Йозеф Гофман
| Йозеф Гофман | |
|---|---|
| Josef Franz Maria Hoffmann нім. Josef Hoffmann | |
 | |
| Народження | 15 грудня 1870[1][2][…] |
| Смерть | 7 травня 1956[1][2][…] (85 років) |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар[6] |
| Країна | Австро-Угорщина, Австрія |
| Навчання | Віденський університет, Віденська академія мистецтв[7] і Віденська академія мистецтв (1895)[6] |
| Вчителі | Отто Вагнер[6] і Karl von Hasenauerd[6] |
| Діяльність | архітектор, дизайнер, педагог, скульптор, дизайнер ювелірних прикрас, furniture designer, викладач університету, художній керівник |
| Праця в містах | Відень, Брюсель, Кельн |
| Найважливіші споруди |
Палац Стокле в Брюселі, Poldihaus в Кладно, Санаторій у Пуркерсдорфі |
| Членство | Deutscher Werkbundd і Віденська сецесія (1905)[6] |
| Заклад | Віденський університет прикладних мистецтв[6] |
| Учні | Josef Horacekd[8], Carl Witzmannd[9], Hans Steindld[10], Karl Vodakd[11], Наум Слуцький[d][12], Marianne Leischingd, Отто Прутшерd[13] і Gustav Berand[14] |
| Нагороди | Римська премія |
 Йозеф Гофман у Вікісховищі | |
Йозеф Франц Марія Гофман (нім. Josef Franz Maria Hoffmann; 15 грудня 1870, Пірніц, нині Бртніце, Чехія — 7 травня 1956, Відень) — австрійський архітектор та дизайнер.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався у Віденській художньо-промисловій школі у Карла Газенауера.
У 1895 році здобув Римську премію та можливість поїхати до Італії для навчання. Після поїздки до Італії став помічником дизайнера в студії Вагнера у Відні. Зазнав сильний вплив архітектора Чарлза Войсі і «четвірки з Глазго».
У квітні 1897 року разом з Йозефом Ольбріхом, Густавом Клімтом і Коломаном Мозером заснував Віденську сецесію, перша виставка якох відбулася в 1898 році. На ній він представив оформлення кімнати, розроблене під впливом ідей про синтез мистецтв.
У 1899 році почав викладацьку діяльність у школі прикладного мистецтва при Австрійському музеї мистецтва і промисловості у Відні.
У 1900 році змінив Ольбріха на посаді головного проектувальника фешенебельного передмістя Відня Гоге-Варте. У передмісті ним були побудовані чотири вілли (1901–1905).
У 1900 році, після другої виставки Сецесії, в якій брали участь провідні майстри англійського модерну, запрошений до Англії, де співпрацював з Чарлзом Макінтошем і познайомився з роботами Чарлза Ешбі і його «Гільдією ремесел».
До 1902 виробив свій власний стиль, для якого характерний акцент на контур і пропорції.
У 1903 році разом з Мозером створив «Віденські майстерні» з проєктування, виробництва і продажу високоякісних предметів домашнього побуту (до 1933), що здобули світову популярність. Його першою важливою спорудою став санаторій у Пуркерсдорф (1903–1905), в якому зодчий наблизився до стилю свого вчителя Вагнера.
Після зустрічі в 1905 році з великим бельгійським промисловцем Стокле почав роботу над одним з найважливіших для архітектури початку XX століття спорудою — палацом Стокле (Брюссель), який нині віднесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У 1907 році разом з Петером Беренсом, Йозефом Ольбріхом та іншими заснував «німецький Веркбунд», який ставив собі за мету поліпшення ремісничого навчання. Знову повернувся до ідей Сецессіону лише в 1939 році, але організація була закрита нацистами.
Творчість[ред. | ред. код]
Був ведучим представником віденського «модерну», але раціональністю ряду своїх робіт прокладав шлях функціоналізму.
Серед його проєктів:
- Палац Стокле в Брюсселі,
- санаторій у Пуркерсдорфі поблизу Відня (1903–1904),
- австрійські павільйони на багатьох виставках Веркбунду в Кельні, 1914, бієнале у Венеції, 1934 та ін.
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11855252X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Josef (1870-1956) Hoffmann
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- ↑ а б в г д е https://hedendaagsesieraden.nl/2023/11/10/josef-hoffmann/
- ↑ Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1110/Braunhirschengasse-36-38.html
- ↑ http://www.architektenlexikon.at/de/694.htm
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1196/Koppstrasse-6.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/613/Johanna-Prangl-Hof.html
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2020/02/13/naum-slutzky/
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2022/06/26/otto-prutscher/
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2024/03/15/gustav-beran/
Література[ред. | ред. код]
- Veronesi G., Josef Hoffmann, Mil., 1956.
Джерела[ред. | ред. код]
- Велика радянська енциклопедія. — М.: Радянська енциклопедія. 1969—1978.(рос.) [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Личности. Хофман Йозеф(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Гоффман Йозеф // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
