для піаніно.
У 1890 році стає завсідником кабаре "Чорний кіт", де знайомиться з Клодом Дебюссі. У 1891 два друга вступають в "Кабалістичний орден Троянди-Хреста". Як офіційний композитор і капельмейстр цього ордену Саті пише декілька творів, таких як "Дзвінки Троянди-Хреста" та "Син Зірок".
У 1915 році Саті знайомиться з Жаном Кокто, з яким починає співпрацювати вкінці 1916-го. Вони вдвох стали духовними основоположниками "французької шістки", що була створена у 1920-му. Пікассо знайомить Еріка Саті з художниками-кубістами, зокрема з Жоржем Браком, разом з яким Саті працює над п'єсою "Пастка Медузи".
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Джерела [ред.]
http://fr.wikipedia.org/wiki/Erik_Satie.
Посилання [ред.]
- Сайт, присвячений композиторові(англ.)
- Біографія та дискографія(фр.)
- Енциклопедія "Кругосвет"(рос.)
- Эрик Сати - парадоксалист, опередивший время(рос.)
- Satie Scores + Audio & MIDI
Бібліографія [ред.]
- Филейко Г., Э. Сати, в сборнике: Вопросы теории и эстетики музыки, в. 5, Л., 1967;
- Шнеерсон Г., французская музыка XX века, 2 изд., М., 1970;
- Cocteau J., Е. Satie, Liège, 1957.
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Erik Satie |
