Волгоград

місто Волгоград
Герб міста Прапор міста
Розташування міста Волгоград
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Волгоградська область
Основні дані
Час заснування:	1589
Статус міста	з 1780 року
Населення	1 021 200 чол. (2010)
Площа	565 км²
Густота населення	1777 осіб/км²
Поштові індекси	400001-400138
Телефонний код	+7-8442
Географічні координати:	48°42′ пн. ш. 44°29′ сх. д.
Часовий пояс	+3
Висота над рівнем моря	0-102 м
Влада
Веб-сторінка	www.volgadmin.ru
Голова адміністрації	Роман Гребенников (рос.)

Волгоград – місто в Росії, адміністративний центр Волгоградської області, місто-герой. Розташований на р. Волга. Населення – 1 021 200 (12 місце по чисельності серед міст Росії) мешканців (2010), в агломерації - 1 517 000 мешканців (2010). Волгоград – значний промисловий центр та транспортний вузол. Має декілька вузів, музеїв та театрів. Мер міста — Роман Гребеников (вибрано 20 травня 2007).

Заснований в 1589 р. як фортеця, став містом в 1780 р. До 1925 р. мав назву «Царицин» (від тюрського "сари-цин" - "жовтий острів"), а із 1925 р. до 1961 р. – назву «Сталінград».

Географічне положення

Волгоград - одне з найбільш довгих міст Росії. Протяжність міста уздовж Волги становить понад 61 км. Основна частина міста розташована на правому березі Волги, але в міську межу також входить населений острів Сарпинський і ряд дрібних нежилих островів: Голодний, Грошовий тощо.

У межах міста є міст через Волгу, до північної околиці міста примикає перехід, що проходить по греблі Волзької ГЕС. Він з'єднує Волгоград з містом-супутником Волзький і перебуває в територіальному підпорядкуванні останнього. У 2009, добудовано першу чергу моста через Волгу Волгоградський міст, що з'єднує центр міста з Краснослободськом. Продовження комплексу перетне Волго-Ахтубінську заплаву і річку Ахтуба і пов'яже I, II і III поздовжні автомагістралі Волгограда один з одним і з існуючою трасою Волзький-Ленінськ.

На території Красноармійського району на півдні Волгограда починається Волго-Донський судноплавний канал імені Леніна - ланка єдиної глибоководної транспортної системи європейської частини Росії. Через нього в межах міста перекинутий один автомобільний і один залізничний міст.

Адміністративний поділ

Адміністративно місто поділяється на вісім районів. У порядку їх географічного розташування з півночі на південь:

• Тракторозаводський
• Краснооктябрьский
• Дзержинський
• Центральний
• Ворошиловський
• Совєтський
• Кіровський
• Красноармійський

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня кількість опадів - 330 мм на рік. Середні температури: січня -7,3 ° C (до -32 ° C), липня +24,2 ° C (до 43 ° C). Можливі різкі перепади температур. Зима помірно холодна, з частими відлигами і похолоданнями. Самий холодний місяць року - лютий. Літо спекотне, можливі температури повітря до 43 градусів.

Клімат Волгограда
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	12,0	14,0	21,4	28,9	37,7	39,2	43,1	39,0	38,0	31,5	18,2	11,0	43,1
Середній максимум, °C	−4,5	−4,3	2,6	15,4	22,7	26,9	29,3	27,9	21,6	12,2	4,0	−1,9	12,7
Середня температура, °C	−7,3	−7,5	−1,4	9,4	15,9	20,8	22,8	21,3	15,0	7,2	−0,1	−4,5	7,6
Середній мінімум, °C	−10,7	−10,7	−4,5	5,1	12,0	16,1	18,4	17,1	11,6	4,0	−1,3	−7	4,2
Абсолютний мінімум, °C	−32,6	−32,1	−26,1	−10,1	−2,6	2,0	7,0	2,8	−3	−12,2	−21,7	−29,5	−32,6
Норма опадів, мм	37	29	26	25	37	37	37	37	26	24	43	46	404
Джерело: [2]

Історія

Перша назва міста, Царицин, вперше було згадано англійським мандрівником Беррі у 1579 році, але відносилося не до міста, а до острова на Волзі. Походження назви зазвичай зводять до тюркської «сари-су» (жовта вода) або «сари-син» (жовтий острів). Датою заснування міста прийнято вважати 2 липня 1589, коли назва Царицинської фортеці вперше було згадано в царській грамоті . Фортеця розташовувалась трохи вище впадіння в Волгу річки Цариці на високому правому березі.

До виникнення Царицина в гирлі річки Цариці існувало поселення Золотої Орди..

У 1607 році у фортеці було повстання проти царських військ, придушене через півроку. У 1608 році в місті з'явилася перша кам'яна церква - Іоанна Предтечі.

На початку XVII століття гарнізон фортеці становив 350-400 чоловік.

У 1670 році фортеця була взята військами Степана Разіна, через місяць лишили її. У 1708 році також близько місяця фортеця перебувала в руках повсталих козаків Кіндрата Булавіна. В 1717 році було пограбовано кримськими і кубанськими татарами. Пізніше, в 1774 році, місто безуспішно штурмував Омелян Пугачов.

У 1691, в Царицині заснована митниця. У 1708, Царицин приписаний до Казанської губернії, в 1719 - до Астраханської, з 1779 у Саратовському намісництві. З 1773 місто стало воєводським, а з 1780 повітове місто Саратовського намісництва (потім губернії). За переписом 1720 року у місті проживало 408 чоловік.

Населення міста в XIX столітті швидко зростало: якщо в 1807 році в Царицині проживало менше 3 тисяч чоловік, то до 1900 року - вже близько 84 тисяч.

Перша залізниця з'явилася в місті в 1862 році. Перший театр відкрився у 1872, а кінотеатр - в 1907 році. У 1913 році в Царицині з'явився трамвай, а в центрі були встановлені перші електричні ліхтарі.

Під час громадянської війни в листопаді 1917 року в Царицині були проголошена Радянська влада. У 1918 році Царицин обложено білими військами отамана Краснова. Три штурми були відбиті (див. Бій під Царициним (1918)). Однак у червні 1919 року Царицин був узятий військами генерала Денікіна, які залишили місто в січні 1920 року.

Місто було перейменовано на Сталінград 10 квітня 1925. У 1931 році, в межі міста включено німецьке поселення-колонія Сарепта (заснована в 1765), що стало пізніше найбільшим районом міста - Красноармійським. Перший інститут відкрився в 1930 році, роком пізніше був відкритий і педагогічний інститут.

Найсерйознішим потрясінням в історії міста стала Німецько-радянська війна. Сталінградська битва розпочалася 17 липня 1942 року, а 23 серпня місто зазнало масованого бомбардування, що знищило або серйозно пошкодивши велику частину міських будівель. У вересні бої йшли вже в центрі міста. Битва за Сталінград є однією з найбільших битв в історії всього людства. У Сталінграді відбувалися бої небаченої інтенсивності. Наприклад, центральний вокзал міста переходив з рук в руки 13 разів, а відомий Мамаєв курган (одна з висот Волгограда) було захоплено і знову відбито 8 разів. Через інтенсивні бої курган змінив свої обриси. Все ж таки, наступаючим військам вермахту не вдалося зламати опір захисників міста. 19 листопада розпочався контрнаступ радянських військ, незабаром німецько-фашистське угруповання опинилася в оточенні. 31 січня 1943 її командувач генерал-фельдмаршал Паулюс здався в полон, а 2 лютого, з ліквідацією залишків оточеного угруповання, Сталінградська битва була закінчена. Почалося відновлення практично повністю зруйнованого міста. 10 листопада 1961, місто Сталінград з ідеологічних причин за рішенням XXII з'їзду КПРС було перейменовано на Волгоград.

Промисловість

• Волгоградська ДРЕС
• Волгоградська ТЕЦ-2
• Волгоградська ТЕЦ-3
• ВАТ «Лукойл-Волгограднефтепереработка»
• ЗАТ Металургійний завод «Красный Октябрь»,
• ВАТ «СУАЛ» филія «Волгоградский алюминиевый завод Сибирско-Уральской алюминиевой компании»
• ВАТ «Волгоградский завод труб малого диаметра»,
• Волгоградський завод ВАТ «Северсталь-метиз»,
• ВАТ «Волгоградский завод тракторных деталей и нормалей»
• ВАТ «Каустик»
• ВАТ «Пласткард»,
• ТОВ «Волгоградский завод технического углерода»
• ЗАТ «Силд эйр Каустик»,
• ВАТ «Волгоградский кислородный завод»
• ВАТ «Химпром»
• «Волгоградский керамический завод»,
• ВАТ «Волгоградский завод железобетонных изделий № 1»
• ВАТ ВЗТИ «Термостепс»
• ЗАТ «Промстройконструкция»
• ЗАТ ВО «Завод силикатного кирпича»
• ТОВ «Волгоградский гипсовый завод»
• ТОВ «Волма»
• ВАТ «Тракторная компания „ВгТЗ“»
• ТОВ «Волгоградская машиностроительная компания ВгТЗ»,
• ВАТ «Волгограднефтемаш»
• ТОВ «Волгоградский завод буровой техники»
• ЗАТ «Волгоградский завод транспортного машиностроения» (Тролейбусний завод)
• ВАТ «Волгоградский моторостроительный завод»
• ЗАТ «Волгоградский завод оросительной техники и ЖКХ»
• ВАТ «Волгогазоаппарат»
• ВАТ «Волгоградский судостроительный завод»
• ВАТ Тютюнова фабрика «Реемтсма-Волга»
• ЗАТ НП «Конфил»
• ВАТ «Компания ЮНИМИЛК» (філія Молочний комбінат «Волгоградский»)
• ВАТ «Волгомясомолторг»
• ВАТ Волгоградський горчично-маслоробний завод «Сарепта»,
• ТОВ «Ансей ВМК»
• ЗАТ НВО «Европа-Биофарм».

Транспорт

Громадський транспорт

Громадський транспорт міста представлений автобусами, тролейбусами (див. Волгоградський тролейбус), трамваями (див. Волгоградський трамвай), швидкісним трамваєм та міською електричкою.

Міжміський транспорт

Через місто проходить Приволзька залізниця (у Волгограді центр її Волгоградського відділення), європейський маршрут E40, а також федеральна траса «Каспій» (М6). Місто має річковий вокзал й міжнародний аеропорт «Волгоград».

Освіта

Вищі навчальні заклади Волгограда

• Волгоградський муніципальний інститут мистецтв ім. П.А. Серебрякова
• Волгоградський державний технічний університет
• Волгоградський державний університет
• Волгоградський державний педагогічний університет
• Волгоградський державний медичний університет
• Волгоградський державний архітектурно-будівельний університет
• Волгоградська академія державної служби
• Волгоградська академія МВС Росії
• Волгоградська державна академія фізичної культури
• Волгоградська державна сільськогосподарська академія
• Волгоградський юридичний інститут
• Волгоградський природничо-гуманітарний інститут
• Волгоградський інститут бізнесу
• Волгоградський інститут економіки, соціології та права,
• Волгоградський державний інститут мистецтв і культури

Цікаві факти

У 1915-1917 роках в Чорному Яру біля Царицина, а потім - у самому Царицині в таборі для військовополонених вояків австрійської армії перебував Євген Коновалець, згодом - полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів

Посилання

• «Сайт адміністрації Волгограда(рос.)». 
• «Картографічний фонд Волгограда(рос.)». 
• «Сайт Волгоградської міської думи(рос.)». 
• «Спортивний Волгоград(рос.)». 
• «Офіційний сайт футбольного клубу "Волгоград"(рос.)». 
• «ДСОО Волзька хвиля (рос.)».