Золотухін Борис Олександрович

Борис Олександрович Золотухін
Народження	7 лютого 1922(1922-02-07) Ізюм
Смерть	7 травня 1997(1997-05-07) (75 років) Санкт-Петербург
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	СРСР  Росія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	штурмова авіація
Освіта	Московський державний технічний університет імені Баумана
Роки служби	1940—1946
Партія	КПРС
Звання	Майор авіації
Формування	502-й шап
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Бори́с Олекса́ндрович Золоту́хін (7 лютого 1922 — 7 травня 1997) — радянський військовий льотчик, у роки Другої світової війни — командир ескадрильї 502-го штурмового авіаційного полку 214-ї штурмової авіаційної дивізії 15-ї повітряної армії, капітан. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис

Народився в місті Ізюм, нині Харківської області, в родині залізничника. Українець. У 1949 році закінчив середню школу й, одночасно, аероклуб.

У лавах РСЧА з вересня 1940 року. У 1942 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів імені Пролетаріату Донбасу, яка була евакуйована до Казахстану.

Учасник німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював на Закавказькому, Північно-Кавказькому, Брянському, Прибалтійському та 2-му Прибалтійському фронтах. Бойовий шлях сержант Б. О. Золотухін розпочав пілотом 765-го штурмового авіаційного полку. З січня 1943 і до кінця війни — льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 502-го штурмового авіаційного полку. Член ВКП(б) з 1943 року.

До середини лютого 1945 року капітан Б. О. Золотухін здійснив 127 бойових вильотів на штурмовикові Іл-2 на штурмовку живої сили і військової техніки супротивника.

Після закінчення війни ще деякий час продовжував військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1946 році майор Б. О. Золотухін, за станом здоров'я, вийшов у запас.

У 1952 році закінчив Московське вище технічне училище імені М. Баумана. Працював у дослідницькому конструкторському бюро заступником головного інженера заводу.

Мешкав у Санкт-Петербурзі, де й помер. Похований на Смоленському кладовищі.

Нагороди і почесні звання

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Золотухіну Борису Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4193).

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (23.03.1943, 19.02.1945, 23.03.1945), орденом Олександра Невського (28.10.1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го (02.06.1944, 11.03.1985) та одним 2-го (24.09.1943) ступенів, орденом Червоної Зірки (01.10.1943) і медалями.

Посилання

• Золотухін Борис Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).