Область Бета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Область Бета
Зображення
Офіційна назва англ. Beta Regio (1979)[1]
Названо на честь бета[1]
Місце розташування V-17d[1]
На небесному тілі Венера[1]
Довжина або відстань 2869 км[2]
Діаметр 2869 км
CMNS: Область Бета у Вікісховищі

Координати: 25°18′00″ пн. ш. 282°48′00″ сх. д. / 25.3000000000277793787972769° пн. ш. 282.8000000000278078005067073° сх. д. / 25.3000000000277793787972769; 282.8000000000278078005067073{{#coordinates:}}: недопустима довгота

Область Бета. Карта розташування: Венера
Область Бета
Область Бета на карті Венери.
Центральна частина області Бета: гора Реї (яскрава область на півночі), гора Тейи (на півдні) і з'єднує їх каньйон Діва — тектонічна западина довжиною 4600 км.
Зруйнований тектонічними процесами кратер Болч (початковий діаметр — 37 км) між горами Реї і Тейи.

Область Бета (лат. Beta Regio) — вулканічна височина розміром близько 2500 км на Венері, з центром в 25°18′ пн. ш. 282°48′ сх. д. / 25.3° пн. ш. 282.8° сх. д. / 25.3; 282.8. На радарних знімках виглядає яскравою областю.

Відкриття і назва[ред. | ред. код]

Область Бета — одна з перших виявлених деталей поверхні Венери. Її перші зображення були отримані за допомогою радіолокації на довжині хвилі 12,5 см виконаної Роландом Карпентером у 1962 році і Діком Голдстейном у червні 1964 року в Голдстоуні.

Ім'я області Бета походить від даного їй Голдстейном умовного позначення «бета» (β). Воно було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1979 році. Гори Максвелла, область Альфа й область Бета є трьома винятками з правила, згідно з яким деталі поверхні Венери називаються іменами жінок і богинь.

Опис[ред. | ред. код]

Область Бета — один з найбільших вулканічних масивів в Сонячній системі, та, ймовірно, в ній можуть бути діючі вулкани. З цією областю пов'язана позитивна гравітаційна аномалія . Припускають, що область Бета створена мантійним плюмом.

Основні частини області Бета — гора Реї (Rhea Mons) на півночі і гора Тейи (Theia Mons) на півдні. Висота обох перевищує 5 км. Їх перетинає каньйон Діва (Devana Chasma), який простягається і далі на південь.

Вулканічні височини, такі як область Бета, — це великі високогір'я з глибоким нахилом поверхні, розміром понад 1000 км, розділені глибокими жолобами довжиною в 100—200 км. Ці жолоби є прикладами континентальних рифт і свідчать про тектонічну активність поверхні.

Дослідження[ред. | ред. код]

22 жовтня 1975 року на північно-східному схилі області Бета (31°42′ пн. ш. 291°00′ сх. д. / 31.7° пн. ш. 291° сх. д. / 31.7; 291) приземлився спускний космічний апарат «Венера-9», який передав знімки та інші дані на поверхню. Породи поверхні виявилися близькими до земних базальтів.

Передані «Венерою-9» знімки області Бета стали першими зображеннями, переданими з іншої планети, в історії людства.

Література[ред. | ред. код]

  • Basilevsky A. (2008). Geologic Map of the Beta Regio Quadrangle (V–17), Venus. U.S. Geological Survey.
  • Basilevsky, A. T.; Head, J. W. Beta Regio, Venus: Evidence for uplift, rifting, and volcanism due to a mantle plume // Icarus : journal. — Elsevier, 2007. — Vol. 192, no. 1 (21 April). — P. 167—186. — Bibcode:2007Icar..192..167B. — DOI:10.1016/j.icarus.2007.07.007.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Gazetteer of Planetary NomenclatureМАС.
  2. Gazetteer of Planetary NomenclatureМАС.