Златоустовська вежа (Новгородський дитинець)
| Златоустовська вежа | |
|---|---|
|
| |
| 58°31′15″ пн. ш. 31°16′22″ сх. д. / 58.52111111002777477° пн. ш. 31.27277778002777708° сх. д.Координати: 58°31′15″ пн. ш. 31°16′22″ сх. д. / 58.52111111002777477° пн. ш. 31.27277778002777708° сх. д. | |
| Країна |
 Росія |
| Розташування | Великий Новгород |
| Тип | пам'ятка архітектури[d] |
| Дата заснування | 15 століття |
  Златоустовська вежа Златоустовська вежа (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Златоустовська вежа (рос. Златоустовская башня)— чотирикутна глуха башта Новгородського дитинця. Вежа має чотири яруси, споруджена в кінці XV ст. на фундаменті більш ранньої будівлі. Назва вежі походить від побудованої неподалік церкви Іоанна Златоуста, спорудженої ще в XIV столітті, що існувала до 1694 року. Вежа розташована в західній частині Кремля, на захід від будівлі Присутствених місць.
Історія[ред. | ред. код]
В 1484—1490 рр.., під час капітальної перебудови Кремля, вежа була розібрана і збудована заново на старій основі. Вигляд пам'ятника майже не змінився, так як будівельники намагалися зберегти характерні форми. Замовники цієї споруди — великий князь Іван III і новгородський архієпископ Геннадій. Вежа була розділена стінами і дерев'яними перекриттями на 5-6 ярусів.
За легендами, в XVI столітті вежа була перетворена на тюрму й називалася в народі Тюремною, або Чортовою, але за документами XVII століття вежа значиться бойовою, за нею закріпилася назва Златоустовська, оскільки неподалік від неї стояла збудована в 1350-1375 рр церква Іоанна Златоуста в Околотку, яку в 1694 році розібрали.
Спочатку вежа мала всередині 5-6 ярусів і вузькі бійниці. Вежа перебудовувалася в XVI, XVII, XVIII і XIX століттях. В кінці XVIII століття до вежі прибудували пристройку з двома флігелями — весь комплекс був пристосований під в'язницю «для чоловічої статі». Заарештовані містилися у вежі. У південному флігелі розміщувалася вартова, у північному — тюремна лікарня. У 1832 році в'язниця в башті була закрита, а потім з XIX століття там розмістився архів Казенної палати. Значні перебудови Златоустовської вежі відбулися в 80-90-і рр.. XIX століття, коли її пристосовували під музей. В 1886 році в північному флігелі був відкритий музей, в південному — бібліотека. У 1889 році для розміщення музейних колекцій була пристосована і сама вежа. Вежа була розділена на три поверхи. У верхньому розташовувався конференц-зал, у другому — колекція зброї, в першому — приміщення для сторожа. Після перебудови у 1889-1892 рр. флігелів — Новгородський музей старожитностей.
Златоустовська — єдина з веж Дитинця, яка після революції 1917 року не була зайнята під житло або склад[1].
Під час Великої Вітчизняної війни башта отримала значні пошкодження. Після ремонту в 1946 року у вежі спочатку містилася друкарня газети «Новгородська правда». У 1970-ті під керівництвом А. В. Воробйова вежа була реставрована частково у формах XV століття, і там з 1975 року, розміщувався штаб почесної варти новгородських школярів, які щоденно несли почесну «Вахту пам'яті» біля розташованого в 50 м на північ від вежі, посту біля Вічного вогню. Саме тут знаходиться братська могила новгородців — учасників революції і громадянської війни, радянських воїнів, загиблих під час звільнення Новгорода від німецько-фашистських загарбників — меморіал «Вічний вогонь слави». У 1986 році пост припинив існування. В Златоустовській вежі і прибудові нині розміщуються служби Новгородського державного об'єднаного музею-заповідника.
.jpg)
Культурна спадщина[ред. | ред. код]
30 серпня 1960 року постановою Ради Міністрів РРФСР № 1327 «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников в РСФСР» ансамбль Новгородського кремля прийнятий під охорону як пам'ятка державного значення.
У 1992 році Рішенням ювілейного засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО архітектурний ансамбль Новгородського кремля включений в Список Всесвітньої спадщини.
|
Світова спадщина ЮНЕСКО |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Трифонова А. Н. История Великого Новгорода в XX веке. — М.: Северный паломник. — С. 209. — 390 с. — ISBN 978-5-94431-299-0.
Література[ред. | ред. код]
- Великий Новгород. Історія і культура IX—XVII століть. Енциклопедичний словник. — СПб.: Нестор-Історія, 2007.
- Культура Новгородської області. Інформаційний портал. Об'єкти ЮНЕСКО. (2.1. Стіни і башні) [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Златоустівська вежа Новгородського дитинця [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Башня Златоустовская [Архівовано 24 червня 2020 у Wayback Machine.]