Країни Осі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Країни осі (синій).

Країни осі, Нації осі, Об'єднання осі, Країни фашистського альянсу, гітлерівська коаліція — об'єднання фашистських країн в часи Другої світової війни. Три головні елементи осі, німецький Третій Рейх, фашистська Італія та Японська імперія («Вісь Рим-Берлін-Токіо») були частиною військового союзу Берлінського пакту (англ. Tripartite Pact) створеного в серпні 1940, що офіційно заснувала Об'єднання Осі. Під час найбільшого підйому країни пакту домінували над значною частиною Європи, Африки, Східної і Південно-Східної Азії і Тихого океану.[1] З листопада 1940 року між нацистською Німеччиною і радянською Росією велися офіційні таємні переговори про приєднання СРСР до Осі, що повинно було здійснитись шляхом підписання нового документу про фактичний розподіл Східної півкулі планети між учасниками - укладання Пакту чотирьох Держав між нацистською Німеччиною, фашистською Італією, Японською імперією та комуністичним СРСР.[2]

Початок[ред.ред. код]

Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гомбош, який відстоював союз Німеччини, Угорщини і Італії і був посередником між Німеччиною і Італією, задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу.[3] Передчасна смерть Гомбоса в 1936 при проведенні переговорів з Німеччиною в Мюнхені і зайняття посади нефашистом припинило початкове притягнення Угорщини до триполярної осі, але зменшило протиріччя між Італією та Німеччиною, що вело до створення двополярної вісі.[3]

В листопаді 1936-го року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Муссоліні Беніто, коли він говорив про вісь Рим — Берлін посилаючись на угоду між Німеччиною і Італією від 25 жовтня 1936-го року. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», довколо якої інші держави Європи і світу мали б обертатись. Ця угода була підписана під час Другої італо-абісінської війни, проти експансії Італії виступила Ліга Націй і Італія отримала підтримку Німеччини. Пізніше, в травні 1939-го року, ці відносини, перетворенні в союз, Муссоліні назвав «Сталевим пактом».

Термін «Держави осі» формально почав вживатись після підписання Берлінського пакту між Німеччиною, Японією та Італією 27 вересня 1940-го року. До договору пізніше приєднались Угорщина (20 листопада 1940-го року), Румунія (23 листопада 1940-го року), Словаччина (24 листопада 1940-го року) і Болгарія (1 березня 1941-го року). Італійське ім'я Roberto вживалось як скороченння «Rome-Berlin-Tokyo» і мало нове значення між 1940 і 1945. Його найпотужнішими державами у військовому відношенні були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936-го року.

Країни-учасники[ред.ред. код]

Основні країни[ред.ред. код]

Сателіти і союзники Німеччини[ред.ред. код]

Сателіти і союзники Японії[ред.ред. код]

Сателіти і союзники Італії[ред.ред. код]

Окуповані і анексовані Німеччиною[ред.ред. код]

Німеччина та її сателіти під час їх найбільшої територіальної експансії в Європі

Держави-колабораціоністи[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Hakim, Joy (1995). A History of Us: War, Peace and all that Jazz. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509514-6. 
  2. (рос.) Бесіда наркома закордонних справ СРСР В. М. Молотова з послом Німеччини в СРСР Ф. Шуленбургом. АП РФ. Ф. 3. Оп. 64. С. 675. Л. 108. Машинопис. Завірена копія
  3. а б Sinor, Denis. 1959. History of Hungary. Woking and London: George Allen and Unwin Ltd. Pp. 291

Джерела[ред.ред. код]