Зацний Лев Ількович
| Лев Зацний | |
|---|---|
 Лев Зацний, Ярослав Старух, Теодор Федечко (зліва направо), 1939–1940 рр. | |
| Народився |
3 травня 1911 Козова |
| Помер |
1 вересня 1940 (29 років) с. Вара, Перемишльський повіт |
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | діяч ОУН |
| Alma mater | Бережанська гімназія |
| Посада | районовий провідник |
| Партія | ОУН |
| Конфесія | греко-католик |
Лев Ількович Зацний, псевдо: «Ар», «Троян», «Вік» (3 травня 1911, містечко Козова, нині смт Тернопільської області — 1 вересня 1940, с. Вара, Перемишльський повіт) — учасник українських Національно-Визвольних змагань, диригент.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 3 травня 1911 року в містечку Козові (Бережанського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна).
Закінчив Бережанську гімназію в 1931 році (під час навчання у 1929 вступив до лав ОУН), Краківську вищу торговельну школу. Керував дитячим та чоловічим хорами в Козові.
У 1929—1936 роках входив спочатку до повітового, потім окружного проводів ОУН Бережаншини.[1] У 1936—1937 роках зокрема неодноразово перебував у Бучачі, куди його скерували створити нову мережу ОУН.[2] У приміщенні Повітового Союзу Кооператив (де працював бухгалтером[3]) з ним у 1936 році познайомилась Марія Кизимович.[2] Щонайменше від 1938 року був заступником організаційного референта Крайового проводу. Призначений делегатом від краю ІІ Великого збору ОУН (Рим), але ні його, ні Романа Шухевича оточення Андрія Мельника не допустило до участі в нарадах.[4]
Від квітня 1940 року організаційний референт Крайової Екзекутиви ОУН на Західно-Українських землях.[1] У Львові перебував на конспіративній квартирі (вул. Пильникарська, 10), проживав у Романа Дяківа за адресою площа Юра, 5.[4]
Загинув під час переходу кордону біля села Вара на Перемищині,[5] де й похований.[3]
У Козівській гімназії ім. Володимира Ґерети встановлене погруддя Л. Зацного (скульптор Іван[6] Сонсядло).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Хома В. Зацний Лев Ількович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 630. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ а б Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — С. 18—19, 23.
- ↑ а б Мизак Н. За тебе, Свята Україно [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 23.
- ↑ а б Гривул Т. Роль Льва Зацного в розвитку підпільної мережі ОУН в західних областях України (квітень — серпень 1940 р.). — С. 74—79.
- ↑ Хома В. Зацний Лев Ількович… — С. 630.
- ↑ Сонсядло Іван. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 6 травня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гривул Т. Роль Льва Зацного в розвитку підпільної мережі ОУН в західних областях України (квітень — серпень 1940 р.). — С. 74—79.
- Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — ISBN 966-8500-41-5.
- Синенька О. За рідний край, за нарід свій [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Воля, 2003. — С. 18—19, 23. — ISBN 966-528-174-7.
- Хома В. Зацний Лев Ількович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 630. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зацний Лев Ількович |
- Перша зв'язкова [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
