Заіковський Володимир Олександрович
| Володимир Олександрович Заіковський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник (7.1.1915) Полковник | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження |
22 лютого 1870 м. Житомир | ||||
| Смерть | невідомо | ||||
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |
УНР | ||||
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||||
| Командування | |||||
| начальник Київського артилерійського склепу | |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Володимир Олександрович Заіковський (22 лютого 1870, м. Житомир — † ?) — полковник Армії УНР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Житомирі. Походив із дворян Київської губернії.
На службі РІА[ред. | ред. код]
Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, 2-ге військове Костянтинівськеучилище (1890), Офіцерську артилерійську школу. Служив у 12-й артилерійській бригаді (Проскурів), згодом — в Окремому Забайкальському артилерійському дивізіоні. З 1900 р. — начальник 1-го парку 2-ї Східно-Сибірської стрілецької артилерійської бригади. З 1906 р. служив у 33-й артилерійській бригаді (Київ). З 25 січня 1909 р. — підполковник, командир 2-ї батареї 44-ї артилерійської бригади (Ніжин). З 18 липня 1914 р. — командир 2-го дивізіону 70-ї артилерійської бригади. З 7 січня 1915 р. — полковник. У 1917 р. — начальник 70-ї гарматної бригади на Північному фронті.
На службі УНР[ред. | ред. код]
В українській армії з 12 січня 1918 р. — командир 2-ї Сердюцької гарматної бригади військ Центральної Ради. З 29 квітня 1918 р. — молодший помічник начальника 2-го відділу Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР, згодом — Української Держави. З 6 липня 1918 р. — поза штатом ГАУ, згодом — штаб-старшина для доручень, начальник частини постачання амуніції та телеграфного майна ГАУ 3 16 листопада 1919 р перебував у резерві старшин ГАУ. 3 25 квітня 1920 р. — начальник Київського артилерійського склепу (складу) Армії УНР. 3 7 липня 1920 р. — т. в. о. постійного члена артилерійського комітету артилерійської управи Військового міністерства УНР.
У 1920-30-х рр. жив на еміграції у Польщі.
Джерела[ред. | ред. код]
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 311. — С. 99; Спр. 730. — С. 74-75.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923