Злочин агресії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На знімку: Сталінград у руїнах, грудень 1942 року

Злочин агресії або злочин проти миру — планування, ініціювання або здійснення великомасштабного акту агресії з використанням військової сили держави.

Визначення[ред. | ред. код]

Визначення та склад злочину є спірними[джерело?]. Римський статут містить вичерпний перелік актів агресії, які можуть спричинити індивідуальну кримінальну відповідальність, включаючи вторгнення, окупацію, анексію із застосуванням сили, бомбардування і воєнну блокаду портів. Ці дії перетинаються з поняттям воєнної агресії. Злочинна агресія, зазвичай, ставиться в провину особам, які мають право формувати політику держави, а не тим, хто її проводить. Філософською основою злочинної агресії є теорія справедливої війни, згідно з якою війна, що ведеться за територіальне розширення, несправедлива.

Історія[ред. | ред. код]

У 1928 році майже всі країни світу приєдналися до пакту Бріана — Келлоґа, який вперше оголосив війну поза законом і забороняє державам використовувати війну «як інструмент національної політики». Поняття злочину агресії сформульоване радянським юристом Ароном Трайніним після вторгнення Німеччини до Радянського Союзу під час Другої світової війни[1]. Статут Міжнародного військового трибуналу передбачав кримінальну відповідальність за ведення агресивної війни, що стало основним предметом розгляду Нюрнберзького процесу. Після Другої світової війни керівників країн «Осі» судили за агресію у Фінляндії, Польщі та Китаї на наступних Нюрнберзьких процесах та Токійському процесі. Ні до, ні після цього ніхто до відповідальності за агресію не притягувався.

Правовий аспект[ред. | ред. код]

Загальновизнано, що злочин агресії існує в міжнародному звичайному праві. Ухвали та умови здійснення юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо цього були прийняті країнами-учасниками суду у 2010 році на Кампальській оглядовій конференції[2]. Агресія визнана злочином відповідно до статутного законодавства деяких країн і може переслідуватися за судом відповідно до універсальної юрисдикції.

Агресія є одним з основних злочинів у міжнародному кримінальному праві поряд із геноцидом, злочинами проти людяності та воєнними злочинами. У 1946 році Міжнародний військовий трибунал ухвалив, що агресія є «вищим міжнародним злочином», оскільки «вона містить у собі накопичене зло [всіх інших злочинів]»[3]. Стандартна думка полягає в тому, що агресія є злочином проти держави, яка зазнала нападу, але її також можна розглядати як злочин проти осіб, які були вбиті або постраждали в результаті війни.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SETTING THE RECORD STRAIGHT ON THE SOVIETS AT NUREMBERG. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
  2. Trahan, Jennifer (4 квітня 2022). Необхідність перегляду юрисдикційного режиму злочину агресії. Just Security (амер.). Процитовано 22 березня 2023.
  3. Sellars, 2013, с. 165.

Література[ред. | ред. код]

Основна
  • Clark, Roger S. (2013). The Crime of Aggression: From the Trial of Takashi Sakai, August 1946, to the Kampala Review Conference on the ICC in 2010. The Hidden Histories of War Crimes Trials (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-967114-4.
  • Cohen, David; Totani, Yuma (2020). The Tokyo War Crimes Tribunal: Law, History, and Jurisprudence (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-108-82068-4.
  • Dannenbaum, Tom (2018). The Criminalization of Aggression and Soldiers' Rights. European Journal of International Law. 29 (3): 859—886. doi:10.1093/ejil/chy054.
  • Drumbl, Mark A. (2013). ‘Germans are the Lords and Poles are the Servants’: The Trial of Arthur Greiser in Poland, 1946. The Hidden Histories of War Crimes Trials (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-967114-4.
  • Heller, Kevin Jon (2011). The Nuremberg Military Tribunals and the Origins of International Criminal Law (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-955431-7.
  • Kemp, Gerhard (2010). Individual Criminal Liability for the International Crime of Aggression (англ.). Intersentia. ISBN 978-94-000-0013-1.
  • May, Larry (2016). Just War Theory and the Crime of Aggression. У Barriga, Stefan (ред.). The Crime of Aggression: A Commentary. Cambridge University Press. с. 273–286. ISBN 978-1-107-01526-5. {{cite book}}: Пропущено |editor1= (довідка)
  • Sayapin, Sergey (2014). The Crime of Aggression in International Criminal Law: Historical Development, Comparative Analysis and Present State (англ.). T.M.C. Asser Press. ISBN 978-90-6704-927-6.
  • Sellars, Kirsten (2013). 'Crimes Against Peace' and International Law (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-02884-5.
  • Soler, Christopher (2019). The Global Prosecution of Core Crimes under International Law (англ.). T.M.C. Asser Press. ISBN 978-94-6265-335-1.
  • Tallgren, Immi (2013). The Finnish War-Responsibility Trial in 1945–6: The Limits of Ad Hoc Criminal Justice?. The Hidden Histories of War Crimes Trials (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-967114-4.

Посилання[ред. | ред. код]