Забруднення пластиковими гранулами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забруднення пластиковими гранулами
Нурдли на пляжі на південному заході Франції, 2011 рік

Забруднення пластиковими гранулами — морського сміття, що походить від частинок пластику, які повсюдно використовуються для виробництва великомасштабного пластику. У контексті забруднення пластиком ці передсерійні пластикові гранули широко відомі як «нурдли».[1] Цей мікропластик створюється окремо від використовуваного пластику, для формування якого він розплавляється, і втрата гранул може статися як на етапі виробництва, так і на етапі транспортування.[2] Викидаючись у відкрите середовище, вони створюють стійке забруднення як в океанах, так і на пляжах.[3] Вважається, що близько 230 000 тонн нурдлів щорічно осідає в океанах, де їх часто приймають за їжу морські птахи, риби та інші дикі тварини.[1] Через їхні невеликі розміри їх, як відомо, важко прибрати з пляжів та інших місць.[4]

Опис[ред. | ред. код]

Нурдли є другим за величиною джерелом мікропластику в океані.[5] Приблизно 27 мільйонів тонн (60 мільярдів фунтів стерлінгів) щорічно виробляється в Сполучених Штатах. Один фунт гранульованого HDPE містить приблизно 25 000 гофр (приблизно 20 мг на гомілку). Зазвичай їм менше 5 mm (0,20 in) в діаметрі.[6] Вважається, що в океанах щорічно відкладається близько 230 000 тонн нурдлів.[4]

Жменя нурдлів, висипана з поїзда в Пайнвіллі, Луїзіана, США

Гранули пластикової смоли класифікуються як первинний мікропластик, тобто вони були навмисно виготовлені розмірами від 1 до 5 мм у діаметрі (тоді як вторинний мікропластик створюється шляхом фотодеградації та вивітрювання більших шматків пластику, таких як пляшки з водою та рибальські сітки).[7][8] Первинний мікропластик становить від 15 % до 31 % зростаючого обсягу забруднення морського середовища мікропластиком, що пов'язано з корпоративним розширенням великомасштабного виробництва пластику.[8] Подібно до мікрогранул, пластикові гранули, що виготовляються на етапі попереднього виробництва, можуть потрапляти безпосередньо в навколишнє середовище як форма первинного мікропластикового забруднення.[8] Оскільки виробляється більше пластику, більше пластикових гранул осідає у водних шляхах.[9]

Дослідження на підприємстві з виробництва поліетилену в Швеції показало, що від 3 до 36 мільйонів пластикових гранул щорічно потрапляє в навколишнє середовище з виробничих місць.[10] Ці нурдли розливаються під час транспортування та виробництва, і через неадекватні запобіжні заходи та правила мільйони гранул пластику потрапляють у найближчі водні шляхи та, зрештою, в океан.[10]

Вплив на навколишнє середовище[ред. | ред. код]

Нурдли є основним джерелом морського сміття. Під час тримісячного дослідження пляжів округу Орандж дослідники виявили, що вони є найпоширенішим забруднювачем пляжу.[11] Згідно з дослідженням 2019 року, грудки на пляжах для купання в Східному Лотіані, Шотландія, були вкриті біоплівками кишкової палички та вібріоном.[12][13]

Водні нурдли можуть бути або сировиною для виробництва пластику, або більшими шматками пластику.[14] Основним зосередженням пластику може бути Велика тихоокеанська сміттєва пляма, зростаюча колекція морського сміття, відома високою концентрацією пластикового сміття.

Нурдли, які потрапляють у водні шляхи чи океани в процесі виробництва пластику, стали значним джерелом забруднення океану та пляжу пластиком. Забруднення пластиковими гранулами, яке спостерігалося в ході досліджень, в основному виявляється в осадових породах і на пляжах і, як правило, є поліетиленом або поліпропіленом, двома основними пластиковими полімерами, що містяться в забрудненні мікропластиком.[15]

У травному тракті різних морських істот часто виявляли нурдли, які спричиняли фізіологічну шкоду через вимивання пластифікаторів, таких як фталати. Нурдли можуть нести два типи мікрозабруднювачів у морському середовищі: рідні пластикові добавки та гідрофобні забруднювачі, поглинені з морської води. Наприклад, було виявлено, що концентрація ПХБ і ДДЕ в нурдлах, зібраних у прибережних водах Японії, досягає 1 у мільйони разів вище, ніж рівні, виявлені в навколишній морській воді.[16]

Пластикові мікрокульки, які використовуються в косметичних відлущувальних продуктах, також містяться у воді.

Мікропластик[ред. | ред. код]

Наночастинки пластику зараз широко визнані значною та постійно зростаючою небезпекою у водному та ґрунтовому середовищах. Ці частинки, визначені як пластик розміром 1000 нм у своєму найбільшому розмірі, потрапляють у навколишнє середовище як у вигляді первинних продуктів, так і через розкладання більших пластикових відходів. Вони мають потенціал бути дуже мобільними, враховуючи їхній невеликий розмір, що викликає занепокоєння щодо їх глобального поширення. Крім того, наночастинки пластику здатні адсорбувати різноманітні інші забруднювачі, включаючи важкі метали, фармацевтичні препарати та пестициди, і, таким чином, можуть збільшити рухливість цих шкідливих матеріалів.[17]

Вплив на здоров'я людини[ред. | ред. код]

Негативний вплив на здоров'я людини впливом забруднення пластиком включає порушення різних біохімічних та гормональних механізмів, зокрема через вплив таких речовин як фталати[18][19][20][21][22], Бісфенол А (BPA)[22][23][24][25][26] та Бісфенол S (BPS)[27].

Інциденти[ред. | ред. код]

2012 рік[ред. | ред. код]

Очищення узбережжя затоки Сан-Франциско від численних розливів.[28]

У Гонконзі після того, як 24 липня 2012 року тайфун «Вісенте» наніс удари, деякі контейнери, що належали китайському нафтовому гіганту Sinopec, які перевозили понад 150 тонн пластикових гранул, були винесені в море, викинувшись на південне узбережжя Гонконгу, наприклад Shek O, Cheung Chau, Ma Wan і Lamma Island. Незважаючи на те, що нурдли самі по собі не є токсичними або небезпечними, згідно з Sinopec,[29] розлив порушив морське життя і приписується вбивству запасів риби на рибних фермах.[30]

2017 рік[ред. | ред. код]

Розлив близько двох мільярдів кубиків (49 тонн) із транспортного контейнера в гавані Дурбану вимагав тривалих зусиль з очищення.[31] Ці нурдли також були помічені, коли їх викинуло на берег у Західній Австралії.[32]

Велике полювання на нурдли, яке відбулося 2–5 червня 2017 року у Великій Британії, привернуло увагу до проблеми забруднення пластиковими гранулами. Програма, започаткована шотландською екологічною благодійною організацією Fidra, збирала інформацію про нурдли від громадян з усього регіону, використовуючи спільні фотографії, щоб краще зрозуміти структуру забруднення пляжів Великій Британії.[33] Полювання на нурдли, проведене на початку 2017 року, показало, що 73 % пляжів Великої Британії були забруднені нурдлами.[34]

2018 рік[ред. | ред. код]

Аварія напіввантажівки призвела до викиду яскраво-блакитних нурдлів у Поконо-Крік і водні шляхи долини Ліхай, штат Пенсильванія.[35]

2020 рік[ред. | ред. код]

Під час грози 20 серпня 40-foot (12 m) транспортний контейнер з 25 тоннами зерна, що прибув з Азії, впав з судна CMA CGM Bianca в річку Міссісіпі в Новому Орлеані. Офіційного прибирання не проводилося. Розливи небезпечних матеріалів знаходяться в юрисдикції берегової охорони, але нурдли не класифікуються як небезпечні матеріали. У Департаменті якості навколишнього середовища не знають, хто відповідальний за очищення розливу.[36]

2021 рік[ред. | ред. код]

2 червня 2021 року вантажне судно X-Press Pearl затонуло біля узбережжя Шрі-Ланки, виливши хімікати та мікропластикові горілки та спричинивши найгіршу екологічну катастрофу в історії країни.[37]

2023 рік[ред. | ред. код]

У січні 2023 року уряд Франції оголосив, що буде вживати судових заходів проти «невідомих осіб» у відповідь на масштабне забруднення пластиковими гранулами вздовж узбережжя Бретані, яке, ймовірно, сталося через загублені в Атлантичному океані транспортні контейнери.[4]

Поточний прогрес і рішення[ред. | ред. код]

З 300 мільйонів тонн пластику, що виробляється щороку, понад 14 мільйонів тонн потрапляє в океан, і виробництво пластику продовжує зростати.[38] Морське сміття в цілому створює екологічну загрозу для морських екосистем, і політичні рішення мають вирішальне значення для покращення стану океану.[38]

  • Пластмасова промисловість відреагувала на підвищений інтерес і занепокоєння щодо втрат пластикових гранул і джерел забруднення. Операція Clean Sweep була створена SPI: Торговою асоціацією промисловості пластмас у 2001 році та до неї приєдналася Американська хімічна рада з метою нульових втрат гранул для виробників пластмас.[39] Ця програма добровільного управління надає своїм учасникам посібник, який допоможе їм зменшити втрати пелет на власних підприємствах, а також забезпечує необхідне навчання.[40][41] Однак програма не вимагає від компаній зберігати або повідомляти будь-які дані про втрату пелет.[42]
  • У 2007 році Каліфорнія прийняла AB 258, який встановив заходи, яких повинні були дотримуватися виробники пластику під час виробництва та транспортування пластикових гранул.[43] Цей запобіжний захід включає перевірки персоналом регіонального та державного водного управління та контроль за впорядкованим виробництвом і транспортуванням попереднього виробництва пластику, щоб мінімізувати кількість розливів гранул пластикової смоли.[44]
  • У 2008 році в Каліфорнії було прийнято «закон про нурдли», який «конкретно називає пластикові гранули, виготовлені перед виробництвом (нурдли), забруднювачами».[45]
  • У 2015 році було прийнято Закон про воду без мікрогранул, який забороняє виробництво та розповсюдження первинних пластикових мікрокульок для косметичної продукції.[46] Ця заборона зменшить кількість пластикових гранул, які потрапляють в океани, запобігаючи використанню частинок мікрочастинок у косметичних засобах для догляду.[46]

Дії для формування обізнаності[ред. | ред. код]

11 квітня 2013 року, щоб привернути увагу, художниця Марія Крістіна Фінуччі заснувала в ЮНЕСКО державу «Сміттєві плями»[47] в Парижі на чолі з генеральним директором Іриною Боковою. Це перший із серії заходів під патронатом ЮНЕСКО та Міністерства навколишнього середовища Італії.[48]

Great Nurdle Hunt — громадський науковий проєкт, який визначає глобальне забруднення пластиковими гранулами.[49] Зібрані дані використовуються для активної взаємодії з промисловістю та політиками для розробки рішень для запобігання подальшому забрудненню гранулами.

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б McVeigh, Karen (29 листопада 2021). Nurdles: the worst toxic waste you've probably never heard of. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2022.
  2. ↑ What's resin pellet? :: International Pellet Watch. www.pelletwatch.org (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 30 листопада 2017.
  3. ↑ Hammer, Jort; Kraak, Michiel H. S.; Parsons, John R. (2012). Reviews of Environmental Contamination and Toxicology. Reviews of Environmental Contamination and Toxicology (англ.). Т. 220. Springer, New York, NY. с. 1—44. doi:10.1007/978-1-4614-3414-6_1. ISBN 9781461434139. PMID 22610295.
  4. ↑ а б в Willsher, Kim (23 січня 2023). France to take legal action over ‘nightmare’ plastic pellet spill. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2023.
  5. ↑ Kunz, Alexander; Walther, Bruno A.; Löwemark, Ludvig; Lee, Yao-Chang (15 жовтня 2016). Distribution and quantity of microplastic on sandy beaches along the northern coast of Taiwan. Marine Pollution Bulletin (англ.). 111 (1): 126—135. doi:10.1016/j.marpolbul.2016.07.022. ISSN 0025-326X. PMID 27449830.
  6. ↑ What's a nurdle?. 7 листопада 2006. Архів оригіналу за 7 грудня 2009. Процитовано 21 грудня 2009.
  7. ↑ GESAMP (2015). «Sources, fate and effects of microplastics in the marine environment: a global assessment» (Kershaw, P. J., ed.). (IMO/FAO/UNESCO-IOC/UNIDO/WMO/IAEA/UN/UNEP/UNDP Joint Group of Experts on the Scientific Aspects of Marine Environmental Protection). Rep. Stud. GESAMP No. 90, 96 p.
  8. ↑ а б в Kavitha, R; Akshaya, T; Aarthi, Arul (April 2020). Microplastics and Its Impacts (PDF). International Research Journal of Engineering and Technology (IRJET). 07 (4): 4259—4265.
  9. ↑ Turra, Alexander; Manzano, Aruanã B.; Dias, Rodolfo Jasão S.; Mahiques, Michel M.; Barbosa, Lucas; Balthazar-Silva, Danilo; Moreira, Fabiana T. (27 березня 2015). Three-dimensional distribution of plastic pellets in sandy beaches: shifting paradigms. Scientific Reports (англ.). 4 (1): 4435. doi:10.1038/srep04435. ISSN 2045-2322. PMC 3967197. PMID 24670631.
  10. ↑ а б Karlsson, Therese M.; Arneborg, Lars; Broström, Göran; Almroth, Bethanie Carney; Gipperth, Lena; Hassellöv, Martin (10 лютого 2018). The unaccountability case of plastic pellet pollution. Marine Pollution Bulletin (англ.). 129 (1): 52—60. doi:10.1016/j.marpolbul.2018.01.041 — через ScienceDirect.
  11. ↑ Moore, Charles (2002). A comparison of neustonic plastic and zooplankton abundance in southern California's coastal waters and elsewhere in the North Pacific. Algalita Marine Research Foundation. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 7 лютого 2008.
  12. ↑ Gwinnett, Claire (17 лютого 2019). The major source of plastic pollution you've probably never heard of. Fast Company (амер.). Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  13. ↑ Rodrigues, Alyssa та ін. (2019). Colonisation of plastic pellets (nurdles) by E. coli at public bathing beaches (PDF). Marine Pollution Bulletin. 139: 376—380. doi:10.1016/j.marpolbul.2019.01.011. PMID 30686440. Архів (PDF) оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  14. ↑ Ayre, Maggie (7 грудня 2006). Plastics 'poisoning world's seas'. BBC Online. BBC News. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2008.
  15. ↑ GESAMP (2015). «Sources, fate and effects of microplastics in the marine environment: a global assessment» (Kershaw, P. J., ed.). (IMO/FAO/UNESCO-IOC/UNIDO/WMO/IAEA/UN/UNEP/UNDP Joint Group of Experts on the Scientific Aspects of Marine Environmental Protection). Rep. Stud. GESAMP No. 90, 96 p.2007, chapter 9, ISBN 978-0-312-34729-1
  16. ↑ Mato Y: «Plastic resin pellets as a transport medium for toxic chemicals in the marine environment», «Environmental Science & Technology» 35(2), pages 318—324, 2001
  17. ↑ Brewer, Aaron; Dror, Ishai; Berkowitz, Brian (8 січня 2021). The Mobility of Plastic Nanoparticles in Aqueous and Soil Environments: A Critical Review. ACS ES&T Water (англ.). Т. 1, № 1. с. 48—57. doi:10.1021/acsestwater.0c00130. ISSN 2690-0637. Процитовано 7 серпня 2023.
  18. ↑ Chen, Chung-Hsing; Jiang, Shih Sheng; Chang, I-Shou; Wen, Hui-Ju; Sun, Chien-Wen; Wang, Shu-Li (1 квітня 2018). Association between fetal exposure to phthalate endocrine disruptor and genome-wide DNA methylation at birth. Environmental Research (англ.). Т. 162. с. 261—270. doi:10.1016/j.envres.2018.01.009. ISSN 0013-9351. Процитовано 6 серпня 2023.
  19. ↑ Dutta, Sudipta; Haggerty, Diana K.; Rappolee, Daniel A.; Ruden, Douglas M. (2020). Phthalate Exposure and Long-Term Epigenomic Consequences: A Review. Frontiers in Genetics. Т. 11. doi:10.3389/fgene.2020.00405. ISSN 1664-8021. PMC 7218126. PMID 32435260. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  20. ↑ Wang, Yu; Zhu, Hongkai; Kannan, Kurunthachalam (5 квітня 2019). A Review of Biomonitoring of Phthalate Exposures. Toxics (англ.). Т. 7, № 2. с. 21. doi:10.3390/toxics7020021. ISSN 2305-6304. PMC 6630674. PMID 30959800. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  21. ↑ Wang, Yufei; Qian, Haifeng (2021-05). Phthalates and Their Impacts on Human Health. Healthcare (англ.). Т. 9, № 5. с. 603. doi:10.3390/healthcare9050603. ISSN 2227-9032. PMC 8157593. PMID 34069956. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  22. ↑ а б Liu, Ge; Cai, Wei; Liu, Huan; Jiang, Haihong; Bi, Yongyi; Wang, Hong (1 березня 2021). The Association of Bisphenol A and Phthalates with Risk of Breast Cancer: A Meta-Analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 18, № 5. с. 2375. doi:10.3390/ijerph18052375. ISSN 1660-4601. PMC 7967730. PMID 33804363. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. ↑ Hunt, Patricia A.; Lawson, Crystal; Gieske, Mary; Murdoch, Brenda; Smith, Helen; Marre, Alyssa; Hassold, Terry; VandeVoort, Catherine A. (23 жовтня 2012). Bisphenol A alters early oogenesis and follicle formation in the fetal ovary of the rhesus monkey. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 109, № 43. с. 17525—17530. doi:10.1073/pnas.1207854109. ISSN 0027-8424. PMC 3491481. PMID 23012422. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  24. ↑ Canada, Public Health Agency of (13 грудня 2017). Urinary bisphenol A and obesity in adults: results from the Canadian Health Measures Survey. www.canada.ca. doi:10.24095/hpcdp.37.12.02. PMC 5765817. PMID 29236378. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  25. ↑ Almeida, Susana; Raposo, António; Almeida-González, Maira; Carrascosa, Conrado (2018-11). Bisphenol A: Food Exposure and Impact on Human Health: Bisphenol A and human health effect…. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety (англ.). Т. 17, № 6. с. 1503—1517. doi:10.1111/1541-4337.12388. Процитовано 6 серпня 2023.
  26. ↑ Hwang, Semi; Lim, Jung-eun; Choi, Yoonjeong; Jee, Sun Ha (6 листопада 2018). Bisphenol A exposure and type 2 diabetes mellitus risk: a meta-analysis. BMC Endocrine Disorders. Т. 18, № 1. с. 81. doi:10.1186/s12902-018-0310-y. ISSN 1472-6823. PMC 6219165. PMID 30400886. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ Thoene, Michael; Dzika, Ewa; Gonkowski, Slawomir; Wojtkiewicz, Joanna (2020-02). Bisphenol S in Food Causes Hormonal and Obesogenic Effects Comparable to or Worse than Bisphenol A: A Literature Review. Nutrients (англ.). Т. 12, № 2. с. 532. doi:10.3390/nu12020532. ISSN 2072-6643. PMC 7071457. PMID 32092919. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. ↑ Freese, Alicia. Nurdles a big problem in coastal cleanup. Bay Nature (амер.). Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  29. ↑ Hong Kong government criticized over plastic spill on beaches. Reuters. 5 серпня 2012. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  30. ↑ Sinopec pledges help to clear Hong Kong plastic spill. TheGuardian.com. 9 серпня 2012. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2012.
  31. ↑ Nurdles KZN, SA. Project Duration: Long Term. Coast KZN. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  32. ↑ The Great Nurdle Disaster: What to do if you find nurdles. Two Oceans Aquarium Cape Town, South Africa. 2 листопада 2018. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  33. ↑ The Great European Nurdle Hunt (PDF). Nurdle Free Oceans. Архів (PDF) оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 30 листопада 2017.
  34. ↑ Association, Press (17 лютого 2017). Tiny plastic pellets found on 73% of UK beaches. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 30 листопада 2017.
  35. ↑ Thompson, Carol. Thousands of plastic pellets have spilled into waterways in Poconos: 'This is going to be extremely challenging'. The Morning Call (амер.). Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  36. ↑ Baurick, Tristan. No cleanup planned as millions of plastic pellets wash up along Mississippi River and flow to the Gulf. NOLA.com (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020. The 1,100-foot-long ship, which flies under the flag of Malta, had traveled from China and South Korea
  37. ↑ Sri Lanka faces disaster as burning ship spills chemicals on beaches. the Guardian (англ.). 31 травня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  38. ↑ а б Marine plastic pollution. IUCN (англ.). 25 травня 2018. Процитовано 27 травня 2022.
  39. ↑ Operation Clean Sweep Celebrates 25 Years | In The Hopper: SPI's Business Blog. In The Hopper: SPI's Business Blog. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2017.
  40. ↑ OCS Program Manual – Operation Clean Sweep. Operation Clean Sweep (амер.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 30 листопада 2017.
  41. ↑ Entwistle, Abigail (11 квітня 2018). Why the fuss about nurdles?. phys.org (en-us) . Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  42. ↑ Sullivan, Laura (22 грудня 2020). Gas, Oil Companies Like Chevron Phillips Have A Plastic Pellet Problem. npr.org (en-us) . Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  43. ↑ Maruf, M (2019). Indonesia Response and Recent Development of Law and Policy in Addressing Marine Plastic Litter. Journal of Indonesian Legal Studies. 4 (2): 167—188. doi:10.15294/jils.v4i2.34757.
  44. ↑ State Water Resources Control Board. www.waterboards.ca.gov. Процитовано 27 травня 2022.
  45. ↑ Westervelt, Amy (27 березня 2015). It's taken seven years, but California is finally cleaning up microbead pollution. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  46. ↑ а б McDevitt, Jason P.; Criddle, Craig S.; Morse, Molly; Hale, Robert C.; Bott, Charles B.; Rochman, Chelsea M. (20 червня 2017). Addressing the Issue of Microplastics in the Wake of the Microbead-Free Waters Act—A New Standard Can Facilitate Improved Policy. Environmental Science & Technology (англ.). 51 (12): 6611—6617. Bibcode:2017EnST...51.6611M. doi:10.1021/acs.est.6b05812. ISSN 0013-936X. PMID 28505424.
  47. ↑ The garbage patch territory turns into a new state – United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. unesco.org. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 27 квітня 2015.
  48. ↑ Rifiuti Diventano Stato, Unesco Riconosce 'Garbage Patch' | Siti - Patrimonio Italiano Unesco. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014.
  49. ↑ The Great Nurdle Hunt, Reducing plastic pellet pollution at sea. Nurdles (en-gb) . Процитовано 27 травня 2022.

Подальше читання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Забруднення_пластиковими_гранулами&oldid=41818804