Йоркський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоркський університет
York University Arms.png
Девіз Tentanda via
Заснований 1959
Президент Мамдух Шукрі
Ректор Рой Макмьорті
Розташування Торонто, Онтаріо
Тип Публічний університет
Бюджет $890 мільйонів (CAD)[1]
Студентів 45,890
Співробітників 7,000
Аспірантів 6,140
Кольори Червоний та білий          
Сайт yorku.ca

Йоркський університет (фр. Université York) є провідним вищим навчальним закладом Канади, розташованим у Торонто, в провінції Онтаріо. Це третій найбільший канадський університет, другий за розміром вищий навчальний заклад в Онтаріо.[2]

В Йоркському університеті навчається приблизно 51,000 студентів та працює близько 7,000 викладачів, загальна кількість випускників університету в цілому світі дорівнює 250,000. До складу входять десять факультетів, серед яких — факультет вільних мистецтв та прикладних досліджень, факультет науки та техніки, бізнес-школа імені Шуліха, юридична школа імені Осґуд-Хола, Ґлендон-коледж, педагогічний факультет, факультет образотворчих мистецтв, факультет захисту навколишнього середовища, факультет медицини та 28 дослідницьких центрів.

Йоркський університет бере участь у Канадській космічній програмі. Факультет науки та техніки є провідною канадською установою з досліджень Марсу, вченими цього факультету було створено декілька існтрументів з досліджень космічного простору та методик, які використовує NASA.[3][4]

В університеті вперше в Канаді було інституціоналізовано декілька PhD програм у різних сферах досліджень, в тому числі й жіночих, або феміністських, досліджень.[5] Школа соціальної роботи університету визнається однією з найбільш соціально чутливих програм у країні.[6] Бізнес-школа та юридичний факультет університету регулярно займають високі рейтингові позиції серед інших провідних закладів Канади та в цілому світі.[7][8]

Історія[ред.ред. код]

Йоркський університет було засновано в 1959 році як світський навчальний заклад, що відзначилося підписанням Акту Йоркського університету,[9] який отримав Королівську санкцію на Законодавчій Асамблеї Онтаріо 26 березня того ж року.[10] Перші заняття відбулися у вересні 1960 року[11] у Фалконер-Холі Університету Торонто, де були присутні 76 студентів.

За модель керування університетом спочатку було обрано Акт Університету Торонто, який було підписано у 1906 році, таким чином було затверджено дворівневу систему правління, яка складалася з Сенату (викладацький склад), відповідального за академічну політику, та Ради Директорів (громадян), який здійснювали повний контроль над фінансовою політикою та мали формальну владу у вирішенні інших питань. Президент, який призначався радою, мав забезпечувати зв'язок між цими двома гілками влади та бути інституційним лідером.

Восени 1961 року Йорк переіхав до свого першого кампусу, Ґлендон-коледжу, та почав приділяти увагу гуманітарним наукам і заочному навчанню. Він став більш незалежним від Університету Торонто у 1965 році, коли перейшов під юрисдикцію Акту Йоркського університету.[12] Того ж року відкрився і головний кампус університету у Норт-Йорці.

Мюррей Росс, ім'я якого і посьогодні вшановують в університеті, де було створено Премію Мюррея Дж. Росса, був президентом Університету Торонто, коли йому запропонували стати новим президентом Йоркського університету.[13] В той час Йоркський університет все ще базувався в кампусі Університету Торонто, аж поки Росс не виправив цю ситуацію таким чином, що Йоркський університет став повністю незалежною інституцією.[14]

У 1965 році в університеті було відкрито другий кампус — Кііль Кампус (фр. Keele Campus) Йоркського університету у Норт-Йорку. Ґлендон-кампус перетворився на двомовний гуманітарний коледж під керівництвом Ескота Райда, який розглядав його як інституцію національного значення, де могли б виховуватися майбутні лідери Канади. Ці погляди розділяв і Прем'єр-Міністр Лестер Пірсон, який офіційно відкрив Ґлендон-коледж у 1966 році.[15][16]

1970-го року в Йоркському університеті було відкрито першу студентську програму з танців у Канаді. Перша канадська PhD програма з жіночих досліджень відкрилася у січні 1992 року, для участі в ній було обрано п'ять кандидаток.

Білінґвічність та фокус на гуманітарних науках продовжує виокремлювати спеціальний статус Ґлендона в Йоркському університеті.[17] Новий Кііль-кампус розглядався як дещо ізольований, бо його було розташовано в індустріалізованій частині міста. Вздовзж по вулиці можна було побачити сховища для зберігання бензину. Протягом останніх двох десятиліть кампус було прикрашено новими спорудами, в тому числі й Студентським Центром, новими адміністративними будівлями факультету образотворчих мистецтв, комп'ютерних наук та бізнес-школи, торгівельним центром та хокейною ареною. Тенісний стадіон Рексалл-Центру (англ. The Rexall Centre) було побудовано у 2004 році, тепер він приймає тенісний турнір Canada Masters. Торонто розширювався, тож згодом Йорк зайняв відносно центральне місце в межах Великого Торонто, де він розташовується в районі Джейн та Фінч.

У березні 1997 року студенти зайняли офіси університетської адміністрації, протестуючи проти підвищення платні за навчання. 6 листопада 2008 року Сенат Йоркського університету призупинив заняття через страйк професорів, які працювали за контрактом, асистентів-викладачів та асистентів-студентів. 2 лютого 2009 року навчальний процес в університеті було відновлено.[18]

Відомі випускники університету[ред.ред. код]

  • Джек Лейтон (* 1950), лідер Нової демократичної партії Канади з 2003 по 2011 роки.
  • Алекс Шнайдер (* 1969), голова корпорації «Мідленд Металз Інтернешнл Інк», канадський мільярдер.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://www.yorku.ca/web/about_yorku/
  2. About York Universiy
  3. Experiment aboard Space Shuttle Endeavour. York U press release. Retrieved 2008-05-22.
  4. NASA Phoenix Mission to Mars. York U press release. Retrieved 2008-05-22.
  5. Graduate Program in Women's Studies
  6. York University School of Social Work
  7. Schulich School of Business Global Rankings
  8. The 2011 Maclean's Law School Rankings
  9. «York University Act, 1959». Yorku.ca. Процитовано 2011-03-02. 
  10. P. Anisef And J. Lennards. «University». Thecanadianencyclopedia.com. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2011-03-02. 
  11. York University. The Canadian Encyclopedia. Retrieved on 2010-12-11.
  12. «York University Act, 1965». Yorku.ca. Процитовано 2011-03-02. 
  13. Pound, Richard W. (2005). Fitzhenry and Whiteside Book of Canadian Facts and Dates. Fitzhenry and Whiteside. 
  14. Ross, Murray. The Way Must be Tried: Memoirs of a University Man. Toronto: Stoddart Publishing Company, 1992.
  15. «York University Gazette Online». Yorku.ca. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2011-03-02. 
  16. «YorkSpace: Item 123456789/701». Library.yorku.ca. 1966-09-30. Процитовано 2011-03-02. 
  17. «Profiles Online – August 2000 – Features: GUIDING PRINCIPALS». Yorku.ca. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2011-03-02. 
  18. «National Post. "Classes Suspended as Strike Hits York University"». Network.nationalpost.com. Процитовано 2011-03-02.