Йоган Гартвіг Ернст фон Бернсторф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоган Гартвіг Ернст фон Бернсторф
дан. Johann Hartwig Ernst von Bernstorff
Йоган Гартвіг Ернст фон Бернсторф
Йоган Гартвіг Ернст фон Бернсторф
Прапор
Прапор
3-й Міністр у справах держави Данії
1751 — 13 вересня 1770 року
Монарх: Фредерік V
Кристіан VII
Попередник: Йоган Людвіг Голштейн-Ледреборг
Наступник: Ове Хьоег-Гульдберг
 
Народження: 13 травня 1712(1712-05-13)
Ганновер, Священна Римська імперія[1]
Смерть: 18 лютого 1772(1772-02-18) (59 років)
Гамбург, Священна Римська імперія[1]
Країна: Німеччина
Освіта: Тюбінгенський університет
Рід: Бернсторф
Шлюб: Charitas Emilie Bernstorffd
Нагороди:
Орден Слона
Орден Слона

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Йоган Гартвіг Ернст фон Бернсторф (13 травня 1712 — 18 лютого 1772) — данський державний діяч, міністр у справах держави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі стародавнього роду, був сином Йоахіма Енгельке, барона фон Бернсторф, камергера курфюрста Ганновера. Його дід по матері, Андреас Готтліб Бернсторф (1640—1726), був одним із найкращих міністрів британського короля Георга I, та під його керівництвом Йоган здобув блискучу освіту, отримавши, окрім іншого, глибокі знання з провідних європейських мов, особливо французької. Цікаво те, що будучи значною мірою правителем Данії упродовж понад 20 років, данською Бернсторф не розмовляв.

На державну службу його залучили брати Плессен, які були міністрами короля Кристіана VI. 1732 його було відряджено з дипломатичною місією до Дрездена, а з 1738 року представляв Гольштейн у Рейхстазі Регенсбурга; з 1744 до 1750 року представляв Данію в Парижі, звідки повернувся в 1754 році та зайняв пост міністра закордонних справ Данії. Підтримуваний Адамом Мольтке та дуже шанований королем Фредеріком V, він займав упродовж 21 року дуже високе місце у данському уряді, а у Державній раді його думка була вирішальною.

На посту міністра виявляв розважливість і витримку, прагнув зберегти нейтралітет Данії у Семирічній війні, підтримуючи спочатку Францію, а потім першим визнав неспроможність французької монархії після війни. 13 вересня 1770 року був звільнений в результаті інтриг Йоганна Струензе та виїхав до свого маєтку у Німеччині, де й помер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Бернсторф Юхан Хартвиг Эрнст / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]