Забігайло Костянтин Семенович
| Костянтин Семенович Забігайло | |
|---|---|
| Народився |
1 січня 1916 Біла Церква |
| Помер |
13 грудня 1996 (80 років) Київ |
| Місце проживання | Київ |
| Національність |
 Україна |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | Міжнародне право |
| Заклад | Інститут міжнародних відносин |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук |
Костянти́н Семе́нович Забіга́йло (1 січня 1916, Біла Церква — 13 грудня 1996, Київ) — український правознавець та дипломат. Дослідник історії зовнішньої політики та міжнародно-правової діяльність УРСР, її участь в ООН та інших міжнародних організаціях, право міжнародних організацій. Доктор юридичних наук (1965), професор (1967). Батько дипломата Володимира Забігайла.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 січня 1916 року в місті Біла Церква. У 1940 році закінчив Київський університет, юридичний факультет. У 1952 році — Дипломатичну академію МЗС СРСР. Кандидатська дисертація: «Питання захисту жертв війни на Женевській дипломатичній конференції 1949 року». Докторська дисертація: «Питання міжнародного права в практиці Української РСР (1944—1964 рр.)»[1]
У 1940—1944 рр. — працював у органах прокуратури Ростовської області (РФ), Туркменістану;
У 1944 — працював у органах прокуратури Києва.
У 1944—1967 — референт, 1-й секретар, помічник міністра, радник Міністерства закордонних справ Української РСР. Брав участь в роботі 2-ї сесії Конференції ООН з морського права (Женева) у 1960 році.
У 1972 та 1978—1980 — декан факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету.[3]
З 1980 — професор-консультант кафедри міжнародного права та іноземного законодавства.[4]
Помер на 81-му році життя 13 грудня 1996 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.416444° пн. ш. 30.501500° сх. д.).
Автор наукових праць[ред. | ред. код]
- Українська РСР — на міжнародній арені. К., 1963;
- Українська РСР в Організації Об'єднаних Націй. К., 1964;
- Українська РСР у міжнародних відносинах. К., 1969;
- Криза правових основ зовнішньої політики імперіалізму/К. С. Забігайло.–Київ: Знання,1981.– 47 с.;[5]
- Уроки історії та сучасність. К., 1985;
- Участь Української РСР у виробленні Статуту ООН // Проблеми правознавства. 1996. № 3.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Научная библиотека СГЮА
- ↑ Юридична енциклопедія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Наукова бібліотека Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 22 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Забігайло Костянтин Семенович [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- С. Д. Білоцький. Забігайло Костянтин Семенович. Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науково-дослідна частина, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 28.10.2018.
- В. М. Матвієнко. Забігайло Костянтин Семенович. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 28.10.2018.
|
