Йоган Ранґелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
24-ий прем'єр-міністр Фінляндії
4 січня 1941 — 5 березня 1943
Попередник Рісто Рюті
Наступник Едвин Линкоміес
Народився 25 жовтня 1894(1894-10-25)[1][2]
Hauhod, Канта-Гяме, Тавастгуська губернія, Російська імперія
Помер 12 березня 1982(1982-03-12)[1] (87 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий як політик, адвокат, легкоатлет, економіст, банкір
Країна Фінляндія
Alma mater Гельсінський університет
Політична партія Національна прогресивна партія
Нагороди
The Great Cross of Merit of Finnish Sports and Culture of Physical Exercise Орден за заслуги Німецького орла
 Медіафайли у Вікісховищі

Йоган Ранґелл (фін. Johan Wilhelm Rangell; 25 жовтня 1894, Гауго[en], Велике князівство Фінляндське — 12 березня 1982, Гельсінкі, Фінляндія) — державний і політичний діяч Фінляндії, 24-ий прем'єр-міністр Фінляндії, спортивний функціонер; член Національної прогресивної партії[en].

Життєпис[ред. | ред. код]

24-ий прем'єр-міністр Фінляндії.

За освітою юрист, закінчив Імператорський Олександрівський університет, зробив кар'єру в Банку Фінляндії[3].

Брав активну участь в просуванні Гельсінкі як місця проведення літніх Олімпійських ігор 1940, після того, як Міжнародний олімпійський комітет скасував рішення про проведення Олімпіади 1940 в Токіо[4].

Після обрання Рісто Рюті президентом Фінляндії 19 грудня 1940, останній призначив Ранґелла прем'єр-міністром[5]. Як прем'єр Ранґелл займався головним чином питаннями економіки. Зовнішньополітичні та військові питання вирішували президент Рісто Рюті, головнокомандувач Карл Маннергейм і міністр закордонних справ Рольф Віттінг.

У лютому 1946 на вимогу Москви засуджений на 6 років позбавлення волі за уявні «воєнні злочини». Амністований в 1949. Після звільнення політикою не займався.

З 1961 по 1963 працював у Олімпійському комітеті Фінляндії і до 1967 в Міжнародному Олімпійському комітеті.

Помер в Гельсінкі на початку 1982.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Johan Wilhelm Rangell — SLS.
  3. ↑ Sakari Virkkunen, Myrskyajan presidentti Ryti, Otava, Keuruu, 1985, pp. 68-70.
  4. ↑ The olympics: A History of the Modern Games By Allen Guttmann, pg 74. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 9 квітня 2020.
  5. ↑ Ministerikortisto. Valtioneuvosto. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)[недоступне посилання з Ноябрь 2017]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Спорт
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
 
Пер Евінд Свінгувуд (1917—1918) • Юго Паасиківі (1918) • Лаурі Інґман (1918—1919) • Каарло Кастрен (1919) • Юго Веннола (1919—1920) • Еріх Рафаель (1920—1921) • Юго Веннола (1922—1922) • Кюесті Калліо (1922—1924) • Лаурі Інґман (1924—1925) • Вяйньо Таннер (1926—1927) • Юхо Суніла (1927—1928) • Кюесті Калліо (1929—1930) • Тойво Ківімякі (1932—1936) • Рісто Рюті (1939—1940) • Пер Евінд Свінгувуд (1930—1931) • Йоган Ранґелл (1941—1943) • Юго Паасіківі (1944—1946) • Лаурі Інґман • Карл-Август Фагергольм (1948—1950) • Урго Кекконен (1950—1953) • Сакарі Туоміоя (1953—1954) • Ральф Торнгрен (1954) • Урго Кекконен (1954—1956) • Йоганнес Віролайнен (1964—1966) • Мауно Койвісто • Калеві Сорса (1972—1975) • Калеві Сорса (1975—1979) • Мауно Койвісто (1979—1981) • Калеві Сорса (1982—1987) • Гаррі Голкері (1987—1991) • Еско Аго (1991—1995) • Пааво Ліппонен (1995—2003) • Аннелі Яаттеенмякі (2003) • Матті Ванганен (2003—2010) • Марі Ківініемі (2010—2011) • Юркі Катайнен (2011—2014) • Олександр Стубб (2014—2015) • Юга Сіпіля (2015—2019) • Антті Рінне (2019) • Санна Марін (2019—2023) • Петтері Орпо (з 2023)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоган_Ранґелл&oldid=40815680