Жан-Філіп Рамо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан-Філіп Рамо
Attribué à Joseph Aved, Portrait de Jean-Philippe Rameau (vers 1728) - 001.jpg
Народився 25 вересня 1683(1683-09-25)
Діжон
Помер 12 вересня 1764(1764-09-12) (80 років)
Париж

Жан-Філі́п Рамо́ (фр. Jean-Philippe Rameau) (25 вересня 1683, Діжон — †12 вересня 1764, Париж) — французький оперний композитор пізнього бароко, нині більше відомий як автор творів для клавесину та видатний музичний теоретик.

Біографія[ред.ред. код]

Про молоді роки життя композитора відомо дуже мало. Рамо було майже п'ятдесят, коли він взявся за оперну кар'єру, яка принесла йому гучну славу.

Батько Рамо грав на органі впродовж 42 років в багатьох церквах Діжону. Мати була дочкою нотаріуса. Сім'я мала 12 дітей, Жан-Філіп був сьомою дитиною. Хлопець почав вчитися музики раніше, ніж писати та читати. Освіту здобув в єзуїтській колегії, але був поганим учнем і залишив школу.

У 18 років, вирішивши стати музикантом, Жан-Філіп вирушив до Італії, але не дістався далі Мілану. В наступні роки він був органістом у багатьох містах центральної Франції: Авіньйоні, Клермонті, Діжоні та Ліоні. Тоді Рамо вперше відвідав Париж. Схоже, столиця не вразила уяву провінційного органіста, хоча тут він опублікував свою ранню книжку «Premier livre de pièces de clavecin» (1706), яка показала вплив на Рамо Луїса Марчанда, відомого на той час органіста, грою якого захоплювався молодий музикант.

Повернувшись до Клермонту в 1715 році, Рамо необдумано підписав контракт соборного органіста терміном на 29 років. Тут він почав розробляти власну теорію музичної гармонії. Робота Рамо виявилася настільки плідною, що навіть у багатьох підручниках XX ст. використовували основи його теорії. Опублікована в 1722 р. книжка «Трактат Гармонії», справила на всіх велике враження і принесла Рамо славу. У 1726 р. було видано не менш впливовий твір «Нова музична теорія». У 1724 і 1729 він також опублікував багато творів для клавесину.

Рамо почав створювати музику для театру, коли письменник Алексіс Пайрон запросив його писати музику для своїх популярних комічних п'єс.

У 1733 р. Рамо опублікував свою першу важливу оперу — це була лірична трагедія «Hippolyte et Aricie». Зразу після публікації цю оперу стали розглядати як найкращу оперу після смерті Люллі, яка була створена у Франції. Але слухачі розділилися на дві групи — ті, хто підтримували оперу і ті, хто ні. Деякі, в тому числі композитор Андре Кампра підкреслювали новизну та багатство винаходу; інші вважали ці гармонійні нововведення безладними та бачили в цьому наступ на музичні традиції Франції.

Рамо…

Сімейне життя[ред.ред. код]

Рамо був високий і дуже худий, з довгими ногами. Він мав грубий голос. У 1726 р. Рамо одружився з 19-річною Марією-Луїзою Манґо (Marie-Louise Mangot), яка була родом з Ліону, непоганою співачкою та музиканткою. Пара мала четверо дітей і шлюб був щасливим. Наймолодша донька народилася в 1744 році, коли Рамо мав 61 рік.

Противники його музичних теорій звинувачували Рамо у скупості, хоч це була радше ощадливість, пов’язана з малими і не завжди гарантованими прибутками. Відомо, що він допомагав своєму племінникові Жанові-Франсуа, коли той приїхав до Парижа. Сім’я проживала у різних містах Франції: Авіньйоні, можливо, Монпельє, Клермон-Феррані, Парижі, Діжоні, Ліоні, знову Клермон- Феррані і знову Парижі. Навіть у столиці, він часто змінював місце проживання: rue des Petits-Champs (1726), rue des Deux-Boules (1727), rue de Richelieu (1731), rue du Chantre (1732), rue des Bons-Enfants (1733), rue Saint-Thomas du Louvre (1744), rue Saint-Honoré (1745), rue de Richelieu chez la Pouplinière (1746), і, нарешті , знову rue des Bons-Enfants (1752). Причина цих переїздів невідома.

Достаток прийшов до нього пізніше, з успіхом його опер і призначенням пенсії королем за кілька місяців до його смерті. Він був навіть посвячений у лицарі і став кавалером ордену св. Михайла (Ordre de Saint-Michel). Але не змінив способу життя, зберігаючи свій старий одяг, старі меблі у квартирі на вулиці rue des Bons-Enfants, де він до своєї смерті разом з дружиною і сином займав десять кімнат, мав клавесин з однією клавіатурою у досить поганому стані, однак, пізніше серед його речей був знайдений гаманець, у якому знайшли 1691 луїдор.

Див. також[ред.ред. код]

  • 4734 Рамо - астероїд, названий на честь композитора[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]