Іван III Васильович
| Іван III Васильович. | ||
|---|---|---|
 |
||
|
9-ий Великий князь Московський.
|
||
| Час на посаді: | ||
| 1462. — 1505. | ||
| Попередник | Василій II Темний. | |
| Наступник | Василій III. | |
|
|
||
| Народився | 22 січня 1440. |
|
| Помер | 27 жовтня 1505. Похований в Архангельському соборі в Москві. |
|
| Громадянство | Московит (росіянин). | |
| Національність | Московит (росіянин). | |
| Дружина | 1)Марія Борисівна. = 2)Софія Фомінічна Палеолог. | |
| Діти | сини: Іван, Василь, Юрій, Дмитро, Семен, Андрій. = дочки: Елена, Феодосія, Елена та Евдокія. | |
| Релігія | Схизматик[Джерело?] (православ'я). | |
Іван III Васильович (в хрещенні Тимофій; (22 січня 1440р. — 27 жовтня 1505р.), також відомий як Іван Великий;— великий князь Московський в (1462 — 1505).
Головною заслугою правління Івана III стало підкорення нових земель навколо Москви. Московія завоювала та приєднала такі державні утворення як:Новгородську республіку після низки вдалих хрестових походів, Тверське князівство, Ярославське князівство, Ростовське князівство, Владимирське князівство, Суздальське князівство і частково Рязанське князівство. Залишились незалежними лише Псковське князівство та Рязанське князівство, але і вони не були повністю самостійні.
Влітку 1482 р. московський князь Іван ІІІ Васильович відправляє кримському хану Менґлі Ґераю цінні подарунки та значну суму грошей з намовлянням напасти на Литву[1]. Менґлі Ґерай, за цим намовлянням московського князя, вийшов в похід на Київ. 1 вересня він здобув замок, спалив собори і церкви, взяв в полон багато людей. В подарунок князю Івану хан вислав золоті потир та дискос з київського собору святої Софії[1].
У 1492—1497 рр. здійснив з татарами ряд спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. 1493 року Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину.
Після успішних воєн з Великим князівством Литовським в склад Московського князівства увійшли більшість Верховських князівств, Новгород-Сіверський, Чернігів, Брянськ та ще ряд міст (що входили в склад ВКЛ). Також Литва погоджувалась на входження до московського князівства — Новгорода, Пскова, Твері й Рязані. Зі свого боку, Москва — відмовлялась від претензій на Смоленськ та Брянськ, які залишались у складі ВКЛ. Крім того, Великий князь Литовський (з 1492 р.) Олександр Яґеллончик одружився на дочці Івана ІІІ — Олені. Помираючи Іван III передав своєму наступнику в декілька разів більше землі, чим прийняв сам.
Звільнення від влади ординських ханів [Джерело?].
Прийнятий «Судебник» — збірка законів держави та проведений ряд реформ, що були основою помісної системи землеволодіння.
Іван ІІІ і його син Василій ІІІ носили чалму[Джерело?].
[ред.] Посилання
- Зовнішня політика Івана III (рос.)
- Біографія Івана III (рос.)
[ред.] Примітки
- ↑ а б Івакін Г. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст.
