Кремль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кре́мль  — укріплений оборонними стінами центр у давньоруському місті (спершу звана дитинець). На території кремля розташовувалась церква, княжий палац, арсенал та ін. З XVIII ст. втратив оборонне значення[1].

Загальний опис[ред.ред. код]

Спочатку вирішувався у вигляді кола, оточувався ровами і валами, посиленими загостреними вертикальними колодами, які кореневищем ставилися донизу (що й дало назву). Згодом дерев'яні стіни замінялись мурованими з баштами. В середині кремля розташовувалася соборна площа з храмами, палаци князів і палати бояр та інші споруди. Слово пиширене в російській мові, а в інших слов'янських мовах — відсутнє.

Походження слова[ред.ред. код]

В «Толковом словаре живого великорусского языка» Володимира Даля зазначається: кремь — «рос. лучшая часть заповедника», «рос. крепкий и крупный строевой лес в заветном бору».

Первісне значення слів крома, крем, кремінь, крім, кремсати — етимологічно пов'язане з каменем: прасловянське Kremiti — означало крушити, дробити, з яким повязані українські крім, крома, кремсати.[2] З ним же пов'язане слово "кремінь" — твердий, малопластичний і крихкий мінерал (крушиться на окремі частинки, окрайки). Крем — крім, окремий, чеське Krema, словацьке Krem, пов'язане з Крома.[3] Давньоруське "крома" — "окраєць".[3] Кремінь крихкий — крошиться на окремі частини. Деревина ж не підлягає крушінню.

Укріплення з частоколу і інші укріплення на російських територіях зводились з деревини: Тверський Кремль, Коломненський Кремль, Новгородський Кремль, Московський Кремль. Окрім того, відомо, що в Московській, Володимирській, Ярославській, Костромській, Нижньоновгородській і ін. губерніях мало каменю.[4] Таким чином слово кремль поширилось з частини заповідника на «найкращі дерева», «найкращу деревину», «найкращий будівельний ліс».

Фасмер: Кремь «частина засіки, де росте найкращий будівельний ліс», кремлеЕвий "кріпкий, міцний" (про будівельний ліс), кремлеЕвая соснаґ «сосна на узліссі».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7 Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 83)
  3. а б Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7 Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 82)
  4. проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем» — 1928. — №3 (сторінки: 28-29)

Література[ред.ред. код]