Ефект Ломоносова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рисунок 1761 року, виконаний Михайлом Ломоносовим в його науковій праці з відкриття атмосфери Венери

Явище Ломоносова — оптичний ефект, що виникає при проходженні Венери по диску Сонця, й свідчить про наявність у неї атмосфери. Має вигляд тонкого ореола, який світиться навколо силуету Венери.

Явище виникає внаслідок заломлення сонячного світла у верхніх шарах атмосфери Венери. Воно спостерігається незадовго до так званого другого і через деякий час після третього контакту.

Коли Венера рухається перед сонячним диском, її атмосферу, яка просвічується сонячним світлом ззаду, можна розглядати як вузьке кільце поза сонячним диском (верхня картинка).

Першим вченим, який помітив і правильно інтерпретував це явище, став Михайло Васильович Ломоносов, у період проходження Венери по диску Сонця 26 травня 1761 року.[1][2]

Дане явище спостерігається тільки у Венери, а не в Меркурія, оскільки у нього немає атмосфери.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Der Lomonossow-Effekt. www.spektrum.de (нім.). Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 1 жовтня 2020.
  2. Прохождение Венеры по диску Солнца 8 июня 2004 года. moscowaleks.narod.ru. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 1 жовтня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]