Західна Австралія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Західна Австралія
англ. Western Australia
Coat of Arms of Western Australia.svg Flag of Western Australia.svg
Герб Прапор
Western Australia in Australia.svg
Інші штати та території Австралії
Столиця Перт
Країна Австралія Австралія
Населення
 - повне 2 517 200[1]
 - густота 0.95 особи/км²
Площа
 - повна 2 645 615 км²
 -% води 4.37%
Висота
 - максимальна 1 249 м (гора Мехаррі)
Часовий пояс UTC+8
ВВП $252 999 млн
 - на душу населення $102 232
Веб-сторінка wa.gov.au
ISO 3166-2 AU-WA

Західна Австралія (англ. Western Australia) — штат, що займає всю західну третину Австралії. Він межує з Індійським океаном на півночі та заході, Великою Австралійською затокою та Південним океаном на півдні, Північною територією на північному сході та Південною Австралією на південному сході. Західна Австралія є найбільшим штатом в Австралії з загальною земельною площею у 2 529 875 квадратних кілометрів, а також другою за величиною адміністративною одиницею першого рівня у світі, однак значна її частина є малонаселеною. Населення штату становить близько 2.5 мільйони людей (близько 11% від загального населення країни[1]) і 92% з населення штату живе в південно-західному куті штату.

Першим європейцем, що відвідав Західну Австралію був голландський дослідник Дірк Хартог, який відвідав узбережжя Західної Австралії в 1616 році. Британці встановили військовий форпост біля сучасного Олбані в 1826 році, після чого була заснована колонія Суон-Рівер та столиця Перт в 1829 році.

Західна Австралія досягла самоврядування в 1890 році, а потім з іншими британськими колоніями Австралії в 1901 році. Сьогодні в Західній Австралії економіка переважно покладається на гірничодобувну промисловість, сільське господарство та туризм. На штат припадає 46% експорту Австралії.[2] Західна Австралія є другим за величиною виробником залізної руди в світі.

Географія[ред.ред. код]

Західна Австралія обмежена на сході 129-им меридіаном східної довготи від Грінвіча, який визначає кордон з Південною Австраліэю та Північною територією, і межує з Індійським океаном на заході та півночі. Міжнародна гідрографічна організація (МГО) позначає водойму на південь від континенту як частину Індійського океану, хоча в Австралії вона офіційно оголошена як Південний океан.[3]

Загальна довжина східного кордону штату — 1862 км.[4] Протяжність берегової лінії 20781 км, в тому числі 7892 км острівної берегової лінії.[5] Загальна земельна площа, займана штатом — 2.5 млн. км2.[6]

Природнича історія[ред.ред. код]

Геологія[ред.ред. код]

Західно-австралійські міста, містечка, поселення та дорожня мережа.

Велика частина Західної Австралії складається з дуже старих кратонів Їлґарн та Пілбара, які злилися з плато Декан Індії, Мадагаскаром та кратонами Карру і Зімбабве Південної Африки в часи архейського еону, сформувавши континент Ур, один з найстаріших суперконтинентів на Землі (3-3.2  мільярда років тому).

Більша частина території штату — низьке плато з середньою висотою близько 400 м, дуже низький рельєф, і відсутнє поверхневе водовідведення.

Історія[ред.ред. код]

Недовго проіснувала перше поселення Кінг Джордж Саунд 1826, штат утворений у Перті в 1829 капітаном Джеймсом Стерлінгом (1791–1865), самоврядування отримане в 1890, статус штату в 1901.

Населення[ред.ред. код]

Столиця Західної Австралії та найбільше місто, Перт. Його агломерація є домом для 75% населення штату.
Приріст населення штату у 1829–2008.
Розподіл населення Західної Австралії.

Європейці почали прибувати на постійне проживання в 1826 році, коли Олбані було взято під контроль Великої Британії, щоб попередити французькі претензії на західну третину континенту. Перт був заснований як колонія Суон-Рівер в 1829 британськими та ірландськими переселенцями. В 1890-х, міжштатні міграції внаслідок видобувного буму в регіоні Ґолдфілдс призвели до різкого приросту населення.

Західна Австралія не отримала значних потоків мігрантів з Великої Британії, Ірландії чи інших регонів Британської імперії, однак на початку 20 століття були створені проекти, які заохочували фермерів до міграції в західну третину Австралії.

Під керівництвом мігрантів з Британських островів, населення Західної Австралії розвивалося швидшими темпами протягом ХХ століття, ніж це було раніше. Західна Австралія прийняла велику кількість італійців, хорватів та македонців після Другої світової війни. Незважаючи на це, Велика Британія внесла найбільше число мігрантів донині, і Західна Австралія — особливо Перт — має найвищий відсоток населення британського походження ніж будь-який інший штат: 10,6% в 2006, порівняно з середнім значенням по країні 5,3%.

З точки зору етнічної приналежності, дані перепису 2001 року показують, що 77,5% населення Західної Австралії має європейське походження: найчисленнішою групою були англійці, що становить 733 783 осіб (32.7%), потім австралійці — 624 259 осіб (27.8%), ірландці — 171 ,667 (7.6%), італійці — 96 721 (4.3%), шотландці — 62 781 (2.8%), німці — 51 672 (2.3%) і китайці — 48 894 (2.2%). Налічувалося 58 496 корінних австралійців в Західній Австралії в 2001, які становили 3,1% населення.

З точки зору місця народження, відповідно до перепису 2006 року[7] 27,1% населення народилися за кордоном — вище, ніж в середньому по Австралії 22,2%. 8,9% західних австралійців народилися в Англії, 2,4% в Новій Зеландії, 1,2% в Шотландії, 1,1% в Південній Африці, і 1,1% в Італії.

Агломерація Перта становила 1.55 мільйонів осіб у 2007 році (75%). Інші важливі населені пункти: Мандура (78 612), Банбері (32 499), Джеральдтон (31 553), Калгурлі (28 242), Олбані (25 196), Брум (14 436) і Порт-Гедленд(14000).[8]

Господарство[ред.ред. код]

Основна галузь господарства — екстенсивне вівчарство (15,7 млн голів, 1958). В більш зволожених пд.-зх. районах — посіви зернових, картоплі, тютюну. Садівництво і виноградарство.

Виробництво: пшениця, свіжі і сушені фрукти, м'ясо і молочні продукти.

Природний газ (на північно-західному шельфі) і нафта (басейн Каннінг), залізо (Пілбара), мідь, нікель, уран, золото, алмази, срібла, вугілля, свинцевих руд, марганцю, піриту, азбесту.

Чорна металургія, судно- та автомобілебудування, деревообробна промисловість.

Промислові центри: Перт, Фрімантл, Калгурлі. 8,2 тис. км залізниць. Основний порт — Фрімантл, Банбері, Джеральдтон, Калгурлі-Боулдер, Албані.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б http://www.abs.gov.au/AUSSTATS/abs@.nsf/mf/3101.0
  2. Curran, Enda (21 February 2012). «Western Australia Plans Sovereign Wealth Fund». The Wall Street Journal. Процитовано 15 March 2012. 
  3. IHO Limit of Oceans and Seas[недійсне посилання] and Article
  4. «State And Territory Borders». Geoscience Australia. 11 September 2007. Архів оригіналу за 28 November 2007. Процитовано 25 September 2008. 
  5. «Coastline Lengths». Geoscience Australia. 18 November 2010. Процитовано 21 January 2011. 
  6. «Area of States and Territories». Geoscience Australia. 31 August 2005. Архів оригіналу за 30 July 2008. Процитовано 25 September 2008. 
  7. «2006 Census QuickStats: Western Australia, October 2007». Censusdata.abs.gov.au. Процитовано 14 June 2010. 
  8. «Estimated Resident Population, WA». ABS. 31 March 2008. Процитовано 16 September 2008. 

Література[ред.ред. код]