Кишкова паличка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кишкова паличка
EscherichiaColi NIAID.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Proteobacteria
Клас: Gamma Proteobacteria
Ряд: Enterobacteriales
Родина: Enterobacteriaceae
Рід: Escherichia
Вид: Кишечна паличка
Біноміальна назва
Escherichia coli
T. Escherich, 1885
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 562
Низько-температурний електронний мікрознімок кластера бактерії E. coli, збільшеного у 10 000 разів. Кожна індивідуальна бактерія — паличка на знімці.

Кишкова паличка (Escherichia coli, звичайно скорочується до E. coli, від лат. coli — «кишкова») — відкрита німецьким педіатром і мікробіологом Теодором Ешеріхом (нім. Theodor Escherich) — один з головних видів бактерій, що живуть в нижньому кишечнику ссавців, загалом відомих як флора кишечника. Деякі зразки також були знайдені на краю гарячих джерел. Кілька сотень штамів бактерій E. coli можуть викликати хворобу у людей[1]. Присутність цих видів на поверхні водойм — загальний індикатор забруднення води фекаліями. Назва родини, до якої належить E.coli (Enterobacteriaceae) посилається на кишечник і часто також на фекалії. E.coli — найпоширеніша бактерія в лабораторних дослідженнях і зазвичай використовується як модельний організм для вивчення всіх бактерій взагалі.

Число індивідуальних бактерій E.coli в фекаліях, що одна людина виділяє за день, може бути від 100 млрд до 10 трлн. Всі різні види фекальних (coli) бактерій, і всі пов'язані з ними бактерії, що живуть у ґрунті та гниючих рослинах, наприклад, Aerogenes enterobacter, групуються разом під назвою колідоподібних (coliform). Всі представники колідоподібних бактерій аеробні або факультативно анаеробні, не формуючі спор, грам-негативні, паличковидні бактерії, що ферментують лактозу з виділенням газу в межах 48 годин при температурі 35 °C. У тілі, цей газ випускається як метеоризм. Клітини E. coli паличковидні, 1-2 µм завдовжки і 0.1-0.5 µм в діаметрі.

Як більшість грам-негативних бактерій, E.coli не в змозі формувати спори. Тому, обробка, яка вбиває всі активні бактерії, наприклад пастеризація або кип'ятіння, ефективні для знищення цих бактерій, без необхідності суворіших методів стерилізації щоб вбити спори. В результаті адаптації до кишечників ссавців, E.coli краще всього ростуть при температурах характерних до температури тіла цих тварин, а не температурах ґрунтів та інших природних середовищ.

Штами[ред.ред. код]

Модель послідовного бінарного розподілу E. coli

Штам — це сукупність особин всередині виду, яка має властивості, відмінні від властивостей інших особин. Часто такі відмінності можуть бути виявлені тільки на молекулярному рівні, проте, мають ефект на фізіологію бактерії або життєвий цикл. Різні штами E. coli часто специфічні до певних господарів, що робить можливим визначення джерела фекального зараження в зразках. Наприклад, якщо відомо, які штами E. coli представлені в зразку води, можна визначити джерело зараження, наприклад, людина, інший ссавець чи птах.

Нові штами E. coli з'являються в результаті мутацій та горизонтального переносу генів.[2] Деякі штами виробляють особливості, згубні для організмів господаря, такі вірулентні штами можуть викликати діарею, що неприємно в випадку дорослих і може привести до летального результату у дітей в країнах, що розвиваються.[3] Вірулентніші штами, наприклад, O157:H7 спричиняють тяжкі захворювання і навіть призводять до смерті у літніх людей, маленьких дітей та осіб з ослабленим імунітетом.[4][3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. US Department of Health and Human Services Centers for Disease Control and Prevention
  2. Lawrence, J.G. and Ochman, H. (1998) Molecular archaeology of the Escherichia coli genome Proc. Natl. Acad. Sci. USA 95:9413-9417 PMC21352
  3. а б Nataro JP, Kaper JB (January 1998). «Diarrheagenic Escherichia coli». Clin. Microbiol. Rev. 11 (1). с. 142–201. PMC 121379. PMID 9457432. 
  4. Viljanen MK, Peltola T, Junnila SY,et al. (October 1990). «Outbreak of diarrhoea due to Escherichia coli O111:B4' ' in schoolchildren and adults: association of Vi antigen-like reactivity». Lancet 336 (8719). с. 831–4. doi:10.1016/0140-6736 (90) 92337-H. PMID 1976876.