Шукраян-1
| Шукраян-1 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Основні параметри | |||||
| Виготівник |
 Індія ISAC[en] | ||||
| Оператор | ISRO | ||||
| Дата запуску | грудень 2024 (план)[1] | ||||
| Ракета-носій | GSLV Mark II[2][3] | ||||
| Космодром | SDSC | ||||
| Тривалість польоту | планується: 4 роки[2] | ||||
| Технічні параметри | |||||
| Маса | 2500 кг[3] | ||||
| Потужність | 500 Вт для корисного навантаження[4] | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Шукраян-1[5] (хінді : शुक्रयान-1, «Венеріанський корабель-1») — місія Індійської організації космічних досліджень (ISRO) для вивчення поверхні Венери та її атмосфери[6][7][8][9].
2017 року виділено кошти для завершення попередніх випробувань, та оголошено заявки на придбання інструментів[10][11]. Орбітальний апарат, залежно від його остаточної конфігурації, матиме корисне навантаження приблизно 100 кг за доступної потужності 500 Вт. Очікується, що початкова еліптична орбіта навколо Венери матиме 500 км у перигеї та 60 000 км в апогеї[4][12].
Станом на травень 2022 року запуск заплановано на грудень 2024 року[1].
Огляд[ред. | ред. код]
Ґрунтуючись на успіхах Чандраяна та Мангальяна, ISRO вивчає можливість майбутніх міжпланетних місій до Марса та Венери, найближчих сусідів Землі. Концепцію місії на Венеру вперше представлено на космічній зустрічі в Тірупаті 2012 року[13]. Уряд Індії у бюджеті на 2017–2018 роки збільшив бюджет Міністерства космосу[en] на 23%. У розділі, присвяченому космічним наукам, у бюджеті згадано асигнування на «Марсіанський орбітальний апарат II та політ на Венеру»[14] і після запиту на гранти у 2017–2018 роках дозволено завершити попередні дослідження[15]. Від 2016 до 2017 року ISRO співпрацював з JAXA для вивчення атмосфери Венери з використанням сигналів від Акацукі в радіозатемненому експерименті[16][17][18].
Три широкі дослідницькі галузі, що становлять інтерес для цієї місії: стратиграфія поверхні/підповерхневого шару та процеси відновлення поверхні; вивчення хімії атмосфери, динаміки та варіацій складу; вивчення сонячного випромінювання та взаємодії сонячного вітру з іоносферою Венери при вивченні структури, складу та динаміки атмосфери[4].
Стан справ[ред. | ред. код]
19 квітня 2017 року ISRO зробила «Оголошення про можливості» (AO) пошуку пропозицій щодо наукового корисного навантаження від індійських наукових кіл на основі загальних специфікацій місії[4]. 6 листопада 2018 року ISRO зробила ще одне «Оголошення про можливості», запропонувавши міжнародній науковій спільноті пропозиції щодо корисного навантаження. Доступне корисне навантаження для наукових досліджень збільшено від 100 кг до 175 кг, вказаних у першому AO[19][20]. Станом на кінець 2018 року місія Шукраян-1 перебувала на стадії вивчення конфігурації, і ISRO не вимагало повного схвалення уряду Індії[21]. Директор IUCAA Сомак Райчаудхурі 2019 року заявив, що частиною місії може бути зонд, схожий на дрон.
В оновленій інформації, наданій Комітету з декадної планетарної науки НАСА, науковиця ISRO Т. Марія Антоніта сказала, що запуск очікується в грудні 2024 року і є резервна дата на 2026 рік[2]. Станом на листопад 2020 року ISRO відібрав 20 міжнародних пропозицій, серед яких співпраця з Францією, Швецією, Німеччиною та Росією. Шведський інститут космічної фізики співпрацює з ISRO для місії Шукроян-1 [22] .
Можлива співпраця з Францією[ред. | ред. код]
Космічні агентства Індії (ISRO) та Франції (CNES) обговорюють можливість співробітництва в цій місії та спільної розробки технологій автономної навігації та аеродинамічного гальмування[23].
Крім того, французький астрофізик Жак Бламон, який має досвід роботи у програмі «Вега», висловив У. Р. Рао інтерес до використання для вивчення атмосфери Венери надутих повітряних куль. Як і в радянських місіях «Вега», аеростатні зонди можна було б запускати з орбітального апарата та проводити тривалі спостереження під час польоту у відносно м'яких верхніх шарах атмосфери планети[13][24]. ISRO погодився розглянути пропозицію щодо використання балонного зонда, що несе 10 кг корисного навантаження для вивчення хімічного складу атмосфери на висоті до 55 км над поверхнею[3][25].
Наукові інструменти[ред. | ред. код]
Очікується, що орбітальний апарат нестиме 100 кг наукових інструментів, виготовлених Індією та іншими країнами. Станом на грудень 2019 року, до попереднього списку потрапили 16 індійських та 7 міжнародних інструментів[26]. Деякі з них буде вибрано.
Індійські прилади[ред. | ред. код]
- Venus L та S-діапазони SAR
- VARTISS (ВЧ радар)
- VSEAM (коефіцієнт випромінювання поверхні)
- VTC (тепловізійна камера)
- VCMC (хмарний моніторинг)
- LIVE (датчик блискавки)
- ВАСП (спектрополяриметр)
- SPAV (сонячна затемнювальна фотометрія)
- NAVA (тепловізор Airglow)
- РАВІ (експеримент RO)*
- ETA (електронний аналізатор температури)
- RPA (аналізатор гальмівного потенціалу)
- Мас-спектрометр
- VISWAS (аналізатор плазми)*[27]
- VREM (радіаційне середовище)
- SSXS (сонячний м'який рентгенівський спектрометр)
- VIPER (детектор плазмових хвиль)
- VODEX (експеримент із пилом)
Міжнародні прилади[ред. | ред. код]
- Пристрої терагерцового діапазону для створення потужних радіолокаційних імпульсів. Запропоновано НАСА[28].
Два прилади зі списку — російські, обидва планують досліджувати атмосферу Венери . Виготовлені в ІКД РАН та в Московському фізико-технічному інституті:[29][26]
- VIRAL: спектрометричний комплекс, Інститут космічних досліджень, Москва та LATMOS, Франція[30].
- ІВОЛГА: спектрометр надвисокої роздільності на гетеродинному принципі для вивчення структури та динаміки мезосфери Венери.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Isro to join race to Venus, eyes 2024 orbiter launch // The Times of India, 5.5.2022
- ↑ а б в Mehta, Jatan (19 листопада 2020). India’s Shukrayaan orbiter to study Venus for over four years, launches in 2024. SpaceNews (амер.). Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ а б в Bagla, Pallava (21 листопада 2018). India seeks collaborators for a mission to Venus, the neglected planet. Science. doi:10.1126/science.aaw1484.
Astrophysicist Jacques Blamont, a former head of France’s National Center for Space Studies in Paris, several years ago proposed producing metallic balloons that could dip in and out of Venus’s hot atmosphere to study its chemistry. ISRO has adopted that idea, says Sivan, but will develop the balloon in-house. It will carry 10 kilograms of instruments and float down to 55 kilometers above the surface.
- ↑ а б в г Announcement of Opportunity (AO) for Space Based Experiments to Study Venus. ISRO.gov.in. 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
- ↑ Indian Mars and Venus missions: Science and exploration (PDF). cospar-assembly.org. 22 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 11 November 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
- ↑ Ranosa, Ted (July 2015). India Plans Mission To Venus Following Success Of Mars Orbiter. Tech Times. Процитовано 13 жовтня 2015.
- ↑ Nowakowski, Tomasz (липень 2015). India eyes possible mission to Venus. Spaceflight Insider. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2015.
- ↑ Isro to undertake the heaviest launch in December. DeccanChronicle.com. 23 липня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ Spaceflight, Meghan Bartels 2019-11-08T14:00:15Z. India Has a New Planetary Target in Mind: Venus. Space.com (англ.). Процитовано 9 листопада 2019.
- ↑ Annadurai, Mylswami. ISRO Space Physics: future missions (PDF). Raman Research Institute.
- ↑ India eyes a return to Mars and a first run at Venus. Pallava Bagla, Science Magazine. 17 February 2017
- ↑ Laxman, Srinivas (24 квітня 2017). Venus mission: Isro invites proposals for space experiments. The Times of India. Процитовано 9 жовтня 2017.
An Isro official told TOI that though it is an approved mission, the date of the launch is yet to be firmed up.
- ↑ а б India planning Venus mission. Srinivas Laxman, The Times of India. 17 лютого 2012
- ↑ Budget 2017: ISRO gets funds for 2nd Mars mission, maiden Venus venture. 12 лютого 2017. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ India eyes a return to Mars and a first run at Venus. ScienceMag.org. 17 лютого 2017. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ Department of Space, Annual Report 2016-17 (PDF). 22 лютого 2017. Архів оригіналу (PDF) за 18 March 2017. Процитовано 8 листопада 2018.
Both agencies have also agreed to conduct a joint experiment to study Venus atmosphere by collecting signals from JAXA’s Akatsuki mission by ISRO’s ground stations (IDSN).
- ↑ Initial results of the radio occultation experiment in the Venus orbiter mission Akatsuki (PDF). 2017. Архів оригіналу (PDF) за 8 November 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ Imamura, Takeshi (3 жовтня 2017). Initial performance of the radio occultation experiment in the Venus orbiter mission Akatsuki. Earth, Planets and Space. 69 (1). doi:10.1186/s40623-017-0722-3.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Announcement of Opportunity (AO) to international science community for Space-Based Experiments to Study Venus (PDF). ISRO.gov.in. 6 листопада 2018. Архів оригіналу (PDF) за 6 November 2018.
- ↑ ISRO invites foreign ‘riders’ to Venus. Madhumathi D.S., The Hindu. 11 November 2018.
- ↑ Narasimhan, T. E. (18 грудня 2018). Isro to go to Venus by 2023 after Mars success, human spaceflight plans. Business Standard India. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ ISRO’s Shukrayaan: India’s proposed Venus mission attracts international payload proposals. The Financial Express (амер.). 23 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ ISRO to work with its French counterpart for inter-planetary missions to Mars, Venus. India Times 16 квітня 2018.
- ↑ After Mars, ISRO plans Venus odyssey. deccanchronicle.com/ (англ.). 20 травня 2015. Процитовано 13 вересня 2017.
- ↑ India-France Joint Vision for Space Cooperation (New Delhi, 10 March 2018). www.mea.gov.in (англ.). Процитовано 21 листопада 2018.
3.6 Exploring the solar system and beyond: ISRO and CNES would work together on (i) autonomous navigation of rovers in Moon, Mars and other planets; (ii) aero braking technologies for planetary exploration; (iii) modeling of Mars and Venus atmosphere; and (iv) inflatable systems for Venus exploration. Both sides can embark on complex high technology space science and planetary exploration missions in future.
- ↑ а б в Shaji, Nigar (11 червня 2019). Venus Orbiter Mission to study surface, atmosphere and plasma environment (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 13 December 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- ↑ Swedish Institute of Space Physics return to Venus on Indian space mission – IRF (брит.). Процитовано 1 липня 2020.
- ↑ NASA may provide ISRO terahertz devices for its proposed orbiter to Venus [Архівовано 2019-10-23 у Wayback Machine.]. Web India 123. 30 November 2018.
- ↑ Российские научные приборы установят на индийский орбитальный аппарат. РИА Новости (рос.). 4 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ France-India Space Cooperation - Focus on Climate Science and Space Exploration. presse.cnes.fr. 30 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 September 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
